Стаття 244⁴. Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів

Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155, 155², частина друга статті 156, статті 156¹, 156², 167 - стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 168, 168¹ (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168², стаття 170 - стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 170¹ - щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, стаття 172 - стосовно порушень на підприємствах (в організаціях) торгівлі, громадського харчування, сфери послуг і громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, стаття 188²).

[У частину першу статті 244⁴ внесено зміни згідно із Законом України № 2899-IV від 22.09.2005 p.]

Від імені органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники;

керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим та його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав споживачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники.

[Кодекс доповнено статтею 244⁴ згідно із Законом України № 3683-ХП від 15.12.93 p.]

[Статтю 244⁴ викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2443-ПІ від 24.05.2001 p.]

Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на: державний захист своїх прав; гарантований рівень споживання; належну якість товарів (робіт, послуг); безпеку товарів (робіт, послуг); необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг); відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом; звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів, а також утворювати об'єднання споживачів з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів діють відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 p., Господарського Кодексу, Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2003 р. та інших нормативно-правових актів.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є правонаступником Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики  (Держспоживстандарт України)  є  спеціально  уповноваженим   центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є:

-      участь  у  формуванні  та  забезпеченні  реалізації державної  політики  у  сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;

-      здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;

-      здійснення   у   межах   своєї  компетенції  державного   нагляду  за  додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;

-      забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

Держспоживстандарт України має право:

-  давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про

припинення порушень прав споживачів;

-      розглядати     відповідно     до     законодавства     справи     про     адміністративні правопорушення;

-      перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі,  складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг;

-      відбирати в установленому порядку у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів,   комплектуючих   виробів   для   перевірки   їх   якості   на   місці виробництва,   відвантаження   тощо   або   проведення   незалежної  експертизи  у відповідних лабораторіях та інших установах; проводити контрольні перевірки
правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари;

-      накладати   на   суб'єктів   господарської   діяльності   стягнення   відповідно   до законодавства;

-      одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій  інформацію, документи та матеріали,  необхідні для  виконання покладених на нього завдань;

-      залучати    спеціалістів    центральних    і    місцевих   органів    виконавчої   влади, підприємств,  установ  та організацій  (за погодженням  з  їх  керівниками)  для розгляду питань, що належать до його компетенції;

-      здійснювати інші передбачені законом функції.

Рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Держспоживстандарт України очолює голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку. Голова Держспоживстандарту України здійснює керівництво Комітетом і несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Комітет завдань, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності, а також ступінь відповідальності керівників підрозділів Комітету, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держспоживстандарту України, зокрема за погодженням з Кабінетом Міністрів України - керівників структурних підрозділів центрального апарату Держспоживстандарту України. Голова Держспоживстандарту України за посадою є головним державним інспектором України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду.

Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи. У складі Держспоживстандарту України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Результати перевірок суб'єктів господарської діяльності службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів, від імені органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів мають право керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у цій сфері та його заступники, а також керівники та їх заступники територіальних органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Стаття 244⁵. Органи державного контролю за цінами

Органи державного контролю за цінами розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування та застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами (статті 165²,188³).

Від імені органів державного контролю за цінами розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стяг­нення мають право начальник Державної інспекції з контролю за цінами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

[У частину другу статті 244⁵ внесено зміни згідно із Законом України № 860-1V від 22.05.2 003p.J

[Кодекс доповнено статтею 244' згідно із Законом України № 179/94-ВР від 22.09.94p.]

Органи державного контролю за цінами здійснюють свою діяльність на підставі Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 p., Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. за № 1819 та інші нормативно-правових актів.

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. У сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог конкуренційного законодавства

Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 ст. 11) Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Держцінінспекція має право:

-      проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки   бухгалтерських   документів,   книг,   звітів,   калькуляцій   та   інших документів,  пов'язаних  з формуванням,  встановленням  і  застосуванням  цін  і тарифів;

-      обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення   підприємств,  установ  та  організацій,   що   використовуються  для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг;

-      приймати    рішення    про    вилучення    до    відповідного    бюджету    сум    всієї необгрунтовано   одержаної   підприємством,   установою,   організацією   виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами;

-      відповідно   до   вимог   законодавства   розглядати   справи   про   адміністративні правопорушення,  пов'язані з  порушенням  порядку формування,  встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами;

-      скасовувати   рішення   своїх   територіальних   органів,   а  також   винесені   ними постанови про накладення адміністративних стягнень;

-      виконувати інші, передбачені законом, функції.

Держцінінспекція має територіальні органи-державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами. Призначення на посади і звільнення з посад керівників цих органів та затвердження положень про територіальні органи здійснюється начальником Держцінінспекції. Начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Уповноважені посадові особи органів державного контролю за цінами у разі виявлення на підприємствах, в установах та організаціях фактів порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами крім актів перевірок складають протоколи про адміністративні правопорушення і надсилають їх відповідній державній інспекції з контролю за цінами для розгляду.

Конкретний склад правопорушень, які мають право розглядати начальник Держцінінспекції Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, сформульований у ст. 165²,ст. 188³ КпАП.

Стаття 244⁶. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розгля­дають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд (статті 79^і, 96, 97).

Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві і Севастополі, містах обласного підпорядкування.

[Кодекс доповнено статтею 244'' згідно із Законом України № 209/94-ВР від 14.10.94 p.]

Правовими підставами діяльності інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є закони України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 p., «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 p., Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. №225 та інші нормативні акти.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють: Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) - урядовий орган державного управління у складі Мінбуду; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю виконують такі основні функції: 1) видача забудовникам дозволів на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі - будівельні роботи), реєстрація об'єктів, на яких виконуються ці роботи, у порядку, встановленому Мінбудом; 2) реєстрація відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд; 3) участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві; 4) здійснення вибіркової перевірки: відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; своєчасності та якості виконання учасниками будівництва передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої документації; наявності сертифікатів на будівельну продукцію; 5) розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень; 6) здійснення методичного забезпечення діяльності відомчих служб контролю якості будівельних організацій і підприємств що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції; 7) аналіз та узагальнення матеріалів контролю за якістю забудови територій і населених пунктів, будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, підготовка пропозицій відповідним органам про вдосконалення державних стандартів, норм і правил; 8) контроль за дотриманням сторонами договору підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів договірних зобов'язань та вимог, передбачених Законом України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», аналіз, узагальнення результатів контролю та інформування Мінбуд про результати контролю.

Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право: безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків; залучати на договірних умовах незалежних експертів, спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що входять до їх компетенції; вимагати в необхідних випадках від замовників, підрядників, виготівників будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; вносити подання відповідним органам про анулювання або призупинення дії ліцензій на право здійснення спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві суб'єктами, які допускають грубі порушення законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; безплатно одержувати від замовників, будівельних організацій, підприємств, що виробляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів державної статистики звітні дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції; повідомляти органи державної статистики про факти порушень встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів для виключення їх із числа введених у дію, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають вимогам державних стандартів, для виключення їх із звітності; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.

Дії   і   рішення   посадових   осіб   інспекцій   державного   архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в органи, яким ці інспекції підпорядковані, або до суду.

Розглядати  справи  про адміністративні  правопорушення,  передбачені  ст.  79^і, ст. 96, ст. 97 КпАП, мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування.