Глава 24 США - § 2. «Статті конфедерації» 1781 року PDF Печать
История государства и права - Історія держави і права зар. країн (Маймескулов)

§ 2. «Статті конфедерації» 1781 року

Союз, що виник в умовах війни проти Англії, мав виключно воєн­ний характер. На Другому Континентальному конгресі було ухвалено рішення про об’єднання військ колоній. Другий Континентальний конгрес протягом декількох років відігравав роль єдиного закондавчо- го органу, де рішення ухвалювалися на підставі рівності голосів штатів- колоній. Тоді ж було здійснено спробу створити єдину грошову систе­му колоній. Отже, ухвалене конгресом рішення про створення між­державного союзу штатів спиралося на фактично створену єдність.

Ідея проголошення незалежності і створення єдиного політичного організму в формі міждержавного союзу, запропонована Франкліном, була схвалена представниками штатів у травні 1776 року. Передбачалося, що створений союз матиме конфедеративний характер. До кінця 1779 року проект створення конфедерації пройшов ратифікацію в закодавчих зборах 12 штатів, а 1 березня 1781 року, Другий Континентальний конгрес проголосив про набрання чинності «Статей конфедерації», які стали першою Конституцією США.

Незважаючи на слабкість повноважень загальних органів влади й управління, «Статті» проголошували безповоротне створення єдиної держави. За штатами не передбачалося права виходу із союзного об’єднання. Рішення більшості членів конфедерації мало примусову силу для інших штатів. Суверенітет штатів зберігався, але паралельно формувалася сфера виключних повноважень союзної держави. Вводи­лося єдине громадянство: мешканці штату користувалися привілеями й пільгами в інших штатах нарівні з їхніми мешканцями стосовно права пересування, торгової й фінансової діяльності, власності.

Для вирішення спільних справ створювався Конгрес штатів, де були представлені всі суб’єкти конфедерації. До компетенції Конгресу належали питання управління: оголошення війни й укладання миру, дипломатичні стосунки й міжнародні договори, регулювання грошового обігу, мір та ваги, встановлення воєнних порядків. Для ухвалення рі­шення була потрібна згода більшості, тобто дев’яти штатів.

«Статті» формулювали не тільки делеговані повноваження союзу, а й заборонні, які накладали обмеження на суверенітет штатів. Так, штатам заборонялося створювати власні збройні сили і вести зовніш­ньополітичну діяльність.

Союз, створення якого зафіксовано «Статтями», був військово- політичним і мав декларативний характер. Його завдання полягало в тому, аби надати легітимності політико-державному організмові, що формувався. Не об’єднавшись, однак проголосивши свою незалеж­ність, штати не змогли б протистояти могутній метрополії.

Але незабаром виявилася обмеженість створеного об’ єднання, не здатного ефективно функціонувати в післявоєнний час. З метою подо­лання деструктивних наслідків війни в економічній і соціальній сферах потрібна була сильна централізована влада, створити яку в межах конфедерації було неможливо, тому виникла об’єктивна необхідність у модернізації принципів державно-політичного устрою США, що призвело до створення Конституції США 1787 року. Цей документ зафіксував перехід від конфедерації до федерації.