§ 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав

Законодавством України'2 охороняються і захищаються особисті немай-нові й майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і право виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення (суміжні права).
Авторське право поширюється на: літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті, комп'ютерні програми тощо); виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; музичні твори з текстом і без тексту: драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу; аудіовізуальні твори; скульптури, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва; твори архітектури; фотографії; твори ужиткового мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність; ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей діяльності; сценічні обробки творів літератури і обробки фольклору, придатні для сценічного показу; переклади, адаптації, аранжування, інші переробки творів і обробки фольклору (похідні твори) без заподіяння шкоди охороні оригінальних творів, на основі яких створені похідні твори; збірники творів, збірники фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичаєвих даних, інші складові твори за умови, що вони є ре- , зультатом творчої праці по добору, координації або упорядкуванню змісту без заподіяння шкоди охороні творів, що входять до них, інші твори.
Підлягають охороні як опрелюднені, так і неопрелюднені, як завершені, так і незавершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо), а також способу відтворення, виражені в усній, письмовій чи у будь-якій іншій формі.
Суб'єктові авторського права належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом, їм належить виключне право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічне виконання і публічну демонстрацію творів; публічний показ; будь-яке повторне публічне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здачі в найом чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору; здача в найом після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина; імпорт примірників творів тощо.
Авторові належать також такі особисті немайнові права: вимагати визнання свого авторства, згадування його імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо; забороняти згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитися анонімом; вибирати псевдонім (вигадане ім'я) у зв'язку з використанням твору; вимагати збереження цілоності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
Суб'єктам суміжних прав належать такі права: а) виконавцям — особисті немайнові права: вимагати: визнання того, що він е виконавцем; щоб його ім'я або псевдонім зазначались чи повідомлялись у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням; забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації; майнові права — виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); фіксацію у фонограмах та відеограмах раніш незафіксованих виконань; відтворення своїх виконань; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності; комерційного прокату, майнового наймання чи розповсюдження через будь-які засоби зв'язку тощо.
б) виробникам фонограм і відеограм — майнові права: їх виключне право на використання своїх фонограм і відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: відтворення їх у будь-якій формі і будь-яким способом; розповсюдження серед публіки фонограм чи відеограм шляхом першої продажі, іншої передачі права власності; комерційний прокат фонограм і відеограм і їх публічне сповіщення через будь-які засоби зв'язку; будь-яку видозміну; ввезення на митну територію України фонограм і відеограм з метою їх поширення серед публіки.
в) організаціям мовлення — майнові права: їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам, зокрема: публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення; публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом; забороняти поширення на території України чи з території України сигнали із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався (ст. 41 Закону).
Порушення авторського права і суміжних прав дає підставу для їх судового захисту.
Судам підвідомчі справи, які виникають з авторського права і суміжних прав, про їх визнання, поновлення, про припинення дій, що порушують авторські, суміжні права чи створюють загрозу їх порушення. Суб'єкти авторського і суміжних прав можуть вимагати: заборонити опублікування творів, їх виконання чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення і розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію в пресі інформації про допущене порушення, тощо; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав; стягнення із порушника авторського, суміжного права доходу, одержаного внаслідок порушення; виплату компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; відшкодування моральної шкоди; припинення підготовчих дій до порушення авторського права і суміжних прав у тому числі призупинення митних процедур, тощо.
Судам підвідомчі спори між співавторами, які виникають в процесі виконання укладеної між ними угоди про співавторство. В разі порушення спільного авторського права кожний співавтор може захищати свої право в судовому цивільному процесуальному порядку.
Спори з приводу об'єктів, що не охороняються Законом України (в редакції від 11 липня 2001 р.) «Про авторське право і суміжні права» (ст. 10), суду непідвідомчі.

§ 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг

Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р.13 встановлено, що правова охорона надається винаходу і корисній моделі, що не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Об'єктом винаходу визнається продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини), спосіб, а об'єктом корисної моделі — конструктивне виконання пристрою (ст. 5).
Судам підвідомчі спори щодо видачі патентів України на винаходи, що охороняються авторськими свідоцтвами (п. З Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»)14. Заявник може оскаржити будь-яке рішення державного органу України з питань інтелектуальної власності, зокрема стосовно заявки щодо одержання патенту до Апеляційної ради Держпатенту, а її рішення — до суду (ст. 22 Закону). Власник патенту має право подати до Держпатенту для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання патентного винаходу (корисної моделі). Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, повинна укласти з власником патенту договір щодо платежів. Спори, які виникають під час укладання та виконання цього договору, розв'язуються в судовому порядку (п. 7 ст. 23 Закону). Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України має право дозволяти використовувати винахід (корисну модель) без згоди власника патенту, але з виплатою йому справедливої компенсації. Спори щодо умов видачі дозволу і виплати компенсації та її розміру розв'язуються у судовому порядку (ст. 24 Закону)
Якщо винахід не використовується (або недостатньо використовується) протягом трьох років, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника від укладення ліцензійного договору, може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі) (ст. 26 Закону). Судам підвідомчі інші спори, пов'язані із застосуванням цього Закону, зокрема, про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахіднику; компенсації, а також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються цим Законом (ст. ЗО).
Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. об'єктом охорони прав на промисловий зразок може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (ст. 5 Закону). Судам підвідомчі спори, пов'язані із застосуванням цього Закону, зокрема, про: авторство на промисловий зразок; встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду автору; компенсації, а також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються цим Законом (ст. 27)15.
Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р.16 об'єктом охорони права на знаки для товарів і послуг можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів (ст. 5 Закону). Судам підвідомчі спори, пов'язані із застосуванням цього Закону, зокрема, про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення майнових прав власника свідоцтва, а також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються цим Законом (ст. 21).
Судам підвідомчі також спори, пов'язані із застосуванням Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р.17
Відповідно до п. 1 ст. ЗО Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», п. 1 ст. 27 «Про охорону прав на промислові зразки», п. 1 ст. 21 «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» спори із застосуванням цих законів розв'язуються судом, господарським судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством України. Отже, справи, в яких хоча б однією стороною у спорі є громадянин, підвідомчі загальному суду, а спори між юридичними особами — господарському суду
За ст. 12 АПК господарським судам підвідомчі справи про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, тому справи у спорах з Держпатентом України про видачу патенту юридичній особі, зокрема, роботодавцеві, підвідомчі господарському суду. Йому підвідомчі також всі спори між юридичною особою—власником патенту й іншою юридичною особою, пов'язані з порушенням майнових прав власника патенту, а також з укладанням та виконанням ліцензійних договорів та ін. Юридичні особи можуть передавати підвідомчий господарським судам спір на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, яким є рішення державного чи іншого органу, що не відповідає його компетенції або вимогам законодавства. Ними будуть рішення органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Отже, справи про визнання недійсним будь-якого акта (рішення) Держпатенту України, які підвідомчі господарському суду, третейському суду — непідвідомчі. Громадяни можуть передавати спори, які виникають між ними, на вирішення третейського суду (ст. 1 Положення про третейські суди), але справи, що виникають з цих правовідносин, в яких однією з сторін виступає Держпатент України, не можуть передаватися на вирішення третейського суду. Справи, підвідомчі суду, які виникають з промислової власності, за правовою природою належать до справ позовного провадження (переважно) і справ із адміністративно-правових відносин. До останніх відно- , сяться: справи по скаргах на будь- яке рішення Держпатенту стосовно заявки щодо одержання патенту після розгляду скарги Апеляційною радою; справи на рішення Держпатенту на видачу патенту після розгляду заперечень на їх рішення.