5.5. Народні засідателі та присяжні

5.5.1. Поняття народних засідателів та присяжних

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядають у складі суду разом із професійними суддями справи по першій інстанції.

Під час здійснення судової влади народні засідателі користуються усіма правами судді.

У справі, яка розглядається колегіально судом у складі професійного судді і двох народних засідателів і для розгляду якої необхідний значний час, за розпорядженням головуючого в судовому засіданні з його початку можуть перебувати ще один чи навіть декілька народних засідателів на випадок заміни. У разі вибуття народного засідателя зі складу суду його замінює інший народний засідатель, про що головуючий виносить постанову.

Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються для розгляду по першій інстанції судових справ у складі колегії присяжних.

При судовому розгляді справи в залі судового засідання постійно знаходиться декілька присяжних, які до винесення вердикту можуть бути включені до складу колегії присяжних замість присяжних, які не взмозі брати участі в подальшому розгляді справи.

Представники народу відіграють важливу роль у реалізації судової влади. Вони привносять в суд життєвий досвід і ціннісні орієнтації суспільства і значною мірою сприяють підвищенню авторитету судової влади в державі.

5.5.2. Вимоги до народних засідателів та присяжних

Народним засідателем може бути особа, яка є громадянином України, досягла двадцятип’ятирічного віку, постійно проживає на території юрисдикції відповідного суду.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку.

Чинне законодавство України передбачає розгляд справ у військових судах за участю народних засідателів, які повинні бути військовослужбовцями.

Наявність громадянства як законодавча вимога до представників народу, які беруть участь у здійсненні судової влади, міститься як у вітчизняному, так і в законодавстві практично всіх держав.

Віковий ценз, що ставиться за умову до представників народу, – також традиційна вимога законодавства всіх країн.

Постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, передбачене у ст. 66 Закону України “Про судоустрій України” як вимога, що висувається лише до народних засідателів.

5.5.3. Підстави та порядок звільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного

Підстави для звільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного можна поділити на дві групи. До першої належать обставини, згідно з якими особа не включається до списків народних засідателів та присяжних і, безумовно, не може брати участі у відправленні правосуддя, незалежно від його бажання. Другу групу складають обставини, згідно з якими особа звільняється від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного за його проханням.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів та присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя;

3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси(статті 66, 69 Закону України “Про судоустрій України”).

Особа, включена до списку народних засідателів та присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.

Одна й та ж особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

Існує також перелік осіб, включених до списків народних засідателів і присяжних, але розпорядженням голови суду за їх проханням підлягають звільненню від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного (статті 67, 70 Закону України “Про судоустрій України”). Серед них:

1) громадяни, старші 65 років;

2) жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного або молодшого шкільного віку, дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку;

3) керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

4) особи, які не володіють державною мовою;

5) особи, які за своїми релігійними переконаннями вважають для себе неможливим брати участь у здійсненні правосуддя;

6) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Ознакою, що поєднує всі ці категорії громадян, є те, що:

– по-перше, усі ці особи включені до списків народних засідателів та присяжних;

– по-друге, рішення про їх звільнення від виконання обов’язків народних засідателів або присяжних приймається безпосередньо головою відповідного суду;

– по-третє, звільнення від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного є тимчасовим і не впливає на можливість подальшої участі цих осіб як народних засідателів або присяжних.

Законодавець передбачив звільнення від обов’язків присяжних й інших осіб, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються, наприклад, особи певних професій: лікарі (особливо “швидкої допомоги”), пожежники, викладачі, члени екіпажів повітряних і морських суден, диспетчери, робітники залізничного транспорту, водії комунального транспорту тощо. Тривала відсутність на роботі цих осіб може завдати істотної шкоди нормальній роботі транспорту, шкіл, лікарень та інших установ.

Ці громадяни мають право зробити заяву в суді про звільнення від виконання обов’язків присяжних. Таку заяву можна зробити до закінчення відбору кандидатів для виконання обов’язків народних засідателів або присяжних у конкретній справі.

5.5.4. Порядок формування списків народних засідателів

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, встановленим у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.

Список народних засідателів місцевого військового суду за поданням голови цього суду затверджується начальником відповідного гарнізону. До списку включаються в кількості, зазначеній у поданні голови суду, військовослужбовці гарнізону, які відповідають вимогам, встановленим в законі до народних засідателів.

