Діяльність органів внутрішніх справ щодо роботи зі скаргами грун­тується на положеннях Конституції України, законів України «Про звер­нення громадян» від 2 жовтня 1996 р.¹, «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.², Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення кон­ституційних прав гролмадян на звернення» від 19 березня 1997 р.³, Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348¹, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, яке затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138² і детально врегульована Інструкцією про порядок роз­гляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України, яка затверджена наказом МВС України від 10 червня 1998 р. № 414³.

Відповідно до вимог зазначених документів інститут адміністратив­ного оскарження розцінюється як важлива гарантія забезпечення прав громадян і зміцнення законності. Питання підвищення ефективності розгляду скарг завжди займали провідне місце серед інших проблем МВС України. Це цілком зрозуміло, оскільки вони акумулюють безцін­ний інформаційний, політичний, науковий, соціологічний матеріал, пев­ною мірою відображають реальні соціально-політичні процеси, висвітлю­ють судження, оцінки, вимоги людей і є одним з вагомих джерел громад­ської думки.

Наслідком вирішення скарг є відновлення порушених прав громадян, усунення недоліків і поліпшення роботи управлінського апарату, вдоско­налення демократичних засад діяльності органів внутрішніх справ.

Адміністративна скарга являє собою один із видів правоохоронної активності громадян, яка проявляється через актуальні для неї потреби, інтереси, звички, схильності, внутрішні спонукання і мотиви. Найпоши­ренішими мотивами звернення громадян до органів внутрішніх справ є: а) прагненням відновити справедливість і порушені права; б) вказати на факти порушення законності; в) бажання повідомити про те, що готуєть­ся або вчинено правопорушення, а адекватної реакції з боку правоохо­ронців немає; д) прагнення задовольнити визначні, актуальні для грома­дян інтереси і потреби.

Між тим законодавець встановлює, що скаргою є лише звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, по­рушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. Таким чином, скарга з'являється у тій сфері правових відносин, які виникають з порушення законних прав і законних інтересів. Право і законний інтерес не є одним і тим самим. Сутність суб'єктивного права полягає у наявності гарантованої можливості здій­снювати відповідні дії. Між тим можна володіти правом, яке ніякого ін­тересу для його носія не становить. Таким, наприклад, є право на при­дбання зброї, право на участь у громадських формуваннях з охорони гро­мадського порядку. Водночас можна мати інтерес до благ, які не перед­бачені правовими нормами (наприклад, індивід може бути заінтересова­ний в обладнанні пішохідного переходу у зручному для нього місці), і до благ, які передбачені правовими нормами (наприклад, додержання іно­земцями правил транзитного проїзду через територію України). Інтерес до благ, які передбачені правовими нормами, є законним інтересом. По­рушення такого інтересу може бути оскаржено.

Виходячи з цього, під адміністративним оскарженням у сфері діяль­ності органів внутрішніх справ слід розуміти звернення, у яких містять­ся: а) вимога щодо поновлення прав, порушених діями або бездіяльністю працівників органів внутрішніх справ; б) вимога про захист законних ін­тересів, порушених діями або бездіяльністю працівників органів внут­рішніх справ.

Скарги, які надходять до органів внутрішніх справ, класифікуються за такими критеріями: по-перше, залежно від кількісного складу суб'єктів оскарження; по-друге, залежно від форми оскарження; по-третє, залежно від змісту оскарження; по-четверте, за первинністю.

Залежно від кількісного складу суб'єктів скарги поділяються на: а) індивідуальні та б) колективні.

Залежно від форми скарги поділяються на: а) письмові та б) усні. При цьому нормативні документи конкретизують сутність письмового і усного оскарження. Письмовою є скарга, яка надіслана поштою або пере­дана до органу внутрішніх справ. Така передача може бути здійснена гро­мадянином як особисто, так і через уповноважену ним особу¹. Письмова скарга має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усною є скарга, що викладена громадянином на особистому прийомі у відповідному органі внутрішніх справ і записана посадовою особою.

Залежно від змісту звернення скарги поділяються на: а) скарги на дії або бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, які призвели до порушення законних прав; б) скарги на дії або бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, які призвели до порушення законних інтересів; в) скарги на дії або бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, через які були створені перешкоди для реалізації громадянином його прав, законних інтересів, свобод; г) скарги на дії або бездіяльність пра­цівників органів внутрішніх справ, через які на громадянина незаконно покладено будь-які обов'язки; д) скарги на дії або бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, через які громадянина незаконно притяг­нуто до відповідальності.

