Тема 20 ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ТА АДВОКАТУРА
§ 90. Поняття правоохоронних органів
Серед численних напрямів державної діяльності важливе місце посідає правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, охорону та захист суверенітету, політичної системи, територіальної цілісності України, прав і законних інтересів громадян, державних і громадських організацій.
Правоохоронні органи — це органи, наділені державою повноваженнями щодо охорони суспільних відносин, урегульованих правом. Правоохоронні органи можуть бути державними і недержавними.
До державних правоохоронних органів належать прокуратура, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки України, органи Міністерства юстиції України, органи охорони державного кордону, митні органи, органи податкової служби та ін.
До недержавних правоохоронних органів належать адвокатура, недержавні охоронні, розшукові та інші установи.
Суди посідають особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки судова діяльність є самостійною гілкою державної влади, всі ж інші державні правоохоронні органи належать до виконавчої влади або займають самостійне місце в державному механізмі.
Організація та діяльність правоохоронних органів регулюються Конституцією України, відповідними законами України та іншими нормативними актами.
§ 91. Прокуратура України
Прокуратура України становить єдину централізовану систему державних органів, на яку покладаються функції підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадян або держави в суді, а також нагляду за дотриманням законів. Організація, повноваження та порядок діяльності органів прокуратури визначаються Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р.
Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, обласні прокуратури, прокуратури міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівнені до них прокуратури, а також військові прокуратури.
Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів, займатися підприємницькою діяльністю.
Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.
Конституція України покладає на прокуратуру такі функції:
підтримання державного обвинувачення в суді;
представлення інтересів громадянина (або держави) в суді у випадках, визначених законом;
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
§ 92. Правовий статус міліції
Міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань. Загальні засади організації та діяльності міліції регламентуються Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.
До складу міліції входять такі підрозділи:
кримінальна міліція;
міліція громадської безпеки;
транспортна міліція;
державна автомобільна інспекція;
міліція охорони;
спеціальна міліція.
На службу до міліції приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, які за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я здатні виконувати покладені на міліцію завдання. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину.
Основними завданнями міліції є:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
запобігання правопорушенням та їх припинення;
охорона і забезпечення громадського порядку;
виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
захист власності від злочинних посягань.
Для виконання своїх обов'язків міліції надається ряд прав, серед яких права:
вимагати припинення протиправних дій;
перевіряти у підозрілих осіб документи, затримувати їх;
складати протоколи про правопорушення;
проводити дізнання та слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;
вести оперативно-розшукову діяльність;
проводити огляди;
перевіряти технічний стан автотранспорту;
користуватися безкоштовно засобами зв'язку та ін.
У передбачених законом випадках міліція при виконанні покладених на неї функцій має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю.
Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:
до жінок з явними ознаками вагітності;
до осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності;
до малолітніх.
Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад на людей, який загрожує її життю і здоров'ю, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір.
§ 93. Служба безпеки України
Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Правовою основою діяльності Служби безпеки України є Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 р.
До органів СБУ приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.
На Службу безпеки України покладається захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. Завданнями Служби безпеки України також є запобігання злочинам проти миру і безпеки людства, запобігання тероризму, корупції та організованій злочинній діяльності у сфері управління та економіки, а також виявлення, припинення та розкриття таких злочинів.
Служба безпеки України підзвітна Президентові України й підконтрольна Верховній Раді України. Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини, позапартійності та відповідальності перед народом.
При виконанні своїх функцій Служба безпеки України, як і міліція, органи Прикордонних військ та ряд інших визначених законом органів, може вдаватися до оперативно-розшукової діяльності.