§ 4. Відповідальність за порушення валютного законодавства

Порушення встановлених правил проведення валютних операцій є підставою притягнення до відповідальності за порушення валютно­го законодавства. Санкції за порушення валютного законодавства пе­редбачені:

-     п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

ст. 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 р. «Про врегу­лювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за пору­шення валютного законодавства»;

-    розділом 2 Положення про валютний контроль, затверджене по­становою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 19.

Залежно від особливостей порушень валютного законодавства їх суб’єктів слід умовно розділити на дві групи: перша — банки та інші фінансові установи, друга — резиденти і нерезиденти, що здійснюють валютні операції.

Банки та інші фінансові установи несуть відповідальність у таких випадках порушення валютного законодавства:

-   у разі порушення встановленого порядку ліцензування валютних операцій до банків та інших фінансових установ застосовуються санк­ції у вигляді: а) штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) валютних цінностей, що були предметом незаконних валютних операцій; б) ви­ключенням банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансових установ;

-    у разі невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку Укра­їни за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення ви­конання зобов’язань резидентів до банків застосовуються санкції у вигляді позбавлення генеральної ліцензії Національного банку Украї­ни або штрафу;

-   у разі нездійснення уповноваженими банками функцій агента ва­лютного контролю до банків застосовуються санкції у вигляді позбав­лення генеральної ліцензії Національного банку України або штрафу.

Відповідальність резидентів і нерезидентів за порушення правил проведення валютних операцій настає у таких випадках:

-   у разі здійснення резидентами і нерезидентами валютних операцій без одержання індивідуальної ліцензій Національного банку України, до них застосовується штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) валютних цінностей, що були предметом незаконних валютних операцій;

-    у разі здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України на резидента накладається штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що вико­ристовувалися при розрахунках;

-    у разі невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна вони несуть від­повідальність у вигляді штрафу в розмірі: а) 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; б) 20 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян за порушення порядку декла­рування;

-    несвоєчасне подання, приховування або перекручення встанов­леної Національним банком України звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-    у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валю­ті від нерезидентів без реєстрації в Національному банку договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за запозиченими в них кредитами, позиками в інозем­ній валюті, за винятком тих випадків, за яких законодавство України дозволяє здійснення таких операцій без реєстрації договорів, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній 1 % від суми одержа­ного кредиту чи позики в іноземній валюті, що перерахована в націо­нальну валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів.

Указані санкції застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансових установ, органами державної податкової служби — до інших резидентів і нерезидентів.

Порядок застосування Національним банком України санкцій до банків та інших фінансово-кредитних установ регламентується розді­лом 3 Положення про валютний контроль.

Відповідно до п. 3. 2 цього Положення у разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв’язку складають протокол, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов’язки) банку, іншої фінансової установи або національного оператора поштово­го зв’язку чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся (перевірялася). За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи, які свідчать про факти порушень. Допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться, якщо під час реалізації одно­го договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного за­конодавства. Уповноважені працівники Національного банку після скла­дання протоколу зобов’язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.

Підставою для застосування Національним банком України і його територіальними управліннями санкцій можуть бути:

матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівни­ками центрального апарату та територіальних управлінь Національно­го банку України;

-   матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими праців­никами центрального апарату та територіальних управлінь Національ­ного банку;

-   матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими праців­никами державних органів валютного контролю;

-   матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими праців­никами державних контрольних і правоохоронних органів, які не на­лежать до органів валютного контролю;

-    інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, ін­шими фінансовими установами або національним оператором пошто­вого зв’язку валютного законодавства і щодо яких здійснюється пере­вірка цих фактів.

У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами порушення банками, іншими фінансовими установами або національним опера­тором поштового зв’язку валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів, що підтверджу­ють факт порушення, надсилаються до територіальних управлінь На­ціонального банку за місцем проведення зазначених перевірок. Уповно­важені працівники територіальних управлінь Національного банку здійснюють аналіз отриманих матеріалів та в разі наявності складу правопорушення здійснюють необхідні дії.

Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій:

-   до 10 тис. доларів США — начальники територіальних управлінь Національного банку України;

-    до 50 тис. доларів США — директор Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку України;

-   до 100 тис. доларів США — Голова Національного банку Украї­ни та його заступники.

Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Реєстру бан­ків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, застосування штрафу, що перевищує суму, еквівалентну 100 тис. доларів США, застосовуються виключно на підставі постано­ви Правління Національного банку України.

Така Постанова надсилається поштою з повідомленням про вру­чення порушнику, який протягом п’яти робочих днів після її отриман­ня повинен перерахувати суму штрафу до Державного бюджету Укра­їни.

Органи державної податкової служби застосовують штрафні санк­ції до резидентів і нерезидентів відповідно до процедури, визначеної в Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміні­страції України від 4 жовтня 1999 р. № 542.

Факти порушень валютного законодавства службова особа держав­ної податкової служби оформляє актом документальної перевірки. Керівники та головні бухгалтери юридичних осіб, фізичні особи під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов’язані давати письмові роз’яснення з усіх питань, що виникають, підписати акт про проведення перевірки й виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства. У разі відмови керівника чи головного бухгалтера юридичної особи або фізичної особи від підписання акта перевірки службові особи органу державної податкової служби скла­дають акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.

Рішення про застосування штрафних санкцій за наслідками роз­гляду матеріалів перевірки приймає керівник (заступник) державної податкової інспекції у місті (районі), який розглядав матеріали пере­вірки, не пізніше десяти днів від дня складання акта перевірки. Якщо сума штрафу перевищує 100 тис. доларів США, рішення приймається за згодою:

-    від 100 тис. доларів США до 1 млн доларів США — голови (за­ступника) державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі;

-    від 1 млн доларів США — голови (заступника) Державної по­даткової адміністрації України.

Нараховані за результатами документальних перевірок штрафні санкції підлягають зарахуванню до Державного бюджету України не пізніше п’яти днів від вручення резиденту або нерезиденту рішення про накладення штрафу.

^[1] Казначейські білети не можуть бути включені до грошових знаків, які перебува­ють в обігу в Україні, оскільки згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України «Про Національний банк України» готівка перебуває в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперо­вих) і монет (металевих). Випуск грошових знаків в інших формах чинним законодав­ством не передбачається.

^[2] Валютное регулирование в системе государственного управления ^кономикой : учебник / под общ. ред. В. М. Крашенинникова. - М., 2003. - С. 90.

^[3] Про зміст конвертованості див. докладніше: ^бке В. Международное валютное право : пер. с нем. / В. ^бке. - М., 1997. - С. 19-23.

^[4] Стаття 1 Договору про МВФ // ^бке В. Международное валютное право : пер. с нем. - С. 307.

^[5] Тосунян Г А. Валютное право Российской Федерации : учеб. пособие / Г А. То- сунян, А. В. Емелин. - М., 2003. - С. 20.

^[6] Законом «Про Національний банк України» (ст. 46) визначені форми валютної політики. При здійсненні дисконтної валютної політики Національний банк України змінює облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балан­сування платіжних зобов’язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют. Національний банк України здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.

Контрольні питання

1. Поняття валюти і валютних цінностей.
2. Розкрийте зміст валютного регулювання.
3. У чому полягає сутність валютного контролю?
4. Яка відповідальність встановлена за порушення валютного законодавства?