§ 5. Внутрішні та зовнішні функції держави

Функціями держави є основні напрямки (сторони, ви­ди) діяльності держави всередині країни і на міжнародній арені для досягнення певних цілей.

Під цілями діяльності держави розуміється бажаний результат внутрішньої та зовнішньої політичної, економіч­ної та іншої діяльності держави. У функціях проявляється соціальне призначення держави.

Функції держави класифікуються по-різному. За озна­кою часу здійснення розрізняють функції постійні (підтри­мання правопорядку, оборона) та тимчасові (ліквідація на­слідків стихійного лиха), за сферами суспільного життя — економічні, соціальні, політичні, а також здійснювані у духовній сфері.

Залежно від напрямів діяльності щодо меж країни дер­жавні функції поділяють на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх функцій належать напрями діяльності держави, в яких конкретизується її внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних, екологічних, культур­них та інших сторін життя суспільства.

Внутрішніми функціями Української держави є такі:

економічна (планування і прогнозування еконо­мічного розвитку, формування бюджету, встанов­лення системи податків);

культурно-виховна;

соціального обслуговування (фінансування охоро­ни здоров'я, пенсійне забезпечення, допомога без­робітним та ін.);

охорони та захисту всіх форм власності;

охорони правопорядку, прав і свобод людини і громадянина;

екологічна (охорона, відновлення і поліпшення природного середовища);

інші.

Зовнішні функції — це основні напрямки діяльності держави за її межами у зносинах з іншими державами, міжнародними організаціями і світовим суспільством в цілому.

Зовнішні функції Української держави такі:

організація співробітництва з іншими державами, міжнародними організаціями і світовим суспіль­ством у цілому;

оборона від нападу ззовні, охорона державних кордонів;

підтримка миру і мирного співіснування держав, запобігання війнам, ліквідація зброї масового зни­щення;

екологічна;

участь у вирішенні інших світових глобальних проблем сучасності.

Внутрішні і зовнішні функції кожної держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика держави значною мірою залежить від внутрішніх умов існування країни.

Основні методи здійснення функцій держави:

переконання — виховання населення у дусі необ­хідності сприяння виконанню функцій держави;

заохочення — пропаганда позитивного досвіду здійснення функцій держави та надання певних переваг колективам і особам, сприяють її здійс­ненню;

примус — можливість застосування або реальне застосування до суб'єктів, які утруднюють здійс­нення функцій держави заходів щодо притяг­нення їх до юридичної відповідальності.

Основними формами здійснення функцій держави є: правотворча (створення законів та інших правових актів), виконавча (реалізація правових норм, їх втілення в життя та контроль за їх виконанням), охоронна (скасування неза­конних актів, припинення неправомірних дій, відновлення законності та ін.).