Професійна діяльність на рийку цінних паперів - підприємницька діяльність по перерозподілу фі­нансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, кон­сультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів (ст. 1 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні")

Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів (ст. 46 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")

I. Порядок запобігання банкрутству та проведення досудових процедур відновлення платоспромож­ності професійних учасників рийку цінних паперів встановлюється нормативно-правовими актами України.

II. Особливість складу учасників провадження у справі про банкрутство організації або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, що є професійними учасниками ринку цінних паперів: учасни­ком провадження у справі про банкрутство визнається державний орган з питань регулювання ринку цінних паперів.

II. Особливість процедури розпорядження майном боржника:

А. Розпорядник майна професійно­го учасника ринку цінних паперів по­винен мати ліцен­зію арбітражного керуючого, а також ліцензію, що ви­дається державним органом з питань регулювання ринку цінних паперів

Б. Обмеження на здійснен­ня угод професійним учас­ником ринку цінних папе­рів, щодо якого порушено справу про банкрутство, не поширюються па угоди з цінними паперами його клієнтів, що здійснюються за дорученнями клієнтів і підтверджені ними після порушення провадження у справі про банкрутство

В. Розпорядник майна зобов'язаний у десяти­денний строк з дня його призначення напра­вити клієнтам, які передали боржнику - про­фесійному учаснику ринку цінних паперів в управління належні їм цінні папери, повідо­млення про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна (в повідомленні зазначаються передба­чені Законом відомості)

III. Особливості процедури санації: при проведенні санації професійного учасника ринку цінних паперів керуючий санацією має право передати цінні напери, передані такому професійному учаснику ринку цінних паперів клієнтами, іншому суб'єкту підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних паперів.

IV. Захист інтересів клієнтів (інвесторів на ринку цінних паперів, що уклав відповідну угоду з професій­ним учасником ринку цінних паперів, який відповідно до Закону визнається боржником або банкрутом)

З дня введення господарським су­дом процедури санації боржника чи визнання професійного учасника ринку цінних паперів банкрутом і і відкриття ліквідаційної процедури цінні напери клієнтів підлягають поверненню клієнту, якщо інше не передбачено угодою керуючого са­нацією або ліквідатора з клієнтом.

Якщо вимоги клієнтів щодо повернення належних їм цінних па­перів па пред'явника одного виду (одного емітента, однієї катего­рії, одного тину, однієї серії) перевищують кількість зазначених ціпких паперів, які знаходяться у розпорядженні професійного учасника ринку цінних паперів, повернення зазначених пінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно вимогам клієнтів. Вимоги клієнтів у незадоволенні їх частині визнаються грошо­вими зобов'язаннями і задовольняються в порядку, передбаче­ному статтею 31 Закону.

V. Особливість ліквідаційної процедури: цінні напери та інше майно клієнтів, які передані в управлін­ня професійному учаснику ринку цінних паперів і не перебувають у його власності, не включаються до складу ліквідаційної маси.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника,

що ліквідується власником (ст. 51 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")

I. Підстави та порядок застосування спеціальної процедури відповідно до ст. 51 Закону.

(а) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, перед­баченому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

(б) у разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський сулу із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи; у разі виявлення зазначених після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

II. Підстави для незастосування спеціальної процедури відповідно до ст. 51 Закону: у разі, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора)

ІІІ. Особливість ліквідаційної процедури:

A. Підстава запровадження ліквідаційної процедури: за результатами розгляду заяви про пору­шення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора

Б. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

B. Порядок подання кредиторами своїх вимоги кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

IV. Наслідки невиконання вимог ч. 1 ст. 51 (щодо подання до господарського суду ліквідатором заяви про визнання банкрутом боржника, щодо якого прийнято чи приймається рішення про його ліквіда­цію, у разі недостатності майна боржника для покриття його заборгованості):

(а) це є підставою для відмови у внесеній запису про ліквідацію юридичної особи в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

(б) власник майна боржника (уповноважена пилі особа), керівник боржника, голова ліквідаційної ко­місії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну від­повідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника

Особливості банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону "Про підмовлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.)

І. Підстави та порядок застосування спеціальної процедури відповідно до ст. 52 Закону: у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її міс­цезнаходженням, або у разі попадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором неза­лежно віл розміру Його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

II. Порядок відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 52 Закону, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від­сутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом

III. Особливість ліквідаційної процедури:

A. Наслідки виявлення майна відсутнього боржника: (1) ліквідатора має бути замінено за клопо­танням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу; (2) сума виручки від пролажу такого майна направляється па покриття витрат, пов'язаних з проваджен­ням у справі про банкрутство.

Б. Наслідки неподання кредитором до господарського суду клопотання щодо кандидатури ар­бітражного керуючого (ліквідатора): ухвала господарського сулу надсилається державному ор­гану з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань бан­крутства.

B. Покладення на ліквідатора обов'язку письмово повідомити про визнання господарським су­дом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Г. Підстави припинення ліквідаційної процедури: за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухва­лу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних " судових процедур у справі про банкрутство, передбачених Законом.

