Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопо­рушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги. Саме в цій статті надається перелік тих даних, що обов'язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати. Бланки протоколів про адміністративне правопорушення є бланками суворої звітності. Вони повинні бути надруковані у друкарні, мати захист від підробки та єдину наскрізну нумерацію в межах відповідного органу. Протоколи та акти повинні бути зареєстровані в бухгалтерії цих органів, як бланки суворої звітності, видаватися та обліковуватися у встановленому законодавством порядку.

Протокол містить усі відомості, що стосуються правопорушення; майнової шкоди (якщо така мала місце в результаті скоєння правопорушення); особи порушника (прозвище, ім'я і по батькові; дата і місце народження; місце проживання; телефон; посада; зарплата, пенсія чи з інших джерел у гривнях; освіта; сімейний стан; кількість осіб, що перебувають на утриманні; чи притягувалася особа раніше до відповідальності (адміністративної, кримінальної); документ, що посвідчує особу порушника); особи, що склала протокол (посада, прозвище, ім'я і по батькові, зазначається дата і місце складення протоколу); пояснення порушника; зазначається, що порушнику роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 286 КпАП, та повідомлено про час і місце розгляду справи; за наявності свідків зазначається їх прозвище, ім'я і по батькові, адреса та телефон. Обов'язково робиться посилання на той нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. Протокол повинен бути підписаний особою, що його склала, та особою, що вчинила правопорушення. Також за наявності свідків   і   потерпілих   протокол   підписується   і   ними.   У   випадку,   коли   порушник відмовляється   підписати   протокол,   про   це   робиться   запис   у   протоколі.   Можливе засвідчення такого запису підписами понятих.

Залежно від того, яке саме правопорушення було вчинене, у протоколі можуть зазначатися і інші відомості, які необхідні для більш повного відображення фактів. Так, наприклад, при вчиненні дрібної спекуляції у протоколі зазначаються також відомості про предмет спекуляції, його роздрібну ціну, кількість виявлених предметів, обставини перепродажу, товарні ярлики та інші відомості, що сприятимуть відображенню реальної дійсності вчинення правопорушення.

Стаття 257. Надіслання протоколу

Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органа (посадовій особі), уповноваженого розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення. Ці органи (посадові особи) перелічуються у главі 17 КпАП.

Протокол надсилається у певний строк відповідному уповноваженому органу. Терміни передачі протоколу органу, уповноваженому на розгляд справи, у КпАП не встановлені. Процесуальні терміни встановлені лише стосовно протоколів про здійснення корупційного діяння - протокол повинен бути переданий до суду в 3-денний термін з моменту його складання. В усіх інших випадках цей строк регламентується відповідними відомчими актами. Так, наприклад, протокол про адміністративне правопорушення, вчинене військовослужбовцем або особою рядового чи начальницького складу ОВС, повинен бути надісланий за місцем служби такої особи у 3-денний термін для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Протокол про злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця повинен бути надісланий на розгляд суду протягом однієї доби. Як правило, усередині органу протокол направляється на розгляд уповноваженій особі протягом доби.

Протоколи передаються за розносною книгою. Допускається передача протоколу і доданих до нього матеріалів рекомендованим поштовим відправленням із зазначенням опису вкладених матеріалів. Протокол разом із матеріалами прошиваються і нумеруються за аркушами. В описі зазначаються: порядковий номер, повна назва документа, його дата, номери аркушів за порядком, а також загальна кількість документів і аркушів цифрами та літерами. Опис підписується керівником органу, ставиться дата його складання.

Про направлення протоколу і доданих до нього матеріалів на розгляд районного (міського) суду в Журналі обліку матеріалів про адміністративні правопорушення та результатів їх розгляду робиться відповідний запис.

КпАП передбачає альтернативну підвідомчість справ. До того ж іноді законодавством визначене первісне право одного із органів розглядати справу. Наприклад, справу щодо дрібного хуліганства первісно розглядає начальник органу внутрішніх справ. Однак якщо, враховуючи обставини справи, особу правопорушника, начальник ОВС вирішить, що стягнення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде недостатнім, то він має право передати матеріали справи до суду (де за таке правопорушення може бути накладено стягнення у вигляді виправних робіт або адміністративного арешту). Також збігається компетенція щодо розгляду справ виконавчих органів сільських, селищних, міських рад і адміністративних комісій. У такому  випадку  справи  розглядаються  адміністративними  комісіями.   І  лише у  разі відсутності адміністративної комісії при виконавчому органі міської ради, справа розглядається відповідним виконкомом ради. Питання щодо підвідомчості є важливим для визначення адресату, якому повинен бути надісланий протокол.

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116², частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 133¹, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

[У частину першу статті 258 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[Частину першу статті 258 доповнено згідно із Законом України № 2029-ІІІ від 05.10.2000 p.J

[У частині першій статті 258 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

[У частині першій статті 258 деякі слова та цифри виключено згідно із Законом України № 2350-111 від 05.04.2001 p.]

