Серед особливостей адміністративно-правових відносин розрізняють такі:

1. Адміністративно-правові відносини є формою (однією із форм) іс­
нування соціальних відносин. Переважною сферою їх виникнення є сфе­
ра державного управління.

2.    Адміністративно-правові відносини конструюються у межах адмі­
ністративно-правових норм, тобто норми містять абстрактні конструкції
відносин.

3.    Адміністративно-правові відносини об'єктивуються з виникненням
юридичних фактів, передбачених адміністративно-правовими нормами.

4.  Одним із суб'єктів адміністративно-правових відносин завжди є
носій владних повноважень щодо інших учасників, якими його наділя­
ють адміністративно-правові норми.

5.      Адміністративно-правові відносини об'єктивуються переважно в
особливій сфері суспільного життя — сфері державного управління, як
правило, у зв'язку зі здійсненням органами державного управління своїх
управлінських функцій, тобто у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності
за обов'язкової участі відповідного органу державного управління або іншо­
го носія повноважень державно-владного характеру. Ця особливість адмі­
ністративних правовідносин у сфері державного управління прямо випли­
ває з державно-владної природи державного управління.

6.      Адміністративні правовідносини можуть виникати за ініціативою
будь-якої зі сторін. Проте згода або бажання другої сторони не є обов'яз­
ковою умовою їх виникнення. Адміністративні правовідносини можуть
виникати всупереч бажанню другої сторони. Ця особливість не випливає
з тих обставин, що одна зі сторін наділена владними повноваженнями
(наприклад, міністерство), а друга може їх не мати (громадянин).

У разі звернення громадянина до міністерства, останнє, незалежно від свого «бажання», зобов'язане на таке звернення відреагувати і вирі­шити справу громадянина.

Така сама ситуація складається і в тому разі, коли другою стороною є не громадянин, а нижчий орган управління, підприємство, установа, ор­ганізація. Зрозуміло, що органи управління мають право породжувати адміністративні правовідносини в односторонньому порядку, керуючись інтересами держави і завданнями, що стоять перед ними. Таким чином, адміністративно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін без згоди іншої.

7.      Суперечки, що виникають між сторонами адміністративних право­
відносин, як правило, вирішуються у позасудовому порядку, тобто шля­
хом прямого юридично-владного розпорядження правомочного органу.

8.      Якщо учасник адміністративно-правових відносин порушує вимо­
ги норм адміністративного права, то він відповідальний перед державою
в особі його органу. Ця особливість зрозуміла, оскільки порушення норм
адміністративного права означає посягання на інтереси держави.