§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення

Учинення багатьох злочинів супроводжується певними змінами у навколишньому оточенні. Такі зміни прийнято називати слідами зло­чину. Слід являє собою відображення злочинних дій, окремих елемен­тів злочинного акту. У криміналістичному розумінні цінність слідів зумовлена існуючою залежністю між злочином та його відбиттям (слі­дами). Історично використання слідів з метою розкриття злочинів відо­мо з давніх часів (особливо це стосується держав Стародавнього Сходу: Індії, Китаю, Камбоджі, Японії).

У сучасній криміналістиці поняття сліду розглядається за кількома аспектами. У широкому розумінні слід — це результат будь-якої мате­ріальної зміни первинної обстановки внаслідок вчинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одного об’ єкта на інший; поява чи зник­нення тих чи інших предметів, порушення початкового розташування, місцезнаходження, стану різних об’ єктів (наприклад, загублені зло­чинцем на місці події власні речі, скалки розбитого віконного скла). Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, при­таманних певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі та ін.); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, змі­на їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок). На сучасному етапі розвитку криміналістики як сліди розгля­даються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастинки, сліди- речовини, сліди генетичного коду людини.

Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме — матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одно­го об’єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення ви­никають унаслідок взаємодії двох об’ єктів і достатньо поширені: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображення є основним предметом ви­вчення у трасології.

Механізм слідоутворення — це система компонентів процесу утво­рення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоут- ворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біоло­гічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають унаслідок механічної контактної взаємодії двох об’єктів: один об’єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об ’єкт, другий — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприй- маючий. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємо­дії — слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприй- маючих об’ єктах.

Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об’ єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий, і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідо- сприймаючого об’єктів залежить від низки чинників: твердості об’єктів, напрямку взаємодії, розташування об’єктів, сили і характеру взаємодії.