Печать
PDF

Розділ 2 СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Posted in Право - А.П.Гель та ін. Судові та правоохоронні органи

Розділ 2 СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

 

2.1. Загальні засади судочинства в Україні

У ст. 6 Конституції України передбачається поділ державної вла­ди України на три окремі гілки — законодавчу, виконавчу та судо­ву, що відповідає принципам демократичної держави й забезпечує незалежність і самостійність кожної з гілок влади у здійсненні їх по­вноважень.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особа­ми не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі право­відносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій те­риторії України.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про судоустрій України" судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі ци­вільного, господарського, адміністративного, кримінального та кон­ституційного судочинства. Судочинство в Україні здійснюється Кон­ституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Особливе місце суду зумовлюється колом завдань, що розв'язу­ються судами, і наявністю специфічних ознак, притаманних тільки суду.

До основних завдань суду належать здійснення правосуддя на за­садах верховенства права і забезпечення захисту гарантованих Кон­ституцією України та законами прав і свобод людини й громадяни­на, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави.

Суд вирізняється серед інших органів низкою ознак:

  • розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розг­лянути жодний інший орган;
  • його рішення проголошуються іменем України і є обов'язкови­ми для всіх громадян та органів, яким вони адресовані;
  • справи розглядаються в суді із суворим дотриманням особливої процедури, що регламентуються виключно законами України;
  • суд є самостійним у розгляді справи (між судами немає відно­син підлеглості).

Конституційними принципами судочинства, що закріплені у ст. 126-129 Конституції України, є такі:

  • законність;
  • рівність усіх учасників судового процесу перед законом і су­дом;
  • забезпечення доведеності вини;
  • змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості;
  • підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
  • забезпечення обвинуваченому права на захист;
  • гласність судового процесу та його повне фіксування технічни­ми засобами;
  • незалежність і недоторканність суддів, їхнє підкорення тільки закону;
  • незмінюваність суддів;
  • колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді;
  • забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішен­ня суду, крім випадків, встановлених законом;
  • обов'язковість рішень суду.

У ст. 129 Конституції України передбачається, що законом мо­жуть визначатися й інші засади судочинства в судах окремих судо­вих юрисдикцій.

Зокрема, у гл. 2 Закону України "Про судоустрій України" перед­бачено, що до основних засад здійснення правосуддя в Україні крім вже зазначених належать гарантування кожній людині права на су­довий захист; право людини користуватися правовою допомогою при вирішенні її справи в суді; здійснення судочинства державною мовою; право осіб, які не володіють або недостатньо володіють дер­жавною мовою, користуватися рідною мовою та послугами перекла­дача в судовому процесі; самостійність суддів.

Судова система України забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Судова система України складається з Конституційного Суду Ук­раїни та судів загальної юрисдикції.


2.2. Конституційний Суд України

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституцій­ного Суду України встановлюються Конституцією України та Зако­ном України "Про Конституційний Суд України".

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст. 147 Конституції України).

Завдання Конституційного Суду України полягає в гарантуванні верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на прин­ципах:

  • верховенства права;
  • незалежності;
  • колегіальності;
  • рівноправності суддів;
  • гласності;
  • повноти і всебічності розгляду справ;
  • обґрунтованості прийнятих рішень.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конститу­ційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України.

Президент України при призначенні суддів проводить консультації щодо кандидатур суддів з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції України. Призначеною вважається особа, щодо якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та міністра юстиції України.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропо­зиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України або щонайменше 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандида­ти, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

З'їзд суддів України призначає 6 суддів Конституційного Суду шляхом голосування. Призначеним вважається кандидат, який у ре­зультаті таємного голосування одержав більшість голосів делегатів з'їзду. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає на території України протягом останніх 20 років.

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно. Голова Кон­ституційного Суду України обирається на спеціальному пленарно­му засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційно­го Суду шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Вер­ховної Ради України, яке проводиться за участю Президента, Прем'єр-міністра, Голови Верховного Суду України не пізніше як через місяць після призначення. При виконанні своїх обов'язків на засіданні суддя Конституційного Суду повинен бути одягнений у мантію. Суддя має нагрудний знак.

Голова Конституційного Суду України:

  • очолює Конституційний Суд України і організовує його робо­ту;
  • організовує роботу колегій суддів, комісій та Секретаріату Конституційного Суду України;
  • скликає і проводить пленарні засідання Конституційного Суду України;
  • розпоряджається бюджетними коштами на утримання і забез­печення діяльності Конституційного Суду України відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом України;
  • здійснює інші передбачені законодавством повноваження, що регламентують організацію внутрішньої роботи Конституцій­ного Суду.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників.

Заступники Голови Конституційного Суду України виконують за дорученням Голови Конституційного Суду України окремі його по­вноваження. Уразі відсутності Голови Конституційного Суду України або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обо­в'язки виконує заступник, старший за віком.

