§ 2. Судовий збір

ЦПК у ч. 1 ст. 79 закріплює, що складовою частиною судових ви­трат є судовий збір.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему опо­даткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ із подальшими змінами та доповненнями, який втратив чинність з 01.01.2011 р., судовий збір розглядався як загальнодержавний збір, який справлявся на всій тери­торії України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, та включався до складу судових витрат. Однак прийнятий Верховною Радою України Податковий кодекс України серед переліку загальнодержавних та місцевих податків та зборів (статті 9, 10) не за­кріплює судовий збір та взагалі ніяким чином не регулює його місце в системі оподаткування, а відповідно до п. 9.4 ст. 9, п. 10.5 ст. 10 По­даткового кодексу України, установлення загальнодержавних та міс­цевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняєть­ся. Наведене, на наш погляд, є суттєвим недоліком нового Податково­го кодексу України.

Вбачається, що за своєю природою судовий збір все ж таки слід відносити до загальнодержавних зборів. Так, ст. 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI прямо передбачає, що судо­вий збір — це збір, що справляється на всій території України за по­дання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і вклю­чається до складу судових витрат. Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Податко­вого кодексу України збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого само­врядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значущих дій. Пункт 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України встановлює, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов’язковими до сплати на всій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Судовий збір, у свою чергу, стягується на всій території України з громадян України, іноземців, осіб без громадянства, підприємств, установ, організацій, інших юри­дичних осіб (у тому числі іноземних) та фізичних осіб-підприємців, які звертаються до суду (ст. 2 ЗУ «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набуває чинності з 01.11.2011 р. До цього часу відповідно до п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК судовий збір при зверненні до суду сплачувався у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита, тобто відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93 з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, перед­баченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляцій­ної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасуван­ня рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого докумен­та на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Судовий збір не справляється за подання:

-    заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’ язань при вирішенні справи судом;

-    заяви про скасування судового наказу;

-    заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку ви­конання судового рішення;

-    заяви про поворот виконання судового рішення;

-    заяви про винесення додаткового судового рішення;

-   заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установлено­му законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з осо­бою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;

-    заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

-   заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

-    заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, ви­знання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздат­ності фізичної особи;

-   заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздат­ності;

-   заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

-    заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

-    позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі неза­конними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого само­врядування, їх посадовою або службовою особою, а так само неза­конними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досу- дового слідства, прокуратури або суду;

-    заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або між­народного договору, згоду на обов’ язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або ор­гани опіки та піклування або служби у справах дітей.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксовано­му розмірі. Таким чином судовий збір може бути двох видів: простим, розмір якого визначається у фіксованій сумі, та пропорційним, розмір якого встановлюється у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Ціна позову — це сума грошей або грошовий еквівалент вартості майна, які позивач вимагає стягнути з відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК ціна позову визначається: у позовах про стягнення гро­шей — стягуваною сумою; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна; у позовах про стяг­нення аліментів — сукупністю всіх виплат, але не більше як за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі — сукупністю всіх платежів або видач, але не більше як за три роки; у позовах про без­строкові або довічні платежі і видачі — сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач — сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше як за один рік; у позовах про припинення плате­жів або видач — сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше як за один рік; у позовах про дострокове розірвання догово­ру найму (оренди) або договору найму (оренди) житла — сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше як за три роки; у по­зовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, — дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, — не нижче їх балансової вартості; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог. Ціну позову зазна­чає позивач у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до суду:

-    позовної заяви майнового характеру — 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати;

-   позовної заяви немайнового характеру — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

-   позовної заяви про розірвання шлюбу — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, про поділ майна при розірванні шлюбу — 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати;

-    заяви про видачу судового наказу — 50 відсотків ставки, що ви­значається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження;

-    позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ді­лової репутації фізичної або юридичної особи немайнового характе­ру — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати; про відшкодування моральної шкоди — 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної за­робітної плати;

-   заяви про перегляд заочного рішення — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

-    апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі по­дання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

-    касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до ка­саційної скарги на рішення суду — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі по­дання позовної заяви майнового характеру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

-   заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

-    заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового харак­теру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

-    апеляційної скарги на судовий наказ — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказ­ному провадженні;

-    заяви про забезпечення доказів або позову — 0,1 розміру міні­мальної заробітної плати;

-    апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про при­єднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

-    заяви про скасування рішення третейського суду — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

-   заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рі­шення третейського суду — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

-    заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI з 1 січня 2011 р. встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 941 грив­ня. Незважаючи на подальшу її зміну (з 1 квітня — 960 гривень, з 1 жовтня — 985 гривень, з 1 грудня 1004 гривні), враховуючи зміст

ч.  1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору має визначатися саме виходячи з мінімальної заробітної плати у місяч­ному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судо­вого збору звільняються:

-    позивачі — за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із тру­дових правовідносин;

-    позивачі — за подання позовів про відшкодування шкоди, запо­діяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

-   позивачі — за подання позовів про стягнення аліментів;

-    позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з випла­тою компенсації, повернення майна, або за подання позовів щодо спо­рів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілі­тованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв по­літичних репресій на Україні»;

-   особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань сто­совно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психі­атричної допомоги;

-   позивачі — за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок злочину;

-   державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі — за позовами, що пов’язані з порушен­ням їхніх прав;

-    інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісті, і прирівнені до них у встановленому порядку особи;

-   інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недіє­здатних інвалідів І та ІІ групи;

-   позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-   органи прокуратури — при здійсненні представництва інтересів громадян або держави у суді;

-    органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об’ єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з моти­вів суспільної необхідності;

-   позивачі — за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установ­чими документами, грошових або майнових внесків, залучених до ак­ціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

-    громадські організації інвалідів (спілки та інші об’єднання гро­мадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та органі­зації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації — за подання позовів, з якими вони звертаються до суду.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи виключно у національній валюті у безготівковій або готівковій формі тільки через установи банків чи відділення зв’язку. Документом про оплату судо­вого збору є квитанція установи банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Квитанція про сплату державного мита або платіжне доручення додаються до позовної заяви (ч. 5 ст. 119 ЦПК). За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Націо­нальним банком України на день сплати.

У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спір­ного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з по­дальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми пере­плати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У разі якщо розмір позовних вимог збіль­шено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судово­го збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною за­явою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо по­вернення суми судового збору вирішується у порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір». У разі якщо позовну заяву по­дано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття за­побіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайно- вий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв’язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову до­дається первісний документ про сплату судового збору.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у спра­ву третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз’ єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз’ єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з ураху­ванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропор­ційно частці поданих кожним із них вимог окремим платіжним до­кументом. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох від­повідачів; об’єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.