Печать
PDF

Розділ 8 ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Posted in Право - А.П.Гель та ін. Судові та правоохоронні органи

Розділ 8  ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

8.1. Загальні засади здійснення оперативно-розшукової діяльності та її суб'єкти

Поняття оперативно-розшукової діяльності законодавчо закріп­лено у ст. 2 Закону України "Про оперативно-розшукову діяль­ність", згідно з якою оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвіду-вальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом Украї­ни, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень і в інте­ресах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція України, Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" (далі — Закон), Кримінальний та Кримінально-процесу­альний кодекси України, закони України про прокуратуру, міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, про судоустрій, забез­печення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочин­стві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів, інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

Основними принципами оперативно-розшукової діяльності є за­конність, дотримання прав і свобод людини, взаємодія з органами уп­равління і населенням.

До підстав для здійснення оперативно-розшукової діяльності на­лежать:

  • наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів:

про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

про осіб, які готують або вчинили злочин;

про осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

про безвісно відсутніх осіб;

про розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

про реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну праців­ників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам з метою ство­рення необхідних умов для належного відправлення правосуд­дя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

  • запити повноважних державних органів, установ та органі­зацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних ус­тановках;
  • потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах без­пеки суспільства і держави.

Вказані підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях гро­мадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказів­ках прокурора, ухвалах суду у кримінальних справах, що перебува­ють у його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших право­охоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також за­питах повноважних державних органів, установ та організацій, виз­начених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріа­лами та на ядерних установках.

Забороняється приймати рішення про здійснення оперативно-розшукових заходів за відсутності вказаних підстав.

Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:

  • як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або виконання невідкладних слідчих дій;
  • для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;
  • для попередження, припинення і розслідування злочинів, роз­відувально-підривних посягань проти України, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли;
  • для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочин­стві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробіт­ників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;
  • для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших пра­воохоронних органів;
  • для інформування державних органів відповідно до їх компе­тенції.

До суб'єктів оперативно-розшукової діяльності належать:

  • працівники оперативних підрозділів, які мають право здійсню­вати оперативно-розшукові заходи;
  • оперативні підрозділи, до компетенції яких входить здійснен­ня оперативно-розшукової діяльності;
  • особи, які за їх згодою залучені до підготовки і здійснення оперативно-розшукових заходів і конфіденційно співпрацюють з
    оперативними підрозділами;
  • особи, які гласно і відкрито сприяють діяльності оперативного підрозділу.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

  • Міністерства внутрішніх справ України — кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підроз­ділами з боротьби з організованою злочинністю, забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства;
  • Служби безпеки України — розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної держав­ності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутріш­ньої безпеки, оперативного документування, боротьби з теро­ризмом і захисту учасників кримінального судочинства та пра­цівників правоохоронних органів;
  • Прикордонних військ України — розвідувальним органом Дер­жавного комітету у справах охорони державного кордону Ук­раїни, підрозділами з оперативно-розшукової роботи;
  • Управління державної охорони — підрозділом оперативного за­безпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки
    осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;
  • органів державної податкової служби — оперативними підроз­ділами податкової міліції;
  • органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань — оперативними підрозділами;
  • розвідувального органу Міністерства оборони України — опера­тивними, оперативно-технічними, власної безпеки.

Здійснення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозді­лами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

 

8.2. Обов'язки і права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані:

  • у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову базу оперативно-розшукової діяльності, вживати необ­хідних оперативно-розшукових заходів попередження, своєчас­ного виявлення, припинення і розкриття злочинів, викриття при­чин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати про­філактику правопорушень;
  • виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали суду і запити повноважних державних органів, уста­нов та організацій про здійснення оперативно-розшукових за­ходів;
  • виконувати запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;
  • інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов'язані зі службовою діяльністю посадових осіб;
  • взаємодіяти між собою та іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних;
  • забезпечувати із залученням інших підрозділів безпеку праців­ників суду і правоохоронних органів, осіб, які подають допо­могу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які бе­руть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.

Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право:

  • опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
  • здійснювати контрольну та оперативну закупівлю і постачан­ня товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм влас­ності з метою виявлення та документування фактів протиправ­них діянь (порядок здійснення оперативної закупівлі та конт­рольованого постачання визначається нормативними актами МВС України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареє­строваними в Міністерстві юстиції України);
  • порушувати в установленому законом порядку питання про виконання перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм влас­ності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, і бра­ти участь у цих перевірках;
  • витребовувати, збирати і вивчати документи та дані, що харак­теризують діяльність підприємств, установ, організацій, а та­кож спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;
  • виконувати операції із захоплення злочинців, припинення зло­чинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб інозем­них держав, організацій та окремих осіб;
  • відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого злочину або такого, що готується, а також збирати відомості про протип­равну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких здійсню­ється перевірка;
  • негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, доку­менти та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, або одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника у приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
  • здійснювати проникнення у злочинну групу негласного праці­вника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням у таємниці достовірних даних щодо їх особистості (про необхідність такого проникнення прий­мається постанова, яка затверджується начальником відповід­ного органу);
  • знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;
  • контролювати шляхом відбору за окремими ознаками теле­графно-поштові відправлення;
  • здійснювати візуальне спостереження у громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіо­приладів, інших технічних засобів;
  • мати гласних і негласних штатних та позаштатних праців­ників;
  • встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;
  • отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчи­нені, і загрозу безпеці суспільства й держави; використовувати за згодою адміністрації службові приміщен­ня, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а також за згодою осіб — житло, інші приміщен­ня, транспортні засоби і майно, які їм належать;
  • створювати з метою конспірації підприємства, організації, ви­користовувати документи, які зашифровують особу чи відом­чу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;
  • створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні сис­теми;
  • застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених за­конами про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, державну охорону органів державної влади України та поса­дових осіб.

Негласне проникнення у житло чи в інше володіння особи, знят­тя інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефон­ними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосу­вання інших технічних засобів одержання інформації здійснюються за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання тако­го дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомля­ють прокурору протягом доби. Такі заходи вживаються виключно з метою запобігання злочинові чи з'ясування істини при розслідуванні кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-роз-шукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному су­дочинстві.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для за­безпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних дер­жав та іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюва­тись у порядку, узгодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду України.