Печать
PDF

Розділ 1. Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація: поняття, позитивні і негативні сторони

Posted in Право - Основи інформаційного права України ( Цимбалюк )

Розділ 1. Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація: поняття, позитивні і негативні сторони

У засобах масової інформації, науковій літературі часто вживають поняття "інформаційне суспільство" та "глобальна інформаційна цивілізація". Через ці категорії розкривають сутність сучасного розвитку конкретного суспільства, країни чи світової цивілізації. Що таке інформаційна цивілізація? Як опорні визначення (аксіоми) пропонуються такі.
Глобальна інформаційна цивілізація — це рівень розвитку глобального суспільства (світового співтовариства), що визначається зростанням ролі інформації як продукту соціальної діяльності людей, за якісними характеристиками якої вимірюється рівень загальної культури суспільства щодо здатності виробляти, сприймати і раціонально застосовувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяльності.
Локальна (регіональна) інформаційна цивілізація — це рівень розвитку суспільства в окремих регіонах (на континентах, в окремих країнах), що визначається зростанням ролі інформації як продукту соціальної діяльності людей, за якісними характеристиками якої вимірюється рівень загальної культури суспільства щодо здатності виробляти, сприймати і раціонально застосовувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяльності.
Серед локальних інформаційних цивілізацій сьогодні можна назвати такі: найбільш розвинута інформаційна цивілізація — США; менш розвинута — країни Західної Європи, Азія (Індія, Китай та ін.); малорозвинута — Африка, Латинська Америка, Східна Європа. Межа XX і XXI століть ознаменувалася переходом світової цивілізації від індустріального до інформаційного суспільства. У 1993 р. Комісія Європейського Союзу офіційно проголосила поступ Європи до інформаційного суспільства — суспільства, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв'язку.
Серед позитивних здобутків сучасної інформаційної цивілізації можна визначити такі:
- зростання можливості швидко здійснювати інформаційні зв'язки на великих відстанях, у тому числі між континентами;
- зростання можливості швидко, у великому обсязі сприймати та обробляти, зберігати інформацію на компактних (малогабаритних) технічних засобах;
- об'єднання різних технологій комунікації: теле-, радіо- та обчислювальної техніки.
Водночас ці позитивні соціальні явища супроводжуються негативними, серед яких:
- зростання можливості швидкого перехоплення, витоку, перекручення, знищення інформації;
- використання технічних засобів і технологій інформації в антисоціальній діяльності:
а)воєнній;
б) політичній;
в) економічній.
Як узагальнення щодо негативного прояву інформаційного суспільства можна зазначити, що створюється загроза інформаційному суверенітету, інформаційній безпеці окремої держави, групи держав, регіонів, а також безпечному існуванню окремих людей.

1.1. Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми
1.2. Роль інформації в суспільних відносинах на різних історичних етапах розвитку суспільства
1.3. Поняття та сутність інформатизації

1.1. Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми

Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми сягає часів виникнення людства. До перших технологій можна віднести мову у формі звуків, жестів. Пізніше з'являються малюнки (на скелях, у печерах), ще пізніше письмо: літери, знаки, література.
З опануванням законів фізики, природи з'являються відповідні інженерно-технічні технології комунікації:
- передача сигналів на відстані за допомогою світла (вогню, сонячних відблисків від полірованих, дзеркальних предметів);
- малярство (на скелях, у кам'яних печерах, корі дерев, полотні, папері тощо);
- література — фіксація відомостей, знань за допомогою літер, знаків на матеріальних носіях (глиняні, дерев'яні чи камінні таблиці, папірус, папір, книги тощо);
- електричні — передача сигналів за допомогою електричного струму, дротяного зв'язку (телеграф, телефон).
Першим технічним і технологічним способом передачі інформації на великі відстані за допомогою електрики можна вважати звичайний електричний ліхтар.
На основі застосування електрики виникли такі технології комунікації, як телефон, телеграф, радіо, телебачення. З часом електрифікація переросла в електронізацію, остання породила таке соціальне явище, як комп'ютеризація — впровадження електронно-обчислювальної (комп'ютерної) техніки і технологій у різні сфери соціальної діяльності, зокрема комунікації між людьми. Електронізація наповнила новим змістом таку соціальну категорію, як "автоматизація" інформаційних процесів у суспільстві.
На межі автоматизації та електронізації виникла категорія "комп'ютеризація".
У різних сферах суспільного життя щодо засобів інформації нерідко вживається термін "електронні засоби". Як синонім використовують інші категорії: "електрона техніка", "електронні технології", "електронно-обчислювальні засоби", "комп'ютерні засоби", "автоматизовані системи інформації", а також категорія "автоматизовані інформаційні системи".
Щоб уникнути дискусій, визначимося, що для нас ці категорії є тотожними за змістом і сутністю.