Списки народних засідателів затверджуються на чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Організація суду присяжних повинна починатися з процесу відбору присяжних. Процес відбору присяжних відбувається у декілька етапів.

На першому етапі голова відповідного апеляційного суду складає список на підставі списків виборців для виборів народних депутатів України.

На другому етапі комісія з уповноважених представників суду, органів юстиції і відповідної ради, склад якої затверджується головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами, формує список присяжних.

На третьому етапі список присяжних затверджується рішенням відповідної ради – Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської і Севастопольської міських рад.

Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомендованих зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду.

Списки присяжних затверджуються не пізніше одного місяця з дня одержання подання голови суду і в той же строк надсилаються до суду, а також публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.

У списки присяжних включаються тільки громадяни, що постійно проживають у місці юрисдикції суду присяжних, шляхом випадкової вибірки зі списків виборців, складених до останніх виборів народних депутатів України по районах або містах області.

5.5.5. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участю. Народні засідателі у здійсненні правосуддя спеціалізованими судами участі не беруть.

Порядок відбору присяжних для розгляду справи та принесення ними присяги визначається процесуальним законом. Мета процесу відбору присяжних полягає в досягненні випадкового характеру вибору кандидатів у колегію присяжних. Відбір присяжних повинен здійснюватися ручним або автоматизованим методом випадкової вибірки кандидатів із загального списку.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за два тижні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов’язки, народного засідателя та присяжного, відповідно, перелік вимог щодо народних засідателів та присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов’язків.

Суд, який запрошує народного засідателя чи присяжного, повинен письмово повідомити про це керівництво підприємства, установи, організації за місцем його роботи не пізніш як у двотижневий строк до початку судового засідання.

Керівник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язаний звільнити народного засідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків у суді.

Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду і тягне передбачену законом відповідальність винних посадових осіб.

5.5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту

Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов’язком. Причому у правовому становищі народних засідателів поєднуються два начала: за способом їх обрання вони виступають як представники громадськості, а за характером їх діяльності у суді є представниками держави, від імені якої вони діють. У зв’язку з цим діяльності народних засідателів у суді властива низка особливостей, характерних також для професійних суддів. Наприклад, при розгляді в суді кримінальної справи народний засідатель має рівні з професійним суддею права при здійсненні правосуддя (ст. 17 КПК України), підлягає відводу на тих же підставах, що й суддя (статті 54 – 57 КПК України), а в разі прийняття завідомо неправосудного вироку – кримінальній відповідальності (ст. 375 КК України).

Серед обов’язків народних засідателів та присяжних можна виокремити наступні:

1) повідомити голову суду про обставини, що виключають можливість його внесення у списки присяжних;

2) надати необхідну правдиву інформацію про себе і стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;

3) своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного в конкретній справі;

4) вчасно з’являтися для участі в судовому засіданні;

5) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;

6) не відлучатися із зали судового засідання під час розгляду справи;

7) не спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду без дозволу головуючого;

8) не збирати відомості у справі поза судовим засіданням.

Неявка без поважних причин у судове засідання народного засідателя і присяжного вважається неповагою до суду.

Передбачені законом гарантії незалежності й недоторканності для професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних під час виконання ними обов’язків по здійсненню правосуддя.

Недоторканність народного засідателя і присяжного під час їх участі в розгляді справи поширюється на їх особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне йому майно та документи. Народний засідатель і присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони обвинувачуються по справі, в розгляді якої брали участь у складі суду. Ця кримінальна справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом.

Народний засідатель і присяжний не зобов’язані давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітні.

За прояв неповаги до народного засідателя або присяжного, а також за перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя або присяжного настає адміністративна відповідальність (статті 185-3, 185-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Кримінальну відповідальність тягне втручання в будь-якій формі в діяльність народного засідателя або присяжного з метою перешкодити виконанню ними обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК України), а також за погрозу або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкодження їх майна, посягання на життя у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (статті 377, 378, 379 КК України).

Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участю представників народу є належний рівень оплати за виконання обов’язків народних засідателів та присяжних у суді. Наразі розмір винагороди визначається виходячи з розміру середньомісячного заробітку чи пенсії народного засідателя чи присяжного, але не меншого, ніж посадовий оклад судді відповідного суду (ч. 3 ст. 72 Закону України “Про судоустрій України”).

Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.