За первинністю скарги поділяються на первинні і повторні. Первинною є скарга, у якій вперше викладаються повідомлення щодо порушення прав і інтересів відповідних суб'єктів¹. Повторними вважаються скарги, в яких:

а)  оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що
надійшло до органу внутрішніх справ;

б) скарга на несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з
часу його надходження не минув установлений законодавством термін
розгляду;

в) скарга щодо недоліків, допущених при вирішенні попереднього
звернення.

Керівник органу внутрішніх справ зобов'язаний ретельно розібратися у причинах повторного звернення громадянина. Якщо воно викликано порушенням встановленого порядку розгляду, він має вжити до винних посадових осіб відповідних заходів реагування.

Процедура щодо вирішення адміністративних справ за скаргами гро­мадян проходить певні стадії провадження:

а) подання громадянином скарги та прийняття її до розгляду орга­
ном (службовою особою), що проводить провадження;

б) розгляд справи (встановлення та дослідження фактичних обставин);

в) ухвалення рішення;

г) перегляд рішення у зв'язку з його оскарженням або опротестуванням;

д) виконання рішення.

Слід зауважити, що законодавець приділяє особливу увагу організа­ційним діям, що відбуваються на першій стадії провадження. Щоб забезпе­чити громадянам можливості безперешкодно звертатися зі скаргами вста­новлюється особлива форма їх прийому — особистий прийом громадян.

Особистий прийом громадян проводиться: а) в усіх органах внутрішніх справ, вищих закладах освіти, на підприємствах, в установах і організаціях системи МВС України; б) за місцем роботи та проживання населення.

За місцем роботи та проживання населення він проводиться у примі­щеннях, які надають керівники відповідних установ і організується у зручний для громадян час. Дні та години прийому встановлюються з ура­хуванням місцевих умов та можливостей (при вирішенні питання про час прийому враховуються розпорядок роботи органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, об'єднань громадян, підприємств і т. ін.). Графіки прийому громадян за місцем їх проживання і роботи пого­джуються відповідно з місцевими державними адміністраціями, адміністра­цією підприємств, установ, організацій і доводяться до відома громадян.

Скарги від громадян з одного і того самого питання, надіслані органами вищого рівня за належністю для їх вирішення до органів внутрішніх справ, повторними не вважаються.

В органах внутрішніх справ прийом проводиться у всі робочі дні тижня. Не менше двох разів на тиждень прийом громадян проводиться у вечірні години. У чергових частинах органів внутрішніх справ громадян приймають цілодобово. Дільничні інспектори міліції приймають грома­дян у службових приміщеннях на дільницях, які обслуговують.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушене в усному зверненні питання безпосередньо на осо­бистому прийомі неможливо, то воно розглядається у тому самому по­рядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Не менш ніж два рази на місяць особистий прийом громадян прово­дять особи керівного складу МВС України, ГУМВС, УМВС у Криму, об­ластях, у містах Києві та Севастополі, УМВСТ, міськрайлінорганів внут­рішніх справ, науково-дослідних і вищих закладів освіти, організацій і підприємств системи МВС.

Керівники структурних підрозділів цих органів, їхні заступники, керів­ники інших органів внутрішніх справ мають приймати громадян не менше одного, а дільничні інспектори міліції — не менше двох разів на тиждень.

Особистий прийом громадян у приймальні МВС України здійсню­ється щодня, крім вихідних та святкових днів, з 9 до 19 години. У суботу, неділю, свята та в робочі дні після 19-ї години прийом громадян прово­диться відповідальними черговими міністерства та працівниками черго­вої частини МВС України.

Для прийому громадян в органах внутрішніх справ передбачені спе­ціальні кімнати (приймальні), обладнані належним інвентарем і забезпе­чені посібниками, потрібними для вирішення питань, з якими громадяни частіше звертаються до органів внутрішніх справ.

Важливе значення для забезпечення гласності та прозорості роботи зі скаргами має правило, відповідно до якого на прийомі громадян, за їх згодою, можуть брати участь на громадських засадах юристи, педагоги, журналісти та представники місцевого самоврядування. Водночас осо­бам, яких прийом не стосується, забороняється перебувати в приміщенні, де він проводиться.

Особа, яка приймає громадян, щоб кваліфіковано розв'язати постав­лене відвідувачем питання, може залучити до їх розгляду працівників відповідних підрозділів органу внутрішніх справ або одержати у них по­трібну консультацію.

