Стаття 91³. Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів

Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 91^і згідно із Законом України№ 1288-X1Vвід 14.12.99p.]

Об'єкт: суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища та встановлений порядок використання відходів. Такі відносини регулюються законами України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища».

Об'єктивна сторона виражена у:

-      приховуванні перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення відходів;

-      приховуванні перевищення встановлених лімітів на обсяги розміщення відходів.

Ліміти встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері використання відходів.

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

У випадку, коли під час здійснення діяльності, пов'язаної із утворенням та розміщенням відходів, обсяг утворених або розміщених відходів перевищив допустимі норми, посадові особи об'єктів, які займаються такою діяльністю, повинні повідомити про це відповідні органи для вжиття необхідних заходів.

Суб'єкт: посадові особи відповідних організацій, установ, підприємств, діяльність яких пов'язана із утворенням та розміщенням відходів.

Суб'єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинене тільки з умислом.

Стаття 91⁴. Відмова від надання чи несвоєчасне надання екологічної інформації

Відмова від надання чи несвоєчасне надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством, - тягне за собою накладення штрафу на службових та посадових осіб від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 91⁴ згідно із Законом України № 2 54-f Увід 28.11.2002 p.]

Об'єкт: суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки.

Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)- це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення; біологічне різноманіття і його компоненти, зокрема, генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища; джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей; екологічні прогнози, плани і програми, заходи, зокрема, адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Екологічна інформація, що надається повинна бути повною (тобто містити усі необхідні відомості) та достовірною (відповідати реальним фактам).

Об'єктивна сторона виражено у:

-      відмові від надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством.

-      несвоєчасному наданні за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством.

Коло суб'єктів та порядок отримання екологічної інформації встановлюється законодавством України. Конституцією України визначено, що кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів ¹ предметів побуту, а також право на її поширення, така інформація ніким не може бути засекречена.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визна­чається право громадян на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навко­лишнього природного середовища. Однією із гарантій забезпечення екологічних прав громадян є створення та функціонування мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації

Основними джерелами екологічної інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

Також Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391, встановлюється, що одним із основних завдань суб'єктів моніторингу є інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій. Моніторинг довкілля здійснюється МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держкомлісгоспом, Мінприроди, Держкомприродресурсів, Держводгоспом, Держкомземом, Держжитлокомунгоспом, їх органами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб'єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів.

Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямами, склад та положення про яку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкт: службові та посадові особи, які мають доступ до екологічної інформації.

Суб'єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинене як з умислом, так і з необережності.