Розділ 8. Поняття відповідальності у господарському праві - 8.4. Штрафні санкції за порушення господарських зобов’язань

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

 

8.4.   Штрафні санкції за порушення господарських зобов’язань


Штрафними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської ді­яльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Суб’єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 ГК Укра­їни. Різновидами неустойки є штраф та пеня. Пеня як різновид неустойки вирізняється за підставами стягнення, способами визначення роз­міру та порядку нарахування. Пеня встановлюється на випадок про- срочення виконання або договірного зобов’язання, або позитивного зобов’язання, встановленого чинним законодавством (приміром, по­даткового зобов’язання, зобов’язання резидента щодо зарахування виручки в іноземній валюті на валютний рахунок тощо), а її розмір встановлюється в процентному відношенні до суми не виконаного в установлений термін зобов’язання та стягується за період прострочен­ня виконання. Підставою стягнення штрафу може бути не тільки про­строчення виконання зобов’язання, а й інші порушення правил здійснен­ня господарської діяльності. Розмір штрафу встановлюється або у ви­гляді проценту від суми порушеного зобов’язання, або у твердій сумі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, при­пиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути ви­конано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушен­ня господарських зобов’язань стягуються судом у дохід держави.

На відміну від господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції застосовуються тільки за умови, що їх застосування було передбачено законом чи господарським договором.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлю­ються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Націо­нального банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне ви­конання грошових зобов’язань»1 від 22 листопада 1996 р. платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може пере­вищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогоспо­дарських відносинах за порушення зобов’язань, визначається відповід­ним суб’єктом господарювання — господарською організацією.

Щодо окремих видів зобов’язань чинним законодавством може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення, пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Держав­ного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи догово­ром, у таких розмірах:

-    за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

-   за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за простро­чення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків указаної вартості.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язання вста­новлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Проте відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій застосовується і тоді, коли господарське правопору­шення не призвело до виникнення збитків у потерпілої сторони.

Чинним законодавством або договором можуть бути передбаче­ні випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штраф­ні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопо­рушення може заявити учасник господарських відносин, права чи за­конні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, — уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справля­ються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов’язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому мають зважати на: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні;

не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконан­ня господарського зобов’язання не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі, крім випадків, передбачених у ч. 3 ст. 193 ГК України.