Особливий порядок прийому встановлено для іноземних громадян та осіб без громадянства. Він проводиться окремо від громадян України і не менш ніж двома працівниками органів внутрішніх справ, а за потреби — з участю перекладача.

Прийом громадян проводиться від імені органу внутрішніх справ. Він починається з пропозиції відвідувачеві назвати своє прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, роботи. Особистість відвідувача може бути підтверджена документом, що засвідчує його особу. Водночас відсут­ність документа не є підставою для відмови у прийомі. Після цього йому пропонується викласти суть питання, з яким він звертається. Якщо гро­мадянин з якихось причин не може самостійно її викласти, то йому слід надати допомогу.

Якщо з цього питання громадянин вже звертався до цього самого орга­ну внутрішніх справ, то до початку бесіди вивчаються наявні матеріали.

Важливою гарантією забезпечення прав громадян на адміністративне оскарження є нормативна регламентація порядку подання скарг на рі­шення, що оскаржувались. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про звернення громадян» скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу чи посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця від часу озна­йомлення громадянина з прийнятим рішенням.

За загальним правилом, порушення зазначеного терміну виключає провадження за скаргою. З цього правила є виняток. Він стосується по­рушень терміну з поважної причини. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом або посадовою особою, що роз­глядає скаргу. Виникає питання щодо визнання тієї чи іншої причини поважною чи неповажною. Закон України «Про звернення громадян», Інструкція про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприєм­ствах системи МВС України не містять вказівок з цього приводу. Таким чином, рішення стосовно статусу причини пропуску терміну приймає відповідна особа, керуючись своєю правосвідомістю.

У розгляді адміністративних скарг в органах внутрішніх справ беруть участь 4 види суб'єктів.

До першого виду (суб'єкти, що звертаються) належать особи, скарги яких розглядаються і стосовно них приймаються рішення. Це дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають на території держави на законних підставах (якщо інше не передбачено міжнародними договорами), звернення яких не підпадають під дію ст. 8 «Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню» Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до цієї статті, письмове звернен­ня без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонім­ним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим самим органом від одного і того самого громадянина з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, тер­міни розгляду яких передбачено ст. 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду тако­го звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Загальними особливостями статусу суб'єктів, що звертаються, є:

по-перше, обов'язок виконати низку вимог. Так, у скарзі має бути за­значено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, ви­кладено суть порушеного питання. Вона повинна адресуватися органу внутрішніх справ або посадовій особі органу внутрішніх справ;

по-друге, обов'язок нести відповідальність за протиправний характер змісту скарги. Так, подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого само­врядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та ін­ших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігій­ної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством;

по-третє, виділення у їх масиві чотирьох груп: а) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної вій­ни. Скарги даної групи громадян розглядаються першими керівниками органів внутрішніх справ особисто; б) громадян, які мають встановлені за­конодавством пільги, їх скарги розглядаються у першочерговому порядку; в) військовослужбовці і члени їх сімей. Скарги військовослужбовців, а та­кож членів їхніх сімей вирішуються в МВС у термін до 15 днів від дня їх надходження, а в інших органах внутрішніх справ — невідкладно, але не піз­ніше ніж через 7 днів; г) народні депутати України, депутати сільських, се­лищних, міських рад. Скарги народних депутатів України, а також депутатів сільських, селищних, міських рад вирішуються протягом 10 днів (не біль­ше), а такі, що не потребують додаткової перевірки, — невідкладно, їх роз­гляд береться під особливий контроль. Про наслідки вирішення скарги керівник органу внутрішніх справ повідомляє депутата.

До другого виду (суб'єкти, що розглядають звернення) належать суб'єкти, що розглядають звернення і приймають рішення. Ними є ком­петентні особи органів внутрішніх справ. Загальною особливістю статусу цих суб'єктів є те, що вони не можуть відмовити у прийнятті та розгляді скарги. Закон України «Про звернення громадян» (ст. 7) встановлює, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому поряд­ку, підлягають обов'язковому прийняттю , та розгляду. Законодавець особливо підкреслює, що забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Посадові особи органів внутрішніх справ при розгляді скарг грома­дян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у ви­конавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених обставин, вживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених автором питань, з'ясування й усунення причин та умов, які спонукають авторів скаржитись.

