Глава ХХІV ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

§ 1. Право на звернення до суду за судовим захистом

§ 2. Передумови права на звернення до суду та порядок його здійснення

§ 3. Позовна заява та її реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви. Повернення заяви

§ 4. Підстави відмови у відкритті провадження у справі

§ 5. Правові наслідки відкриття провадження у справі

§ 1. Право на звернення до суду за судовим захистом

Право на звернення до суду за судовим захистом прав та охороню- ваних законом інтересів — одне із важливіших конституційних прав громадян. Так, відповідно до ст. 55 Конституції України права і свобо­ди людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службо­вих осіб. Кожен має право після використання всіх національних за­собів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Чинне цивільне процесуальне законодавство також передбачає можливість реалізації права на судовий захист заінтересованими особами. Так, відповідно до ст. 3 ЦПК кожна особа має право в по­рядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звер­татися особи, яким надано право захищати права, свободи та інте­реси інших осіб або державних чи суспільних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Останнє положення є однією з гарантій реалізації права на звернення до суду за судовим захистом.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає і коло осіб, за заявою яких може бути порушена цивільна справа в суді. Суб’єктами права звернення до суду є особи, які звертаються до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інте­ресів (ст. 3 ЦПК), а також у випадках, передбачених законом: прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи дер­жавної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які звертаються до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів (ст. 45 ЦПК).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що право звернення до суду мають не тільки громадяни, а також юридичні та посадові осо­би тощо.

Законодавець розділив осіб, яким надано право звернення до суду, на тих, хто звертається за захистом своїх прав, свобод та інтересів, та на осіб, які звертаються до суду за захистом інтересів держави, сус­пільних інтересів та прав, свобод та інтересів інших осіб.

У першому випадку суб’єкт звернення до суду за судовим захистом має матеріально-правову та процесуально-правову заінтересованість у вирішенні справи, а у другому випадку — тільки процесуально- правову.

Право на звернення до суду за судовим захистом — це інститут цивільного процесуального права, який регулює підстави та порядок порушення судової діяльності по захисту прав, свобод та інтересів. Процесуальні наслідки реалізації права на звернення до суду — ви­никнення судової діяльності по здійсненню правосуддя з цивільної справи і ухвалення судового рішення як результат цієї діяльності. Для цього інституту не має значення питання про характер судового рішен­ня — про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні. Якщо у ході розгляду справи з’ ясується, що особа, яка звернулася до суду, не має на це права, то справа повинна бути закрита або заява повинна бути залишена без розгляду.

Коли особа звернулася до суду із заявою, то суддя повинен вирі­шити питання про наявність у даної особи права на звернення до суду за судовим захистом, тобто вирішити питання процесуального харак­теру, бо передумови права на звернення до суду за судовим захистом закріплені у цивільному процесуальному законодавстві. При вирішен­ні питання про відкриття провадження у справі суддя не може робити висновки матеріально-правового характеру. Безпідставна відмова у від­критті провадження у справі являє собою відмову у здійсненні право­суддя.

Право на звернення до суду за судовим захистом може бути реалі­зовано заінтересованою особою лише у тому випадку, якщо нею буде додержано встановленого законом порядку звернення до суду за судо­вим захистом.