9.2. Загальні положення про договір

Договір — це домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обо­в'язків. Під ним також розуміють взаємне погодження волі двох або більше сторін, спрямоване на досягнення передбачуваного договором юридичного результату

Договори можуть бути як публічними, так і договорами при­єднання. Публічними договорами вважаються договори, в яких підприємець не має права віддавати перевагу одній особі перед іншою. Всі умови договору повинні бути однаковими для всіх осіб, які бажають укласти публічний договір. У договорі при єднання обмежується воля споживача у погодженні змісту до­говору. Той, хто приєднується, може виразити свою волю лише на стадії укладення договору, тобто дати чи не дати згоду на його укладення.

Договори розрізняються за різними критеріями. Цих видів договорів залежно від критеріїв є безліч, але можна виділити кілька основних.

За розподілом прав і обов'язків договори можуть бути одно­сторонніми та двосторонніми (такий поділ має ті самі ознаки, що й одностороннє та двостороннє зобов'язання). Поряд із ними існують також і багатосторонні договори, але на відміну від дво сторонніх, учасники в цьому випадку об'єднуються для досяг­нення спільної мети.

Договори можуть бути оплатними та безоплатними. Безоп­латні договори не компенсують дії однієї сторони відповідними матеріальними діями іншої сторони. А оплатні мають таку ма­теріальну компенсацію.

Іноді договори укладаються за згодою на користь сторін або за згодою на користь третіх осіб.

Вони також поділяються на реальні та консенсуальні. Реаль­ними вважаються договори, права і обов'язки в яких виникають з моменту вчинення певних дій, а якщо такі права та обов'язки виникають з моменту досягнення згоди - такі договори вважа­ються консенсуальними.

Договори можуть бути основними та попередніми. Основний договір може існувати самостійно. Попередній договір завжди передбачає інший договір, з яким він пов'язаний.

Нинішня економічна ситуація спричинює ситуацію, коли не всі договори є класичними представниками того чи іншого виду договорів. Багато з них за своєю юридичною природою є комп­лексними, які поєднують в собі ознаки кількох видів договорів. Такі договори називаються змішаними. До них застосовуються правила тих договорів, елементи яких містяться в даному дого­ворі.

Змістом договору є право і обов'язки сторін, які визначають­ся в умовах договору Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута згода за всіма істотними умовами.

Істотними умовами є такі:

—щодо предмета договору;

—які мають обов'язковий характер внаслідок закону;

—суттєві для цього виду договорів;

—вносяться додатково за заявою однієї із сторін.

Предметом договору є те, з приводу чого укладається договір.

Укладення договору може складатися з двох стадій — пропо­зиції укласти договір (оферта) та згоди прийняти пропозицію (акцепт).

Оферта має місце тоді, коли вона адресується конкретній особі і має вказівки на всі основні умови договору і намір особи, яка надіслала оферту у разі позитивної відповіді, бути зобов'язаною договором з адресатом. Відповідь особи про прийняття умов офер­ти називається акцептом. Але оферта не завжди повністю задо­вольняє адресата, і він у відповіді може запропонувати свої умо­ви для укладення договору. Такий акцепт з новими пропозиці­ями стає новою офертою і тепер інша сторона повинна відреагувати на пропозицію. Якщо нова оферта не отримала ак­цепту, це означає відмову в укладенні договору. Договір вва­жається укладеним з моменту одержання акцепту особою, яка надіслала оферту у визначений офертою строк для відповіді або протягом нормально необхідного для цього часу, зважаючи на засоби зв'язку, через які було передано пропозицію.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. До­говір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, але лише за рішенням суду (істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона знач­ною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розір­ваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Окремими видами зобов'язань є такі:

—договори про передачу майна у власність: купівля-продаж;

- поставка;

—контрактація сільськогосподарської продукції; міна; дару­вання; рента; довічне утримання (догляд);

—договори про передачу майна у тимчасове користування:найм (оренда); прокат; лізинг; позичка;

—договори про виконання робіт: підряд; побутовий підряд;підряд на проектні та пошукові роботи;

—договори про надання послуг: перевезення, зберігання,страхування, доручення, комісія тощо.