Печать
PDF

Тема 20 ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ТА АДВОКАТУРА

Posted in Право - Т.В. Варфоломеєва Правознавство

§ 90. Поняття правоохоронних органів

Серед численних напрямів державної діяльності важ­ливе місце посідає правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, охорону та захист суверенітету, політичної системи, тери­торіальної цілісності України, прав і законних інтересів громадян, державних і громадських організацій.

Правоохоронні органи — це органи, наділені державою повноваженнями щодо охорони суспільних відносин, урегу­льованих правом. Правоохоронні органи можуть бути дер­жавними і недержавними.

До державних правоохоронних органів належать про­куратура, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки України, органи Міністерства юстиції України, органи охо­рони державного кордону, митні органи, органи податкової служби та ін.

До недержавних правоохоронних органів належать адво­катура, недержавні охоронні, розшукові та інші установи.

Суди посідають особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки судова діяльність є самостійною гілкою державної влади, всі ж інші державні правоохоронні орга­ни належать до виконавчої влади або займають самостійне місце в державному механізмі.

Організація та діяльність правоохоронних органів регу­люються Конституцією України, відповідними законами України та іншими нормативними актами.

§ 91. Прокуратура України

Прокуратура України становить єдину централізовану систему державних органів, на яку покладаються функції підтримання державного обвинувачення в суді, представ­ництва інтересів громадян або держави в суді, а також нагляду   за   дотриманням   законів.   Організація,   повноваження та порядок діяльності органів прокуратури визна­чаються Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991  р.

Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, обласні прокуратури, прокуратури міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, між­районні, інші прирівнені до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів, займатися підприємниць­кою діяльністю.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законо­давству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.

Конституція України покладає на прокуратуру такі функції:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представлення інтересів громадянина (або держа­ви) в суді у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, діз­нання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а та­кож при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

§ 92. Правовий статус міліції

Міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспіль­ства та держави від протиправних посягань. Загальні за­сади організації та діяльності міліції регламентуються За­коном України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.

До складу міліції входять такі підрозділи:

кримінальна міліція;

міліція громадської безпеки;

транспортна міліція;

державна автомобільна інспекція;

міліція охорони;

спеціальна міліція.

На службу до міліції приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, які за своїми осо­бистими, діловими і моральними якостями, освітнім рів­нем, фізичною підготовкою і станом здоров'я здатні вико­нувати покладені на міліцію завдання. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засу­джувалися за вчинення злочину.

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення   і   розкриття   злочинів,   розшук   осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань.

Для виконання своїх обов'язків міліції надається ряд прав, серед яких права:

вимагати припинення протиправних дій;

перевіряти у підозрілих осіб документи, затриму­вати їх;

складати протоколи про правопорушення;

проводити  дізнання  та  слідчі дії  відповідно  до кримінально-процесуального законодавства;

вести оперативно-розшукову діяльність;

проводити огляди;

перевіряти технічний стан автотранспорту;

користуватися безкоштовно засобами зв'язку та ін.

У передбачених законом випадках міліція при вико­нанні покладених на неї функцій має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:

до жінок з явними ознаками вагітності;

до осіб похилого віку або з вираженими ознака­ми інвалідності;

до малолітніх.

Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад на людей, який загрожує її життю і здоров'ю, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір.

§ 93. Служба безпеки України

Служба безпеки України (СБУ) — це державний право­охоронний орган спеціального призначення, який забез­печує державну безпеку України.

Правовою основою діяльності Служби безпеки України є Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 бе­резня 1992 р.

До органів СБУ приймаються на конкурсній, добро­вільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і ста­ном здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.

На Службу безпеки України покладається захист дер­жавного суверенітету, конституційного ладу, територіаль­ної цілісності, економічного, науково-технічного та оборон­ного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іно­земних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. Завданнями Служби безпеки України також є запобігання злочинам проти миру і безпеки людства, запо­бігання тероризму, корупції та організованій злочинній діяльності у сфері управління та економіки, а також виявлення, припинення та розкриття таких злочинів.

Служба безпеки України підзвітна Президентові Ук­раїни й підконтрольна Верховній Раді України. Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотри­мання прав і свобод людини, позапартійності та відпо­відальності перед народом.

При виконанні своїх функцій Служба безпеки України, як і міліція, органи Прикордонних військ та ряд інших визначених законом органів, може вдаватися до оперативно-розшукової діяльності.