§ 3. Учасники господарського процесу

Розділ IV ГПК «Учасники судового процесу» передбачає можли­вість участі в господарському процесі певного кола суб’єктів.

Суб’єктів господарських процесуальних правовідносин можна по­ділити на три групи.

До першої групи належать суддя або колегія суддів господарського суду. Суддя господарського суду — це посадова особа, що має статус судді і наділена повноваженнями щодо розгляду справи і постановлен- ня рішення по справі. Суддя здійснює правосуддя. Як особа, що має владні повноваження під час розгляду і вирішення справи, суд по­сідає особливе становище в господарських процесуальних право­відносинах.

До другої групи суб’єктів можна віднести осіб, що мають юридич­ну зацікавленість у розгляді і вирішенні справи судом. Це сторони; треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору; треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору; пред­ставники сторін та третіх осіб; прокурор.

Ця група суб’єктів споріднена тим, що її учасники мають юридич­ну зацікавленість у розгляді і вирішенні справи судом. Сторони та треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають матеріально-правову і процесуальну зацікавленість у розгляді і вирі­шенні справи, оскільки рішення суду безпосередньо стосується їх суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків. Інші особи мають лише процесуальну зацікавленість у розгляді і вирішенні справи, вони за­цікавлені в отриманні судового рішення певного змісту.

До третьої групи суб’єктів можна віднести осіб, що не зацікавлені у розгляді і вирішенні справи, а лише сприяють здійсненню право­суддя. У господарському процесі таким суб’єктом є судовий експерт. До них також можна віднести посадових осіб та працівників підпри­ємств, установ, організацій, державних та інших органів, які сприяють встановленню певних обставин справи, не будучи при цьому ані пред­ставниками сторін, ані їх керівниками (ст. 30 ГПК).

Суддя, що розглядає господарську справу, повинен бути неупере- дженим. Суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає від­воду (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судо­вому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасуван­ня рішення, ухвали, прийнятої за його участю. За наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь у судовому засіданні.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Сторонами у господарському процесі можуть бути особи, зазна­чені у статтях 1 та 21 ГПК.

Відповідно до ст. 23 ГПК у справі можуть брати участь декілька позивачів та відповідачів, які виступають у процесі самостійно.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом. Вони користуються всіма правами і несуть усі обов’язки позивача (ст. 26 ГПК).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прий­няття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються про­цесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову (ст. 27 ГПК).

Відповідно до ст. 29 ГПК прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення до Верховного Суду України, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здій­снювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засі­данні — також і усно.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов’ язки і користуєть­ся правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

До кола осіб, що можуть бути представниками сторін та третіх осіб у господарському процесі, закон (ст. 28 ГПК) відносить керівників під­приємств та організацій, інших осіб, повноваження яких визначені зако­нодавством або установчими документами, або осіб, що мають засвідче­ну належним чином довіреність на ведення справи (адвокати можуть підтверджувати свої повноваження також ордером чи договором).

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної осо­би може здійснювати її відокремлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді осо­бисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Відповідно до ст. 31 ГПК у судовому процесі може брати участь судовий експерт.

Судовий експерт зобов’язаний за ухвалою господарського суду з’ явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо постав­лених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та до­слідженні доказів, просити господарський суд про надання йому до­даткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов’язку.

Сторони і прокурор, який бере участь у судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, якщо він є роди­чем осіб, які беруть участь у судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у пись­мовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід вирішується суддею, який виносить із цього приводу ухвалу.

Відповідно до ст. 30 ГПК у судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають пра­во знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов’язані з’явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.