7.2. Система органів і установ виконання покарань, підпорядкованих Департаменту, та їх організаційна структура

Діюча система органів та установ виконання покарань законодав­чо закріплена у ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України.

До органів виконання покарань належать: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління (регіональні управління та відділи), кримінально-вико­навча інспекція.

Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії).

У свою чергу до кримінально-виконавчих установ належать:

• кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри);
• кримінально-виконавчі установи закритого типу (виправні ко­лонії).

Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівня безпеки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на ко­лонії:

• з полегшеними умовами тримання;
• із загальними умовами тримання.

Як зазначалося раніше, центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, є Департамент.

Очолює Департамент голова, якого призначає на посаду та звіль­няє з посади Президент України. Голова Департаменту має шість заступників і розподіляє між ними обов'язки. Голова здійснює ке­рівництво Департаментом і несе відповідальність перед Президен­том України, Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структур­них підрозділів Департаменту.

Для погодженого вирішення питань у межах своїх повноважень, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті ут­ворюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а також керівників структурних підрозділів Департаменту. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також керівники органів і установ виконання пока­рань та підприємств, що належать до сфери управління Департамен­ту. Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя на­казами Департаменту.

До структури центрального апарату Департаменту входять:

• Апарат голови Департаменту;
• Управління справами;
• Штаб (на правах управління);
• Управління кадрів;
• Управління охорони, нагляду і безпеки;
• Управління організації оперативної роботи;
• Управління виховної та соціально-психологічної роботи із спецконтингентом;
• Управління інженерного забезпечення;
• Управління працевикористання спецконтингенту та виробни­цтва;
• Фінансове управління;
• Управління економіки та оплати праці;
• Контрольно-ревізійне управління;
• Управління матеріально-технічного забезпечення;
• Управління медичного забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним станом;
• Відділ внутрішньої безпеки та розслідувань;
• Управління капітального будівництва та ремонтів;
• Відділ організації сільськогосподарського виробництва;
• Управління по керівництву слідчими ізоляторами та тюрмами;
• Управління по контролю за виконанням судових рішень;
• Відділ державного нагляду за охороною праці та навколиш­нього середовища;
• Управління кримінально-виконавчої інспекції;
• Бухгалтерія;
• Адміністративно-господарче управління;
• Інформаційно-технічний центр;
• Науково-дослідний центр вивчення проблем діяльності та роз­витку кримінально-виконавчої системи;
• Центральна база забезпечення.

Територіальними органами управління Департаменту є управлін­ня (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Структура і штати регіональних управлінь (відділів), а також положення про них затверджуються Департаментом. Типова структура управління Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розроблена на підставі струк­тури Департаменту і затверджена наказом Державного департамен­ту України з питань виконання покарань від 25 травня 1999 р. № 41.

Управління (відділи) Департаменту в областях здійснюють керів­ництво підвідомчими їм установами та органами, які безпосередньо виконують кримінальні покарання.

Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. Засуджені до позбавлен­ня волі відбувають покарання у виправних колоніях:

• мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання — особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з
  необережності, та злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальни­ми умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом (КВК) України;
• мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання — чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невели­кої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній
  колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому ст. 147 КВК
  України;
• середнього рівня безпеки — жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді довічного
  позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у по­рядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до поз­бавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які ра­ніше відбували покарання у виді позбавлення волі;  чоловіки,
  засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України;
• максимального рівня безпеки — чоловіки, засуджені до покаран­ня у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на пев­ний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній се­реднього рівня безпеки в порядку, передбаченому КВК України.

Розглянемо типову стpуктуpу виправної колонії. Очолює уста­нову начальник, який має, як пpавило, чотирьох заступникiв:

• з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи — перший заступник;
• із соцiально-психологiчної pоботи зi спецконтингентом;
• з працевикористання спецконтингенту та виробництва;
• з iнтендантського та комунально-побутового забезпечення.

Кожному з заступникiв пiдпоpядкованi певнi вiддiли та служби установи, за pоботу яких вони несуть вiдповiдальнiсть. Безпосеpед­ньо вiддiлами та службами кеpують їх начальники.

Заступнику начальника установи з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи пiдпоpядкованi:

• вiддiл нагляду та безпеки;
• відділ охорони;
• опеpативний вiддiл (відділення, група);
• вiддiл (відділення, група) по контролю за виконанням судових рішень;
• медична частина;
• пожежна частина;
• служба чеpгових помiчникiв начальника установи.

Заступнику начальника установи із соцiально-психологiчної pо­боти зi спецконтингентом пiдпоpядкованi:

• соцiальна служба (стаpшi iнспектоpи, iнспектоpи, начальники відділень соціально-психологічної служби, старші вихователі, вихователі);
• психологiчна служба.

Заступнику начальника установи з працевикористання спецкон­тингенту та виpобництва пiдпоpядкованi всi виpобничi пiдpоздiли та інженерні служби установи.

Заступник начальника установи з iнтендантського та комуналь­но-побутового забезпечення здiйснює кеpiвництво усiма вiдповiдними службами, якi забезпечують ноpмальну життєдiяльнiсть установи.

Безпосеpедньо начальнику установи пiдпоpядкованi:

• канцелярія (секретаріат);
• головний бухгалтеp установи;
• помiчник начальника установи по pоботi з особовим складом.

Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх і на види за рівня­ми безпеки не поділяються.

Арештні доми виконують покарання у виді арешту. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося шістнадцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості. Тимчасово, до створення арештних домів, особи, засуджені до арешту, відбувають покарання у слідчих ізоляторах Департаменту за місцем засудження. Засуджені відбувають весь строк покарання в одному слідчому ізоляторі в ок­ремих постах або секціях.

Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі сто­совно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено відповідно до ст. 82, 389 Кримінального кодексу України.

Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбав­лення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт. Крім цього кримінально-вико­навча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Безпосередній контроль за виконанням вказаних кримінальних покарань та поведінкою осіб, звільнених від відбуван­ня покарання з випробуванням (протягом іспитового строку), здій­снюється міськими, міжрайонними та районними відділами (від­діленнями) кримінально-виконавчої інспекції. В управліннях (відділах) Департаменту в АРК, областях, містах Києві та Севастополі створю­ються і функціонують відділи (відділення) кримінально-виконавчої інспекції, які здійснюють контроль за організацією та станом роботи підлеглих підрозділів кримінально-виконавчих інспекцій та надають їм практичну та методичну допомогу.

Контрольні питання

1. Коли створено Державний департамент України з питань виконан­ня покарань?
2. Якими факторами зумовлена необхідність створення Державного де­партаменту України з питань виконання покарань?
3. Які основні завдання покладено на Державний департамент Украї­ни з питань виконання покарань?
4. Охарактеризуйте основні функції Державного департаменту Украї­ни з питань виконання покарань.
5. Перелічіть основні підрозділи центрального апарату Державного де­партаменту України з питань виконання покарань.
6. Розкрийте типову структуру виправної колонії.
7. Виконання яких видів кримінальних покарань покладено на органи Державного департаменту України з питань виконання покарань?