13.3. Правові основи державного кредитування. Відносини з іноземними інвесторами

Державний кредит. Держава виступає кредитором і надає позички за рахунок бюджетних коштів. Особливість цих правовідносин полягає в тому, що вони належать скоріше до бюджетних правовідносин. Держава та органи місцевого самоврядування на умовах добровільності, зворотності, строковості та відплатності надають позички на:

1) житлове будівництво молодим сім'ям;

2) одержання освіти.

Такі кредитні відносини можна визначити як урегульовані фінансово-правовими нормами, суспільні (економічні) відносини, в яких суб'єкти держави й органів місцевого самоврядування надають кредити в грошовій формі юридичним та фізичним особам на умовах зворотності, строковості, відплатності і добровільності за рахунок державного або місцевих бюджетів.

До прийняття БКУ в юридичній літературі українських авторів окремо розглядалися питання державного і муніципального кредиту та державного і муніципального боргу. БКУ не вміщує поняття державного або місцевого кредиту. Держава і муніципальні органи можуть бути (як правило) позичальниками, але можуть бути і кредиторами. В останньому випадку змінюється поняття і сутність державного кредиту. Ці відносини скоріше можна назвати державним або муніципальним кредитуванням.

Державне або муніципальне кредитування — врегульовані фінансово-правовими нормами економічні відносини, в яких суб'єкти держави й органів місцевого самоврядування надають кредити в грошовій формі з державного і місцевих бюджетів юридичним особам і громадянам на умовах зворотності, відплатності, строковості, добровільності й обов'язкової забезпеченості.

Відносини, які виникають у зв'язку з кредитуванням за рахунок бюджетних коштів, є складними. У них беруть участь багато суб'єктів. Міністерство фінансів України після затвердження закону про Державний бюджет України, в якому визначається сума коштів, що можна витратити на надання кредитів молодим сім'ям на будівництво чи на здобуття освіти, вступає у відносини з центральними виконавчими органами, банківськими установами, з якими одержувачі кредитів укладають кредитні угоди після представлення необхідних документів. Кредити, які виділяються з Державного бюджету України на будівництво житла, є дійсно пільгові під малі відсотки, на багато років. Оскільки кошти на державне кредитування відпускаються з державного та місцевих бюджетів, сутність відносин та їх види, розглянуті нижче, — у видатках бюджетів.

Кошти для кредитування індивідуального житлового будівництва і кошти, що повертаються позичальниками, та відсотки за кредит перераховуються на реєстраційні рахунки в територіальних органах Державного казначейства.

Інституційна система міжнародних і валютно-фінансових відносин включає численні міжнародні організації. Ці організації об'єднує спільна мета — розвиток співробітництва і забезпечення цілісності та стабілізації складного і суперечливого всесвітнього господарства. До організацій, що мають всесвітнє значення, належать спеціалізовані інститути ООН:

• Міжнародний валютний фонд;

• Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

• Міжнародна асоціація розвитку;

• Світовий банк.

Відносини України з міжнародними фінансовими організаціями юридично опосередковуються Законом України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій" та угодами між Україною та цими організаціями.

Програми кредитування Світового банку передбачають операції, які стосуються конкретних вимог, пов'язаних із перебудовою і капіталовкладеннями.

З Європейським банком реконструкції і розвитку Україна співпрацює за такими напрямами, як енергетика і телекомунікації.

Співробітництво з Міжнародним валютним фондом пов'язане з регулюванням валютно-кредитних відносин і наданням Україні допомоги за валютних ускладнень шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів.

Головним призначенням кредитів "стенд-бай" є кредитування макроекономічних програм країнам — членам МВФ. Кошти видаються певними порціями (траншами) через установлені проміжки часу. Хід виконання кредитної угоди контролюється з допомогою цільових критеріїв. З їх досягненням позичальник отримує наступну порцію кредиту.

Стабілізаційні програми розробляє МВФ спільно з країною-позичальником. Програми, спрямовані на використання переважно ринкового регулювання економіки, мають дефляційний характер. Вони включають: скорочення державних витрат, особливо на соціальні потреби; збільшення податків на особисті доходи; відміну або зменшення державних субсидій на продовольство і товари широкого вжитку; підвищення облікових ставок, обмеження обсягу кредиту; девальвацію національної валюти, запровадження єдиного валютного курсу, регулювання зовнішньої заборгованості.

Для успішного функціонування бюджетної системи держави, погашення бюджетного дефіциту, втілення у життя програм розвитку економіки України потрібно вдосконалити юридичну базу, що регламентує бюджетний процес, розробити гнучку систему оподаткування, юридичні та економічні концепції і програми з урахуванням світового досвіду, що дасть змогу вирішити проблему дефіциту державного бюджету, відшукати належні шляхи та способи правового регулювання в області державного кредиту з урахуванням національних довгострокових інтересів і безпеки країни.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке запозичення для збалансованості бюджету?

2. Розкрийте поняття суспільних відносин у галузі державного і муніципального кредиту та їх виникнення.

3. Що таке державний і муніципальний борг?

4. Що таке внутрішній і зовнішній державний борг? Як управляють цим боргом?

5. Що є лімітом загальної суми боргу?

6. Охарактеризуйте зовнішні та внутрішні запозичення.

7. Цільове призначення і функції державного кредиту. Які є види державного кредиту?

8. Розкрийте суть понять: облігація; довгострокові позики; казначейські зобов'язання.

9. Що таке державна гарантія?