Стаття 102. Порушення, пов'язані з неефективною експлу­атацією паливо- і енерговикористовуючого устаткування

[Назву статті 102 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2550-ПІ від 21.06.2001 p.]

Експлуатація паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автома-тичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом, або у разі їх несправності, - тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Абзац другий статті 102 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 760-Увід 16.03.2007 p.]

[У статтю 102 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 102 внесено зміни згідно із Законом України № 2550-ПІ від 21.06.2001 p.]

Об'єктом цього правопорушення є ефективне використання енергетичних ресурсів при їх споживанні підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності. Його правові засади встановлено Законом України «Про енергозбереження», Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 786, Положенням про державну експертизу з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1094, постановою Кабінету Міністрів України від 2.09.1993 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у здійсненні експлуатації паливо-і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом або у разі їх несправності.

Суб'єктивна сторона: у формі умислу або необережності.

Суб'єктами правопорушення може бути лише визначене коло посадових осіб: керівники, заступники керівників, головні енергетики (головні механіки), начальники цехів та служб підприємств, установ та організацій.

Стаття 103. Непідготовленість до роботи резервного паливного господарства

Непідготовленість до роботи передбаченого для газоспоживаючого підприємства, установи і організації резервного паливного господарства або непідготовленість газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива - тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 103 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок підготовки до роботи резервного паливного господарства та газовикористовуючих установок.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у невжитті заходів для забезпечення роботи резервного паливного господарства, яке передбачене для газоспоживаючого підприємства, установи і організації, або газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива для будь-яких підприємств, установ та організацій, які є газоспоживачами.

Суб'єктивна сторона: вина у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення може бути лише визначене коло посадових осіб: керівники, заступники керівників, головні енергетики (головні механіки), начальники цехів та служб підприємств, установ та організацій.

Стаття 103¹. Порушення правил користування енергією чи газом

Самовільне використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною або тепловою енергією, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 103' згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2444-ХІ від 2 7. Об. 86 p.]

[Статтю 103' викладено у новій редакції згідно із Законом України Лр 2598-IV від 31.05.2005 р.]

Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок забезпечення підприємств, установ, організацій та населення електричною та тепловою енергією, а також природним газом.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні визначених нормативно-правовими актами правил споживання електричної та теплової енергій та природного газу.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу у випадках самовільного використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове), умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб та самовільного використання з корисливою метою газу. Порушення правил користування газом у побуті та інші порушення правил користування електричною або тепловою енергією можуть бути вчинені як з умислом, так і з необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути посадові особи та громадяни.

Стаття 10З². Пошкодження газопроводів при провадженні робіт

Пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 10З² згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3690-ХІ від 12.03.87 p.]

[У статтю 103² внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Вимоги до проведення робіт поблизу газопроводів закріплені у Правилах безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. № 254. Так, організація, яка виконує будівельні і земляні роботи, повинна представляти експлуатаційним спеціалізованим підприємствам газового господарства (далі - СПГГ) проект виконання робіт, складений з урахуванням вимог СНиП 3.02.01-87, СНиП Ш-4-80*, ДБН A3.1-5-96. Будівельні і земляні роботи на відстані менше ніж 15 м від газопроводу допускаються тільки на підставі письмового дозволу СПГГ, в якому повинні бути зазначені умови і порядок їх проведення. До дозволу додається схема розташування газопроводу з прив'язками. Перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує земляні роботи, зобов'язана виявити фактичне місцезнаходження газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності представника СПГГ. Ударні механізми для розпушування грунту можуть застосовуватися на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м. Забивання паль (шпунтів) дозволяється проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу. За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані менше ніж ЗО м від газопроводу (але не ближче ніж на 10 м) стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) плюс по 20 м від крайніх паль. Після закінчення виконання робіт із забивання паль (шпунтів) всі відкриті зварні стики сталевого газопроводу повинні бути перевірені фізичними методами контролю. У випадках будівництва поблизу підземного газопроводу каналів, колекторів, тунелів і перетину газопроводу із зазначеними інженерними спорудами будівельні організації повинні додержуватись вимог, передбачених ДБН A3.1-5-96, СНиП 3.02.01-87, СНиП Ш-4-80*, ДБН 360-92*, СНиП 2.04.08-87 і проектом. При проведенні робіт з розширення і капітального ремонту основи залізничних і автомобільних доріг у місцях її перетину газопроводами останні, незалежно від дати попередньої перевірки і ремонту, повинні перевірятися і за необхідності ремонтуватися або замінюватися.

Об'єктом цього правопорушення є безпека та здоров'я громадян, встановлений порядок провадження робіт поблизу газопроводів (крім магістральних) та всі форми власності, яким могло бути спричинено шкоду внаслідок пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у приведенні газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування у такий стан, що не відповідає вимогам щодо їх експлуатації.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі необережності.

Суб'єкт правопорушення: посадові особи та громадяни.