Щодо кожної скарги посадова особа не пізніше ніж у п'ятиденний термін має прийняти одне з таких рішень:

а)  прийняти скаргу до свого провадження. Посадова особа, визнавши
скаргу такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчас­
не і правильне виконання прийнятого рішення;

б) передати на вирішення в підпорядкований чи інший орган внут­
рішніх справ;

в) надіслати за належністю до іншого відомства, якщо питання, пору­
шені у скарзі, не входять до компетенції органів внутрішніх справ. Якщо
питання, порушені в одержаній органом внутрішніх справ скарзі, не вхо­
дять до його повноважень, вони не пізніше ніж у п'ятиденний термін пе­
ресилаються цим органом за належністю. Якщо у скарзі поряд з питан­
нями щодо компетенції органів внутрішніх справ порушуються питання,
які підлягають розв'язанню в інших органах управління, то не пізніше
ніж у п'ятиденний термін до цього відомства надсилається копія скарги
або витяг з неї. Про прийняття таких рішень сповіщається заявник.

До третього виду (допоміжні суб'єкти) належать особи, які сприя­ють прийняттю обгрунтованих рішень. Чинне законодавство не містить спеціального переліку таких осіб. Водночас аналіз Закону України «Про звернення громадян» свідчить, що такими особами є адвокат, представ­ник трудового колективу, представник організації, який здійснює право-захисну функцію (ст.18), особи, з вини яких було допущено порушення (ст. 19), особи, які надають інформацію компетентним органам у ході пе­ревірки звернень відповідно до вимог статей 15 і 19. Особливістю цієї групи суб'єктів є те, що компетенція допоміжних суб'єктів реалізується на другій стадії провадження — стадії розгляду скарги.

До четвертого виду (патронатні суб'єкти) належать особи, які пода­ють скарги в інтересах громадянина за його уповноваженням. Особливі­стю даної групи суб'єктів є те, що компетенція патронатних суб'єктів реа­лізується на першій стадії провадження — стадії подання скарги. До пат­ронатних суб'єктів належать: законні представники неповнолітніх та не­дієздатних осіб, трудові колективи, правозахисні організації, інші упов­новажені особи.

Громадянин, який звернувся зі скаргою до органів внутрішніх справ, має право:

— особисто викласти аргументи особі, яка перевіряла заяву;

— брати участь у перевірці поданої скарги;

— знайомитися з матеріалами перевірки¹;

Крім випадків, коли вони одержані внаслідок проведення оперативно-розшукових за­ходів, з яких випливає причетність заявника чи його родичів до вчинення злочинів, або іншої інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, а також інших випад­ків, передбачених Законом України «Про державну таємницю».

—     подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом,
який розглядає скаргу;

— бути присутнім при розгляді скарги;

— користуватися послугами адвоката чи представника трудового ко­
лективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це
уповноваження у встановленому законом порядку;

— одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;

— висловлювати усно чи письмово вимогу щодо додержання таємни­
ці розгляду скарги;

— вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом по­
рушень встановленого порядку розгляду скарг.

Керівники та інші посадові особи органів внутрішніх справ, які ком­петентні приймати і розглядати скарги, в межах своїх повноважень зо­бов'язані:

— об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;

— на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповід­
ного органу, що розглядає його скаргу;

— скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, пе­
редбачених законодавством України;

— невідкладно вживати заходів щодо припинення неправомірних дій;

— виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

— забезпечувати поновлення порушених прав;

— забезпечувати реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою
рішень;

— письмово  повідомляти  громадянина  про  результати  перевірки
скарги і суть прийнятого рішення;

— вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом
порядку матеріальних збитків;

— вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було
допущено порушення;

— на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести
прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового
колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

— у разі визнання скарги необрунтованою роз'яснити порядок оскар­
ження прийнятого за нею рішення;

— не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;

— особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян;

— вживати заходів щодо усунення причин, що породжують скарги;

— систематично аналізувати та інформувати населення про хід робо­
ти з розгляду скарг.

За результатами перевірки скарги складається мотивований висно­вок, який має містити об'єктивний аналіз зібраних матеріалів. Якщо під час перевірки виявлено порушення прав громадян, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, зловживання посадових осіб владою або службовим становищем, то у висновку слід зазначити, яких конкретно заходів вжито щодо усунення цих порушень і покарання винних. Висновок під­писується особою, яка проводила перевірку, і затверджується керівником органу, підрозділу внутрішніх справ.

Скарга вважається вирішеною, якщо розглянуто всі поставлені пи­тання, вжито необхідних заходів і заявникам дано вичерпні відповіді.

Відповідь за результатами розгляду скарги в обов'язковому порядку дається тим органом, який її отримав і до компетенції якого входить роз­в'язання порушених питань. Вона підписується керівником органу внут­рішніх справ.

