Глава 4. Ринок та його дослідження - § 3. Визначення ринкової влади, оцінка стану конкурентного середовища на ринку і висновки стосовно доцільності запровадження заходів, спрямованих на захист та розвиток конкуренції

Posted in Хозяйственное право - Конкурентне право (Удалов Т.Г.)

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

 


§ 3. Визначення ринкової влади, оцінка стану конкурентного середовища на ринку і висновки стосовно доцільності запровадження заходів, спрямованих на захист та розвиток конкуренції


Можливість окремого суб’єкта господарювання чи групи суб’єктів підвищувати ціни та підтримувати їх на рівні, що перевищує рівень, зумовлений конкуренцією, має назву ринкової чи монопольної влади. Наслідком зловживання такою владою є господарський застій, зменшення обсягу виробництва продукції, погіршення добробуту суспільства та ін.
Проте існування ринкової влади ще не означає, що суб’єкт зловживає нею. Але це дає можливість суб’єктові втручатися у конкурентний процес на ринку та використовувати власну економічну силу з метою встановлення перешкод (обмежень) ефективній конкуренції. Тому, щоб дати визначення ринкової влади, необхідно з’ясувати, якою мірою її існування відповідає критерію ефективності діяльності ринку.
Дослідження полягає насамперед у виявленні таких умов існування ринкової влади, як наявність високого рівня концентрації ринку, існування непереборних бар’єрів вступові на ринок протягом тривалого періоду, а також наявність монопольного становища суб’єкта господарювання (або групи суб’єктів господарювання) на певному ринку.
Крім того, необхідно провести дослідження з виявлення окремих додаткових умов існування ринкової влади, тобто:
• істотної кількісної переваги частки певного суб’єкта господарювання над частками найближчих конкурентів на цьому ринку за умови її стабільності протягом тривалого часу;
• наявності контролю з боку суб’єкта господарювання над вертикально суміжними ринками (ресурсів, транспорту, послуг щодо реалізації, реклами тощо);
• наявності у суб’єкта господарювання особливих прав, повноважень, інших пільг, наданих органами державної влади, органами місцевого самоврядування або органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Один з методів оцінки ринкової влади полягає у встановленні ступеня перевищення ціни над граничними витратами, І який визначається індексом Лернера.
Індекс Лернера дорівнює нулю (ІЛ = 0) за умов досконалої конкуренції (Ц = ГВ). ІЛ > 0 свідчить про наявність ринкової влади, а розмір відхилення від нуля дає змогу оцінити її ступінь.
На практиці визначити граничні витрати дуже складно. Тому, щоб обчислити індекс Лернера, припускають, що в довгостроковому періоді граничні витрати дорівнюють середнім витратам на одиницю товару суб’єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на цьому ринку.
Індекс Лернера — статичний показник, який не дає можливості оцінити вплив існування ринкової влади на стан конкурентного середовища. Тому необхідно досліджувати діяльність зазначеного монопольного утворення щодо відповідності (сумісності) його діяльності конкурентним співвідношенням, впливу на стан конкуренції.
Ринкова влада пов’язана зі здатністю суб’єкта господарювання впливати з вигодою для себе на ціну, якість, рекламу, нововведення тощо і спрямована на спотворення конкуренції для підтримки і захисту власного існування шляхом підвищення рівня бар’єрів, чим знижує можливість потенційних конкурентів впливати на стан конкурентного середовища цього товарного ринку, а також створення умов для зловживання монопольним становищем, що призводить до обмеження (порушення) прав суб’єктів господарювання—конкурентів.
Виявлення ринкової влади, аналіз її наслідків та доведення того, що її існування призвело або може призвести до обмеження конкуренції на відповідному ринку, дає підстави для оцінки стану конкурентного середовища та вжиття певних заходів щодо сприяння конкуренції.
Оцінка стану конкурентного середовища на певному товарному ринку дає змогу зробити висновок щодо доцільності втручання у процес формування конкурентного середовища на такому товарному ринку, визначає напрями та заходи цього втручання.
Залежно від стану конкурентного середовища товарного ринку вживають таких заходів, що сприяють розвиткові конкуренції:
Для висококонцентрованих ринків:
• контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктами господарювання, які займають монопольне становище на ринку, а також попередження порушень або припинення їх;
• примусовий поділ монопольних утворень, які зловживають своїм монопольним становищем;
• зниження бар’єрів вступу на ринок перш за все шляхом активізації інвестиційних процесів;
• здійснення заходів щодо поділу або реорганізації організаційних структур монопольного типу;
• сприяння розвиткові міжрегіональної та міжнародної торгівлі;
• сприяння розвиткові та підтримання малого підприємництва;
• обмеження процесів злиття та створення об’єднань юридичних осіб.
Для помірно концентрованих ринків:
• моніторинг показників стану конкурентного середовища;
• контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктами господарювання, зокрема щодо антиконкурентних узгоджених дій (погоджених дій, угод);
• при підвищенні рівня концентрації або інших показників, які свідчать про зниження рівня конкуренції, впровадження заходів щодо сприяння розвиткові конкуренції.
Для неконцентрованих ринків:
• моніторинг показників концентрації з метою запобігти підвищенню рівня концентрації та підтримки розвитку конкурентного середовища на товарному ринку;
• контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктами господарювання, зокрема щодо антиконкурентних узгоджених дій та недобросовісної конкуренції.
Висновки щодо оцінки стану конкурентного середовища можуть бути використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю для розробки конкретних заходів щодо демонополізації, розвитку конкуренції та створення і підтримання сприятливого клімату для розвитку підприємництва.

 

Контрольні запитання для самоперевірки


1. Що таке товарний ринок?
2. Які функції виконує ринок
3. Які існують основні типи (моделі) ринків?
4. Яким чином визначаються товарні, територіальні (географічні) та часові межі ринку?
5. Хто є суб’єктом ринку?
6. Яке значення для ринку мають потенційні конкуренти?
7. Яким чином відбувається визначення кількісних показників?
8. Яким чином відбувається визначення якісних показників?
9. Які бар’єри входу на ринок Вам відомі?
10. Яким чином визначається ринкова влада?
11. Які можуть бути вжиті заходи щодо сприяння розвиткові конкуренції?