Стаття 99. Порушення Правил охорони електричних мереж

[У назві статті 99 деякі слова та цифри виключено згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

Порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил охорони електричних мереж, що спричинило або могло спричинити перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією, пошкодження електричних мереж або заподіяння іншої шкоди, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 99 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 99внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок охорони електричних мереж.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні Правил охорони електричних мереж, затверджених Кабінетом Міністрів України постановою від 04.03.1997 р. № 209. Зазначені Правила запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи підприємств, установ та організацій всіх форм власності, до компетенції яких належить організація виконання робіт, що спричинили або могли спричинити пошкодження електричних мереж.

Стаття 100.

[Статтю 100 виключено згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

Стаття 101. Порушення, зв'язані з використанням газу

Пуск газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження або недотримання встановленого режиму споживання газу, або споживання газу в обхід приладів обліку, або самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою - тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Абзац другий статті 101 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 760-Увід 16.03.2007 p.]

[У статтю 101 внесено зміни згідно із Законом України Л° 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 101 внесено зміни згідно із Законом України № 2550-111 від 21.06.2001 p.]

Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок забезпечення галузей національної економіки природним газом.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні двох видів діянь. По-перше, це порушення встановленого порядку пуску газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств, яке здійснюється за відсутності дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження. По-друге, це порушення встановленого режиму споживання газу, споживання газу в обхід приладів обліку та самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою. У першому випадку настає виключно адміністративна відповідальність посадових осіб газовикористовуючої організації за порушення порядку пуску газу на газовикористовуюче обладнання. У другому випадку має місце поєднання адміністративної відповідальності посадових осіб організації-газоспоживача та договірної майнової відповідальності цієї організації за порушення вимог договору з газопостачальником.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб'єктами правопорушення може бути лише визначене коло посадових осіб: керівники, заступники керівників, головні енергетики (головні механіки), начальники цехів, та служб підприємств, установ та організацій.

Стаття 101¹. Недотримання вимог щодо ефективного вико­ристання паливно-енергетичних ресурсів

Недотримання вимог щодо обов'язкового проведення державної експертизи об'єктів з енергозбереження - тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичних осіб - власників об'єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[В абзац другий частини першої статті 101' внесено зміни згідно із Законом України № 760-Увід 16.03.2007p.]

Недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства, - тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[В абзац другий частини другої статті 101' внесено зміни згідно із Законом України № 760-Увід 16.03.2007p.J

[Кодекс доповнено статтею 101'згідно із Законам України № 2550-111від 21.06.2001 p.J

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян закріплені Законом України «Про енергозбереження», Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 786, Положенням про державну експертизу з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1094, Основними положенням з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 № 112. До того ж під енергозбереженням розуміється діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок проведення державної експертизи об'єктів з енергозбереження та нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Експертиза об'єктів з енергозбереження - це система заходів щодо встановлення відповідності законодавству з питань енергозбереження, стандартам, нормам і нормативам енергозбереження виробничої діяльності підприємств, установ і організацій, проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил, проектів розвитку галузей суспільного виробництва, територіальних схем енергозабезпечення, інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, документації на створення та придбання нової енергоємної техніки, технології та матеріалів, енерготехнологічної частини техніко-економічних обгрунтувань і проектів будівництва нових та розширення об'єктів і підприємств, іншої передпланової та передпроектної документації, документів і матеріалів, що регламентують всі види діяльності у сфері енергозбереження, з метою досягнення якомога більшої ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, впровадження сучасних досягнень техніки і технологій у галузях суспільного виробництва. Мета експертизи - запобігання впровадженню неефективних технологій, виготовленню неефективної техніки, обладнання, приладів, побутової техніки, пов'язаних з видобуванням, переробкою, виробництвом, транспортуванням, зберіганням та використанням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів. Проведення експертизи є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів викорис­товується також для прогнозування обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах, галузях та у цілому в державі. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів — це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості (далі - одиниця продукції), орієнтований на прогресивне виробництво. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації (далі - підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання. На рівні конкретного виробництва, як правило, встановлюються норми витрат паливно-енергетичних ресурсів окремо щодо продукції кожного виду, на рівні підприємств у цілому визначаються додатково укрупнені норми на одиницю зведеної продукції, а на рівні галузей та структур державного управління використовуються також узагальнені показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції (послуг) підприємства. До товарної продукції належать також похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода тощо), а також напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів. Витрати паливно-енергетичних ресурсів на надання комунально-побутових послуг, здійснення будівництва та капітального ремонту споруд, пуско-налагоджувальних та дослідних робіт тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю товарної продукції визначаються як наскрізні показники. До них належать усі витрати паливно-енергетичних ресурсів, віднесені на цей вид товарної продукції протягом повного технологічного циклу виробництва основними, а також і допоміжними цехами та службами підприємства. На кожній із стадій проміжної переробки продукції сумарна величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів містить власне витрати на переробку та витрати попередніх стадій переробки і загальнозаводські витрати. Для розроблення норм і нормативів та аналізу енергоспоживання використовуються енергобаланси - система взаємопов'язаних показників, які відображають кількісну відповідність між надходженням та викорис­танням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів певним об'єктом (виробничою дільницею, цехом, підприємством, галуззю, регіоном тощо).

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні вимог щодо обов'язкового проведення державної експертизи об'єктів з енергозбереження, встанов­лених норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або у перевищенні таких норм.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умислом або необережністю.

Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті є керівники підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також фізичні особи -власники об'єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження. Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, є керівники підприємств, установ та організацій усіх форм власності.