У разі задоволення скарги орган внутрішніх справ або посадова осо­ба, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовує йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і роз­глядом скарги, витрати на проїзд до місця розгляду скарги на вимогу від­повідального органу і втрачений за цей час заробіток. Спори про стяг­нення витрат розглядаються в судовому порядку.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у скарзі, дово­диться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскар­ження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або на­водиться причина відмови в задоволенні скарги. На прохання громадян їм роз'яснюється порядок оскарження прийнятого рішення.

Діловодство, пов'язане зі скаргами громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаці­ях і на підприємствах системи МВС України ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб¹. Усі скарги, що надійшли від громадян централізовано, реєструються в управлінні справами (секретаріаті, канцелярії) у день їх надходження. У цих підрозділах вони обліковуються і зберігаються окре­мо від інших документів. Категорично заборонено формування і збері­гання справ за скаргами у виконавців.

Результати роботи зі скаргами систематично (не менше одного разу на квартал) аналізуються й узагальнюються. Це дає змогу своєчасно ви­являти причини, що призводять до порушення прав і інтересів громадян, вивчати громадську думку, вдосконалювати роботу органів внутрішніх справ. Особлива увага звертається на усунення причин, які викликають повторні та колективні скарги, а також змушують громадян звертатися до центральних органів влади, редакцій газет і журналів з питань, які мо­жуть і мають розв'язуватися органами внутрішніх справ на місцях.

Порядок ведення діловодства, пов'язаного зі зверненнями, які містять відомолсті, що станошіять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, визначається спеціаль­ними нормативно-цравовими актами.

За результатами аналізу і узагальнення складається довідка, огляд або інформаційний лист з конкретними пропозиціями керівництву щодо подальшого вдосконалення організації роботи зі скаргами. Ці документи використовуються у разі перевірки роботи підлеглих підрозділів, розроб­ки заходів щодо поліпшення охорони правопорядку, вдосконалення опе-ративно-службової діяльності органів внутрішніх справ.

Важливою функцією керівництва органу внутрішніх справ є контро­лювання роботи зі скаргами громадян. При цьому особлива увага зверта­ється на строки та повноту розгляду порушених питань, об'єктивність перевірки скарг, законність і обрунтованість прийнятих за ними рішень, своєчасність їх виконання і направлення відповідей заявникам.

За розглядом скарг, які заслуговують на особливу увагу, встановлю­ється контроль. Крім цих контролюються також скарги: а) з питань бо­ротьби зі злочинністю і охорони громадського порядку; б) щодо недоліків у роботі органів внутрішніх справ; в) щодо порушення законності працівни­ками органів внутрішніх справ; г) щодо негідної поведінки працівників ор­ганів внутрішніх справ, що не вважається порушенням законності.

У повідомленнях, які надходять від підлеглих органів внутрішніх справ, про наслідки розгляду контрольних скарг має бути відображено: що конкретно виявлено під час перевірки викладених обставин (відомос­тей); чим підтверджуються або спростовуються докази заявника; якщо виявлено порушення, недоліки або зловживання, то яких вжито заходів щодо їх усунення; коли надіслано відповідь заявникові.

З метою підвищення ефективності розгляду скарг у кожному органі внутрішніх справ створюється постійно діюча комісія з роботи зі звер­неннями громадян, яку очолює один з керівників органу та відповідного структурного підрозділу. Комісія працює планово і не менше одного разу на квартал перевіряє роботу, пов'язану зі зверненнями та прийомом гро­мадян. Крім того, на основі вивчення матеріалів комісія розробляє і вно­сить пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи, усунення причин і умов, що викликають скарги.

Стан роботи з питань звернень та прийому громадян у підлеглих ор­ганах внутрішніх справ перевіряється під час інспектування та цільових перевірок цих ОВС. У ході перевірок всебічно вивчається організація ро­боти зі скаргами, викриваються існуючі у ній недоліки, надається прак­тична допомога в їх усуненні. Результати перевірок відображаються в ак­тах або довідках. Вони, а також окремі заяви і скарги, при розгляді яких були допущені формалізм, байдужість і тяганина, за потреби розгляда­ються на засіданні колегії, оперативній нараді із заслуховуванням керів­ників підлеглих органів (підрозділів) внутрішніх справ.

Службова діяльність органів внутрішніх справ, вищих закладів осві­ти, установ, організацій, підприємств системи МВС України оцінюється з урахуванням стану їх роботи з питань розгляду скарг громадян.