[Частину першу статті 258 доповнено згідно із Законом України № 1122-IV від 11.07.2003 p.J

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

[У частину другу статті 258 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення.

[У статтю 258 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-Х1 від 03.04.86 p., № 3282-Х1 від 19.12.86 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-XU від 29.07.91 p., № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.; Законами України від 23.12.93 р. № 81/96-ВР№ 3785-ХП, від 06.03.96p.J

Дана стаття надає перелік правопорушень, за вчинення яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо правопорушник не заперечує допущене порушення і стягнення, яке на нього накладається. До того ж має місце спрощене провадження. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю. Посадова особа, виявивши правопорушення, приймає і виконує рішення про накладення адміністративного стягнення. Таким адміністративним стягненням може бути тільки штраф або попередження.

Штраф стягується на місці вчинення правопорушення, що посвідчує квитанція про його сплату. Ця квитанція видається правопорушнику. У ній зазначається сума штрафу. Якщо вона фіксована, то робиться надрив квитанції, що означає сплату штрафу.

Якщо суму штрафу визначає посадова особа, що накладає стягнення (коли санкцією передбачений мінімальний і максимальний розмір штрафу), то вона самостійно заносить розмір стягуваного штрафу у квитанцію.

Попередження може бути винесено військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори за певні проступки. Це оформлюється відповідними рапортами уповноважених осіб або робиться відмітка у супровідних документах.

При винесенні попередження на місці усім іншим особам за передбачені цією статтею порушення протокол не складається. Оформлення попередження здійснюється або шляхом вручення офіційного письмового попередження за встановленою формою, або шляхом винесення усного попередження.

До того ж слід зазначити, що у випадку, коли правопорушник оспорює стягнення, обов'язково складається протокол із додержанням усіх передбачених законом вимог.

Стаття 259. Доставлення порушника

З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю-до органів Служби безпеки України її співробітником.

[У частину першу статті 259 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

[У частину першу статті 259 внесено зміни згідно із Законом України № 3048-111 від 07.02.2002 p.]

[Частину першу статті 259 доповнено згідно із Законом України № 743-1V від 15.05.2003 p.]

[У частину першу статті 259 внесено зміни згідно із Законом України № 662-1V від 03.04.2003 p.]

[Частину першу статті 259 доповнено згідно із Законом України № 1703-1V від 11.05.2004р.]

При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.

При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств -працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.

[У частину третю статті 259 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посягненням на охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

[У частині четвертій статті 259 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним придбанням або зберіганням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

[Статтю 259 доповнено частиною п 'ятою, у зв 'язку з чим частини п 'ята - сьома вважаються відповідно частинами шостою - восьмою, згідно із Законом України № 1703-IVвід 11.05.2004 р.]

Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.

Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.

[У частину шосту статті 259 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

[У частину шосту статті 259 внесено зміни згідно із Законом України № 3048-111 від 01'.02.2002 p.]

У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

[Статтю 259 доповнено частиною сьомою згідно із Законом України № 743-1V від 15.05.2003 p.]

[У статтю 259 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-XU від 03.04.86p.]

Для припинення адміністративного проступку, встановлення особи правопорушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення може застосовуватися до правопорушника такий захід забезпечення провадження як доставлення порушника.

Доставлення порушника - це примусове (в межах адміністративного примусу) вилучення особи, що вчинила чи вчиняла на момент виявлення адміністративне правопорушення, з місця вчинення (виявлення) правопорушення, а також супровід цієї особи до відповідного органу із застосуванням заходів психічного або фізичного впливу з метою припинення адміністративного проступку, встановлення особи правопорушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Залежно від місця, підстав, мети доставлення порушника можуть здійснювати особи, перелік яких надається у цій статті. Фактичне здійснення доставлення забезпечується застосуванням психічного або фізичного впливу. До того ж треба відрізняти адміністративне доставлення порушника і доставлення злочинця. При адміністративному доставленні порушника не можна до нього застосовувати ті заходи та засоби, що застосовуються при доставленні особи, яка скоїла злочин. Найчастіше психічний вплив проявляється у висуненні вимоги уповноваженої особи припинити правопорушення і слідувати до зазначеного цією особою органу. Така вимога може супроводжуватися попередженням про застосування фізичного впливу у разі відмови особи робити запропоновані дії. У випадку, коли особа все ж таки не виконує вимоги уповноваженої особа, можливе застосування фізичного впливу. Він проявляється у захваті руки або частини одежі зі спонуканням йти у зазначеному напрямі. Як крайній захід до правопорушника може бути застосовано зв'язування. Також до фізичного впливу належить і застосування транспортних засобів для доставлення порушника. Як фізичний вплив, так і психічний повинні відповідати характеру і тяжкості вчиненого проступку.

У випадку, коли особа виявляє злісну непокору законному розпорядженні або вимозі працівника міліції або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця, до порушника може застосовуватися відповідні заходи фізичного примусу.