Печать
PDF

ГЛАВА 8 Основи муніципального права України - Страница 5

Posted in Право - В.В. Копєйчиков Правознавство

 

 

§ 5. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність. Органам місцевого самоврядування чинним законодавством можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Інститут передачі повноважень в юридичній науці нази­вається їх делегуванням. У контексті розгляду питання хотілося б зазначити, що делеговані повноваження — це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самовряду­вання законом, а також повноваження органів місцевого само­врядування, що передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

3 метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування може прийняти статут територіальної гро­мади села, селища, міста. Статут підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України. Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної грома­ди може бути його невідповідність Конституції та законам України. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм влас­них повноважень.

Обмеження прав територіальних громад на місцеве самовря­дування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.

На будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, встановлюється Державний Прапор України.

Надзвичайно важливою є компетенція його органів і поса­дових осіб. Чинним законодавством України встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати й вирішу­вати питання, віднесені до їх відання. Так, виключно на пленар­них засіданнях сільської, селищної, міської ради:

—затверджується регламент ради;

—утворюються і ліквідуються постійні та інші комісії ради,
затверджується та змінюється їх склад, обираються голови
комісій;

—утворюється виконавчий комітет ради, визначається його
чисельність, затверджується персональний склад;

—обирається за пропозицією сільського, селищного, міського
голови на посаду та звільняється з посади секретар ради тощо.

 

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають достатньо диференційовані повноваження.

1.    У сфері соціально-економічного й культурного розвитку,планування та обліку — підготовка програм соціально-еконо­мічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових про­грам з інших питань самоврядування, подання їх на затверджен­ня ради, організація їх виконання тощо; забезпечення збалан­сованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

2.    У галузі бюджету, фінансів і цін — складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подан­ня раді письмових звітів про хід і результати виконання бюд­жету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо скла­дання проектів районних і обласних бюджетів; встановлення
в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших по­слуг, які надаються підприємствами й організаціями комуналь­ної власності відповідної територіальної громади; погоджен­ня в установленому порядку цих питань з підприємствами, ус­тановами й організаціями, що не належать до комунальної власності тощо.

3.    Щодо управління комунальною власністю встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ і організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ і організацій комуналь­ної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не
відлягають приватизації, тощо.

4.    У галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку — управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; облік громадян, які відповідно до законодав­ства потребують поліпшення житлових умов; розподіл і надання відповідно до законодавства житла, що належить до комуналь­ної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, надан­ня громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, і субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги влас­никам квартир (будинків) у їх обслуговуванні та ремонті; спри­яння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація таких об'єднань тощо.

5.    У галузі будівництва — організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого зна­чення; виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності тощо.

6.    У сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту — управління закладами освіти, охорони здоров'я, куль­тури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, що належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забез­печення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної

орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних і позашкільних навчально-виховних закладів, ди­тячих, молодіжних і науково-просвітницьких організацій; створення при загальноосвітніх навчальних закладах комуналь­ної власності фонду загальнообов'язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за при­значенням тощо.

Окрім того, повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад поширюються:

—на сферу регулювання земельних відносин і охорони на­вколишнього природного середовища;

—на сферу соціального захисту населення;

—на сферу зовнішньоекономічної діяльності;

—на сферу галузі оборонної роботи;

—на вирішення питань адміністративно-територіального устрою;

—на забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

—на відзначення державними нагородами, відзнаками Пре­зидента України та присвоєння почесних звань України тощо.

Повноваження сільського, селищного, міського голови почина­ються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної згідно із законом особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

Сільський, селищний, міський голова:

а) забезпечує здійснення у межах наданих законом повнова­жень органів виконавчої влади на відповідній території додер­жання Конституції і законів України, виконання актів Прези­дента України та відповідних органів виконавчої влади;

б) організує роботу відповідної ради та її виконавчого ко­мітету;

в) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

г) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

ґ) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і пер­сональний склад виконавчого комітету відповідної ради тощо.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну від­повідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Не рідше одного разу на рік він звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менш як половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання:

—обрання голови ради, заступника голови ради, звільнення їх з посади;

—утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

—утворення президії (колегії) ради, затвердження положен­ня про неї;

—затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату;

—затвердження регламенту ради тощо.

Районні та обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання вищезгаданим Законом України.