Стаття 123. Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів

В'їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника чи чергового по переїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 123 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 01'.02.97p.]

Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 123 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.J

[У частину другу статті 123 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-ІП від 05.04.2001 p.]

Порушення, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд,-тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від шести місяців до одного року.

[У частину третю статті 123 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 123 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 3282-ХІ від 19.12.86 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-XU від 29.07.91 p., № /818-ХПвід 15.11.91 p.; Законом України № 3785-ХП від 23.12.93 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього та залізничного руху.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил проїзду залізничних переїздів. Залізничний переїзд - це перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні. Частина перша коментованої статті визначає, що такі діяння вчинюються шляхом: а) в'їзду водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора; б) в'їзду водіїв на залізничний переїзд на заборонений жест регулювальника; в) в'їзду водіїв на залізничний переїзд при закритому шлагбаумі; г) в'їзду водіїв на залізничний переїзд, коли до переїзду наближається поїзд. Об'єктивна сторона правопорушень, полягає у вчиненні інших порушень правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених ч. 1 цієї статті. До таких порушень можуть належати: розворот, рух заднім ходом, обгін або зупинка на залізничному переїзді, стоянка ближче 50 м від залізничних переїздів; випадки, коли за переїздом утворився затор, який змусить водія зупинитися на переїзді; коли до переїзду в межах видимості наближається поїзд (локомотив, дрезина) тощо. Об'єктивна сторона правопорушень, визначених ч. З коментованої статті передбачає порушення, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, що спричинили створення аварійної ситуації або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд. Визначення поняття аварійної обстановки міститься у ч. 4 ст. 122 КпАП, транспортного засобу - у ч. 6 ст. 121.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб'єктом правопорушення: водій транспортного засобу.

Стаття 124. Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна

Порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, крім передбачених статтею 123, частинами першою або другою статті 130 цього Кодексу, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

[У статтю 124 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.; Законом України № 3785-ХП від 23.12.93 p.]

[У статтю 124 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У статтю 124 внесено зміни згідно із Законом України № 2350-111 від 05.04.2001 p.]

У коментованій статті передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями правил дорожнього руху, крім передбачених ст. 123, частинами 1 або 2 ст. 130 КпАП, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна. Відповідно, об'єкт та об'єктивна сторона правопорушення, що містяться у ст. 123 та частинах 1, 2 ст. 130 КпАП, будуть складати відповідні ознаки  і для правопорушень,  передбачених коментованою статтею, однак за наявності таких доповнень. Оскільки зазначені правопорушення спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, об'єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, будуть також суспільні відносини у сфері власності, а об'єктивна сторона має бути доповнена вказівкою на настання наслідків у вигляді майнової шкоди, тобто склад правопорушень трансформується у формальний.

Крім того, слід розмежовувати склад правопорушень, передбачених коментованою статтею, та випадки настання цивільно-правової або кримінальної відповідальності. Умовами настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є такі: а) наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (у випадку відсутності такого зв'язку особу може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності); б) немає наслідків діяння у вигляді спричинення або можливості спричинення аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей, або спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, або завдання великої матеріальної шкоди, чи настання інших тяжких наслідків (у противному випадку діяння кваліфікується як злочин за ст. 277 Кримінального кодексу України).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.

Стаття 124¹. Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

[Назву статті 124' доповнено згідно із Законом України № 743-1V від 15.05.2003 p.]

Ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 124' згідно з Указом Президії Верховної Ради УкраїнськоїРСР№ 1369-ХІІвід 29.07.91 p.]

[У статтю 124' внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1818-ХП від 15.11.91 р.; Законом України № З 785-Х1І від 23.12.93 p.]

[У статтю 124' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.] [У статтю 124' внесено зміни згідно із Законом України № 2З50-ІІ1 від 05.04.2001 p.] [Статтю 124' доповнено згідно із Законом України № 743-1V від 15.05.2003 p.]

Відповідно до п. 26 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію. Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог ст. 25 зазначеного Закону та інших актів чинного законодавства. Відповідно до ч. З ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний надавати транспортний засіб: а) працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам військової служби правопорядку у Збройних силах України; б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків з затримання правопорушників. До того ж водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. Зазначені права працівників міліції та охорони здоров'я, посадових осіб військової служби правопорядку у Збройних силах України встановлені для виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням встановленого порядку управління, тому об'єктом цього правопорушення є порядок управління.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у ненаданні посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненаданні військових транспортних засобів посадовим особам військової служби правопорядку у Збройних силах України у встановлених законом невідкладних випадках.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю умислу.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни - водії та власники транспортних засобів.

Стаття 124².

[Кодекс доповнено статтею 124² згідно з Указом Президії Верховної Ради УкраїнськоїРСР№ 1369-ХІІвід 29.07.91 p.]

[Стаття 124² виключена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1818-ХІІвід 15.11.91 p.]