Розділ 2. Державна політика у сфері господарювання - 2.4. Державна регуляторна політика. Компетенція та повноваження Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

2.4.  Державна регуляторна політика. Компетенція та повноваження Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва


Законодавство України про державну регуляторну політику склада­ється із Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»1 від 11 вересня 2003 р., а також за­конів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики.

Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності — це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недо­цільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання дер­жави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, які встановлені Конституцією та законами України.

У чинному законодавстві регуляторний акт визначається як при­йнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулю­вання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання. Регуляторним визначається також при­йнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмо­вий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, за­стосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господар­ських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами госпо­дарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторною є діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здій­снюється регуляторними органами, фізичними та юридичними осо­бами, їх об’єднаннями, територіальними громадами в межах, у поряд­ку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Регуляторними органами є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, На­ціональна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самовряду­вання, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні орга­нізації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень при­ймають регуляторні акти.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади державної регуля­торної політики у сфері господарської діяльності» принципами держав­ної регуляторної політики є:

1) доцільність — обґрунтована необхідність державного регулюван­ня господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

2)  адекватність — відповідність форм та рівня державного регулю­вання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

3)  ефективність — забезпечення досягнення внаслідок дії регуля­торного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

4)  збалансованість — забезпечення у регуляторній діяльності ба­лансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

5)  передбачуваність — послідовність регуляторної діяльності, від­повідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

6)  прозорість та врахування громадської думки — відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд регулятор­ними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встанов­леному законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих ре­гуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 667 затверджено Положення «Про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва»1. Згідно з Положенням Дер­жавний комітет України з питань регуляторної політики та підприєм­ництва (Держпідприємництво України) є центральним органом вико­навчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. Діяльність Держпідпри- ємництва України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держпідприємництво України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, державної регуляторної політики та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Держпідприємництво Укра­їни у своїй діяльності керується Конституцією України, законами Укра­їни, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Держпідприємництво України організовує виконання актів законодавства України і здійснює контроль за їх реалізацією.

Держпідприємництво України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому по­рядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Держпідприємництва України є:

-   участь у формуванні та реалізації державної регуляторної політи­ки у сфері господарської діяльності, державної політики у сфері під­приємництва, державної політики щодо ліцензування підприємницької діяльності та державної реєстрації підприємництва;

-    координація діяльності органів виконавчої влади, пов’язаної з розробленням та реалізацією заходів щодо проведення державної регу­ляторної політики у сфері господарської діяльності, ліцензування під­приємницької діяльності, державної реєстрації підприємництва;

-   сприяння формуванню системи фінансово-кредитної, консульта­тивної та інформаційної підтримки підприємництва.

Держпідприємництво України відповідно до покладених на нього завдань:

-   готує пропозиції щодо формування державної регуляторної по­літики у сфері господарської діяльності, державної політики у сфері підприємництва та забезпечує їх реалізацію;

-   розглядає в установленому порядку проекти регуляторних актів, що подаються на погодження, і відповідні аналізи регуляторного впли­ву та приймає рішення про погодження цих проектів або про відмову в їх погодженні;

-    здійснює відповідно до закону експертизу регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів вико­навчої влади, приймає рішення про необхідність усунення виявлених під час експертизи порушень принципів державної регуляторної полі­тики у сфері господарської діяльності, публікує в установленому по­рядку повідомлення про зупинення дії регуляторних актів або окремих їх положень, а також надсилає повідомлення про це до органів юстиції, які зареєстрували відповідні регуляторні акти;

-   повідомляє органи виконавчої влади, їх посадових осіб, уповно­важених на прийняття або схвалення регуляторних актів, про виявлен­ня встановлених законом обставин, за яких такий акт не може бути прийнято або схвалено, а також відповідні органи юстиції, якщо ці регуляторні акти підлягають державній реєстрації в органах юстиції;

-   здійснює методичне забезпечення діяльності регуляторних орга­нів, пов’язаної з реалізацією державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

-   аналізує стан розвитку підприємництва та реалізації заходів щодо проведення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, державної політики у сфері підприємництва;

-   сприяє в межах своєї компетенції розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності;

-   розробляє пропозиції, спрямовані на вдосконалення системи та механізму фінансово-кредитної підтримки підприємництва;

-   бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

-   організовує разом з іншими центральними органами виконавчої влади розроблення та реалізацію державних цільових програм розвитку підприємництва, виступає державним замовником такого розроблення, організовує проведення експертизи зазначених програм;

-   здійснює методичне керівництво розробленням регіональних про­грам підтримки і розвитку підприємництва, аналізує стан їх виконання, готує разом з Міністерством економіки та з питань європейської інте­грації України, Міністерством фінансів України, іншими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо визначення умов виділен­ня необхідних для реалізації зазначених програм матеріально-технічних ресурсів, а також коштів Державного бюджету України;

-    готує пропозиції щодо ефективного використання бюджетних коштів для фінансування заходів з підтримки і розвитку підприємни­цтва, аналізує використання цих коштів;

-   забезпечує підготовку щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної регуляторної політики в системі органів виконавчої влади, а також узагальнення практики застосування законодавства про державну регуляторну політику, вносить у встанов­леному порядку пропозиції щодо його вдосконалення;

-   вживає в установлених законом межах заходів щодо захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання, порушених унаслідок дії регуляторних актів;

-   здійснює аналіз ефективності заходів з реалізації програм під­тримки і розвитку підприємництва та вносить за його результатами відповідні пропозиції;

-    аналізує звіти про відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих центральними органами виконавчої влади та їх тери­торіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади;

-  розробляє з урахуванням пропозицій міністерств, інших централь­них органів виконавчої влади щорічні плани діяльності Кабінету Міні­стрів України з підготовки проектів регуляторних актів та подає їх у встановленому порядку на затвердження Кабінету Міністрів України;

-   проводить експертизу проектів законів України, інших нормативно- правових актів, які регулюють господарські відносини та адміністратив­ні відносини між регуляторними органами або іншими органами держав­ної влади та суб’єктами господарювання, надає розробникам цих про­ектів пропозиції щодо їх удосконалення відповідно до принципів дер­жавної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

-   звертається згідно з законом до регуляторних органів із пропо­зиціями про внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, прийнятих цими органами регуляторних актів, які суперечать принци­пам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності або прийняті з порушенням установлених законом вимог;

-   звертається до Президента України, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб із поданнями про скасування або зупинення дії регуляторних актів, які суперечать прин­ципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяль­ності або прийняті з порушенням установлених законом вимог;

-   аналізує листи центральних органів виконавчої влади, їх терито­ріальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, їх посадових осіб, у яких роз’яснюються по­ложення регуляторних актів, надає цим органам та посадовим особам пропозиції про відкликання таких листів, якщо вони суперечать зако­нодавству;

-   погоджує склад апеляційних регуляторних комісій, утворених в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

-   надає роз’яснення положень законодавства про державну регуля­торну політику у сфері господарської діяльності;

-   розробляє пропозиції з питань регулювання інвестиційної та ін­новаційної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності;

-   організовує здійснення заходів щодо створення інформаційної інфраструктури для забезпечення одержання суб’єктами підприємниць­кої діяльності економічних, правових, статистичних та інших даних, а також обміну такими даними;

-   бере участь у підготовці міжнародних договорів України з питань, що належать до його компетенції, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжна­родні договори України;

-   організовує виконання науково-дослідних робіт з питань здійснен­ня єдиної державної політики у сфері підприємництва, в тому числі за рахунок коштів, що виділяються з цією метою з Державного бюджету України;

-   організовує та координує в межах своїх повноважень підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері підприємни­цтва;

-   здійснює відповідно до законодавства України функції з управ­ління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

-   використовує в установленому порядку бюджетні та позабюджет­ні кошти для реалізації затверджених програм розвитку підприємни­цтва;

-   взаємодіє із спілками, асоціаціями підприємців, громадськими організаціями;

-  бере участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах з питань підтримки підприємництва;

-   співпрацює з питань проведення державної регуляторної політи­ки у сфері господарської діяльності, розвитку підприємництва з відпо­відними міжнародними організаціями;