Д. Захист прав кредиторів у разі задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку чер­говості, передбаченому статтею 31 цього Закону: кредитори можуть оскаржити результати роз­гляду їх вимог ліквідатором до господарського сулу до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу.

Особливості принадження санації боржника його керівником (ст. 53 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")

I. Керівник боржника мас право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кре­диторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:

• за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з законодавством або установчими до­кументами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;

• за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника борж­ника.

II. Особливість процедури санації:

Л. Підстави запровадження процедури санації: для проведення санації боржника його керівником ке­рівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, перед­бачених цією статтею. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів па призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

Б. Порядок запровадження санації: після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, сул виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівни­ка боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом, з ураху­ванням обмежень, встановлених частішою тринадцятою статті 13 цього Закону.

В. Порядок виявлення кредиторів:

(1) керуючий санацією керівник боржника зобов'язаний у тридцятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подати по­відомлення про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації в офіцій­ному друкованому органі та подати докази опублікування до господарського суду.

(2) вимоги до змісту оголошення: в оголошенні повинні міститися:

- відомості про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та відкриття процедури санації;

- повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити його рахунків в установах банків;

- ідентифікаційний код боржника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- відомості про керуючого санацією - керівника боржника та розпорядника майна боржника.

(3) строк подання кредитори письмових заяв до господарського суду з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури сана­ції керівником боржника: у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушен­ня справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації

Г. Розгляд вимог кредиторів та складання реєстру них вимог

(1) керуючий санацією - керівник боржника разом із розпорядником майна зобов'язані відпо­відно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників та господарський суд.

(2) господарський суд в передбаченим Законом порядку розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.

Д. Схвалення та затвердження плану санації:

(1) проведення зборів кредиторів, утворення комітету кредиторів згідно із встановленим за­коном порядком та подання ним (комітетом кредиторів )у місячний строк віддати його утво­рення господарському суду схвалений план санації боржника;

(2) Затвердження господарським судом плану санації боржника, про що виноситься відповід­на ухвала;

(3) реалізація плану санації боржник розпочинає після затвердження плану санації господар­ським судом.

Е. Призначення керуючого санацією та розпорядника майном боржника:

(1) якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів), комі­тет кредиторів має право звернутися до господарського сулу з клопотанням про призначення керуючим санацією керівника боржника, а також розпорядника майна;

(2) керуючий санацією - керівник боржника виконує повноваження керуючого санацією без ліцензії і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією.

(3) за поданням комітету кредиторів або розпорядника майна керуючий санацією - керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією.

(4) звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень керуючого санацією по­збавляє керівника боржника права самому здійснювати санацію боржника; розпорядник майна продовжує виконувати свої обов'язки протягом здійснення керуючим санацією - керівником боржника процедури санації боржника.

Є. Наслідки невиконання плану санації: у разі невиконання плану санації боржника або якщо стає очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до відновлення його плато­спроможності, процедура банкрутства здійснюється відповідно до Закону, про що господар­ський сул виносить ухвалу.

Контрольні запитання

1. В чому полягає призначення інституту банкрутства?

2. Які ознаки банкрутства?

3. Розкрийте поняття "суб'єкт банкрутства".

4. Назвіть матеріально-правові та процесуально-правові підстави порушення провадження у справі про банкрутство?

5. В яких судах розглядаються справи про банкрутство?

6. Чи може ініціювати порушення провадження справи про банкрутство

7. сам боржник?

8. Які категорії осіб беруть (можуть брати) участь у справі про банкрутство?

9. Назвіть категорії суб'єктів господарських правовідносин, які не можуть

10. бути визнані банкрутом. Обґрунтуйте свого відповідь.

11. Які стадії можна виділити в процесі провадження справи про банкрутство?

12. В чому полягає роль кредиторів у справі про банкрутство? В якій формі вони діють? Як приймають рішення, що мають значення у справі, зокрема, щодо запровадження певних судових процедур та призначення арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора)?

13. Які судові процедури застосовуються у справі про банкрутство? Яке їх призначення?

14. Яка з судових процедур є зазвичай обов'язковою у справі про банкрутство? Обґрунтуйте свою відповідь.

15. За наявності яких підстав припиняється провадження у справі про банкрутство?

16. Розкрийте зміст та порядок введення процедури санації у справі про банкрутство.

17. Чим відрізняється мирова угода від решти судових процедур у справі про банкрутство?

18. За наявності яких умов і в якому порядку запроваджується ліквідаційна процедура? Яка особа її очолює? Яке призначення ліквідаційної процедури?

19. В чому полягають правові наслідки визнання боржника банкрутом?

20. Відповідно до якої черговості покриваються борги банкрута?

21. Чим завершується ліквідаційна процедура?

22. Чи може суб'єкт господарювання, визнаний банкрутом, продовжити свою господарську діяльність після завершення ліквідаційної процедури?

23. Для яких категорій суб'єктів підприємницької діяльності передбачаються особливості провадження та застосування судових процедур у справі про банкрутство?