Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законодавством з метою надання їм юридичної вірогідності. Організацію і діяль­ність нотаріату регулює Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних кон­торах, державних нотаріальних архівах (державні нота­ріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними но­таріусами, мають однакову юридичну силу.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається при­ватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття но­таріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.

Державні нотаріальні контори відкриваються і лікві­дуються Міністерством юстиції України.

Штати державних нотаріальних контор затверджують­ся управліннями юстиції Ради Міністрів Автономної Рес­публіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності й фонду заробітної плати.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий.

Призначення на посаду державного нотаріуса та звіль­нення з посади провадиться управліннями юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київсь­кої та Севастопольської міських державних адміністрацій.

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справ­ляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових по­слуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справ­ляється окрема плата.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справ­ляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом і громадянином або юридичною особою, але сума оплати не може бути меншою ніж у державних нотаріальних конторах.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчи­нюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сто­рін.

У державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії:

посвідчення угод (договорів, заповітів, доручень, шлюбних контрактів та ін.);

вжиття заходів до охорони спадкового майна;

видача свідоцтв про право на спадщину;

видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя;

видача свідоцтв про придбання житлових будин­ків з прилюдних торгів;

видача дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;

накладання заборони відчуження житлового бу­динку, квартири, дачі, садового будинку, гара­жа, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

засвідчення копій документів і виписок з них;

засвідчення підпису на документах;

засвідчення правильності перекладу документів з однієї мови на іншу;

посвідчення факту, що громадянин є живим;

посвідчення факту перебування громадянина в певному місці;

посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

посвідчення часу пред'явлення документів;

передавання заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;

приймання у депозит грошових сум та цінних паперів;

учинення виконавчих написів;

учинення протестів векселів;

пред'явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків;

учинення морських протестів;

приймання на зберігання документів.

Приватний нотаріус має право вчиняти всі ці дії за винятком:

накладання і зняття заборони відчуження жит­лового будинку, квартири, дачі, садового будин­ку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухо­мого майна;

видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного із подружжя;

видачі свідоцтва про право на спадщину;

вжиття заходів до охорони спадкового майна;

посвідчення договорів довічного утримання;

засвідчення справжності підпису на документах, призначених для дії за кордоном, а також по­свідчення доручень для цієї мети.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад вчиняють такі нотаріальні дії:

вживають заходів до охорони спадкового майна;

накладають та знімають заборону відчуження жит­лового будинку, квартири, дачі, садового бу­динку, гаража, земельної ділянки, іншого неру­хомого майна;

посвідчують заповіти;

посвідчують доручення;

засвідчують правильність копій документів і ви­писок з них;

засвідчують справжність підпису на документах.

Учинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, перед­бачених чинним законодавством, — на дипломатичні пред­ставництва України.

Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нота­ріальних, може провадитися щодо осіб, які перебувають у лікарнях, головними лікарями та їх заступниками; щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, — на­чальниками місць позбавлення волі.