-   координує діяльність органів виконавчої влади, які відповідно до законодавства видають ліцензії та здійснюють державну реєстрацію підприємництва, проводить методичне забезпечення діяльності цих органів з питань, що належать до його компетенції;

-    веде Єдиний ліцензійний реєстр та Реєстр суб’єктів підприєм­ницької діяльності, забезпечує доступ до даних цих реєстрів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій на умовах, визна­чених Кабінетом Міністрів України;

-  здійснює у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;

-   виступає в установленому порядку державним замовником ви­готовлення бланків ліцензій єдиного зразка;

-   організовує в межах своїх повноважень контроль за додержанням установленого порядку ліцензування підприємницької діяльності та державної реєстрації підприємництва;

-  забезпечує підтримку діяльності уповноважених з питань захисту прав підприємців;

-   забезпечує в межах своїх повноважень надання інформаційних, правових послуг та консультацій з питань державної регуляторної по­літики у сфері господарської діяльності, розвитку підприємництва, ліцензування підприємницької діяльності, державної реєстрації підпри­ємництва;

-    затверджує за поданням відповідних органів інструктивно- методичні матеріали щодо визначення умов і правил здійснення під­приємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, контролює їх додержання;

-   забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Комітету та своїх територіальних органах;

-   забезпечує з питань, що належать до його компетенції, підготовку, перепідготовку, а також атестацію посадових осіб органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати ліцензування підприємницької ді­яльності і державну реєстрацію підприємництва;

-   інформує громадськість щодо проведення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та стан розвитку підприєм­ництва в Україні, виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Держпідприємництво України має право:

-   залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керів­никами) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

-   представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

-  одержувати в установленому законодавством порядку від централь­них та місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республі­ки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

-   скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

-    засновувати друковані видання для висвітлення в них питань здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської ді­яльності, ліцензування підприємницької діяльності, державної реєстра­ції підприємництва.

Держпідприємництво України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органа­ми виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також із відпо­відними органами іноземних держав.

Держпідприємництво України в межах своїх повноважень на осно­ві та на виконання актів законодавства видає накази та приймає рішен­ня, організовує і контролює їх виконання.

Держпідприємництво України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Держпідприємництва України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення Держпід- приємництва України про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не підлягають державній реєстрації в органах юстиції. У випадках, перед­бачених законодавством, рішення Держпідприємництва України є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємства­ми, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.




[1] Перехідна економіка: Підручник / За ред. В. М. Гейця. - К.: Вища шк., 2003. - С. 63.

[2] Див.: ЗадихайлоД. В. Стратегія держави в системі законодавчого регулювання економічних відносин // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 1(44). - С. 135.

[3] Див.: Задихайло Д. В. Держава та економічне ринкове середовище: госпо­дарсько-правовий контекст // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 3 (42). - С. 154-155.

[4] Див.: Бідей О. Суб’єкти правової політики в Україні // Право України. - 2007. - № 4. - С. 97.

[5] Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 1. - Ст. 1.

[6] Там само. - 2002. - № 36. - Ст. 266.

[7] Відомості Верховної ради України. - 2001. - № 50. - Ст. 262.

[8] Там само. - 2002. - № 16. - Ст. 112.

[9] Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 46. - Ст. 512.

[10] Там само. - 2001. - № 7. - Ст. 35.

[11] Там само. - 2002. - № 25. - Ст. 172.

[12] Там само. - 2000. - № 41. - Ст. 344.

[13] Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 37. - Ст. 336.

[14] Див.: Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С. 36.

[15] Див.: Смирнов С. В. Соотношение норм и принципов в советском праве // Со- ветское государство и право. - 1977. - № 2. - С. 13.

[16] Див.: Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Под ред. В. И. Даниленко. - М.: NOTA BENE, 2000. - С. 178.

[17] Див.: Алексеев С. С. Философия права. - М.: НОРМА, 1999. - С. 42-44.

[18] Див.: Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Под ред. В. И. Даниленко. - М.: NOTA BENE, 2000. - С. 178.

[19] Див.: ДедовД. И. Общее благо как система критериев правомерного регулиро- вания ^кономики. - М.: Юрист, 2003. - С. 275.

[20] Відомості Верховної Ради УРСР - 1991. - № 49. - Ст. 682.