Суддя Конституційного Суду України:

  • здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Коле­гією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ;
  • має право витребувати від Верховної Ради України, Президен­та України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокуро­ра України, суддів, органів державної влади, органів влади Ав­тономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, ок­ремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інфор­мацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Кон­ституційного Суду України, Конституційним Судом України;
  • має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді України лише тих справ, у яких Конституційним Судом України прий­нято рішення чи дано висновок.

Повноваження Голови і суддів Конституційного Суду України не можуть бути обмежені, якщо введено воєнний чи надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиня­ються в таких випадках:

  • закінчення строку призначення;
  • досягнення суддею 65-річного віку;
  • неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  • порушення суддею вимог щодо несумісності;
  • порушення суддею присяги;
  • набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  • припинення гр ом адянств а;
  • визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • подання суддею заяви про відставку або про звільнення з по­сади за власним бажанням.

У складі Конституційного Суду України створюються дві колегії:

  • для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;
  • для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів, затвердження їх складу та призначення секретарів приймаються на засіданнях Конституційно­го Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар колегії суддів призначається з числа суддів, які вхо­дять до складу колегії, і очолює її. До повноважень колегій належить вирішення питань, пов'язаних з винесенням ухвал про відкриття провадження за конституційними поданнями і зверненнями чи відмови в них.

Конституційний Суд України проводить засідання та пленарні засідання.

На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирі­шення, крім тих, які вирішуються на пленарних засіданнях. Засідан­ня Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, і рішення на ньому приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Пленарне засідання Конституційного Суду Украї­ни є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів. Рішення Конституційного Суду України приймаються і його виснов­ки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів.

До повноважень Конституційного Суду України належить вирі­шення таких питань:

  • про конституційність законів та інших правових актів Верхов­ної Ради України, актів Президента України, Кабінету Мініст­рів України, правових актів Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим;
  • про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'яз­ковість;
  • про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст. 111 та 151 Консти­туції України;
  • про офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання про законність актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрис­дикції.

За підсумками розгляду питань, які належать до його повнова­жень, Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішень про неконституційність правових актів повністю чи в окре­мих їх частинах є такі:

  • невідповідність Конституції України;
  • порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
  • перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

У Законі України "Про Конституційний Суд України" визначені форми звернень до Конституційного Суду України. Ними є консти­туційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конститу­ційного Суду України про визнання правового акта неконституцій­ним, про визнання конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції чи законів Ук­раїни. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної про­цедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

До суб'єктів права на конституційне подання належать:

  • Президент України;
  • не менше 45 народних депутатів України (підпис депутата не може бути відкликаний);
  • Верховний Суд України;
  • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
  • Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Консти­туційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації за­хисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.

До суб'єктів права на конституційне звернення належать:

  • громадяни України;
  • іноземці;
  • особи без громадянства;
  • юридичні особи.

Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмовою згодою суб'єкта, який направив його до Конституційного Суду України, у будь-який день до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України може відмовити у відкритті консти­туційного провадження на таких підставах:

  • через відсутність встановленого Конституцією України, Зако­ном України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне подання, конституційне звернення;
  • у разі невідповідності конституційного подання, конституцій­ного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України";
  • через непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи конституційному зверненні.

Існує певний порядок провадження у справах Конституційного Суду України. Так, відкриття провадження у справі в Конституцій­ному Суді України за поданням або зверненням ухвалюється коле­гією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом Ук­раїни на його засіданні. Справа, за якою відкрито провадження, роз­глядається на пленарному засіданні в порядку та строки, встановлені законом. Дата розгляду справи визначається Головою Конститу­ційного Суду України. Строк провадження у справах за поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за зверненням — шести місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке виз­нане Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Строки провадження по­чинають обчислюватись з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження.

За результатами розгляду справ Конституційний Суд України приймає рішення і складає висновки. Рішення приймаються за ре­зультатами розгляду справ про конституційність законів та інші нормативні акти. Суд може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. В інших випадках Конститу­ційний Суд України складає висновки.

Рішення і висновки даються Конституційним Судом України по­іменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватись від голосування. Рішення і висновки мотивують­ся письмово, підписуються окремо суддями, які голосували за та проти їх прийняття, і оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення чи висновку є обов'язковим. Окрема думка судді викладається письмово і додається до рішення чи висновку.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підписують­ся не пізніше семи днів після їх прийняття і офіційно оприлюднюють­ся наступного робочого дня після їх підписання.

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсила­ються наступного робочого дня після їх оприлюднення суб'єкту пра­ва, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт. Консти­туційний Суд Укр аїни у разі потреби може визначити в рішенні чи вис­новку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки про забезпечення їхвиконання.

 

2.3. Система судів загальної юрисдикції

Відповідно до ст. 125 Конституції України система судів загаль­ної юрисдикції будується за принципами територіальності та спе­ціалізації.

Організаційні основи побудови системи судів загальної юрис­дикції в України регламентуються гл. 3 Закону України "Про судо­устрій України". Згідно зі ст. 18 Закону України "Про судоустрій України" систему судів загальної юрисдикції становлять:

  • місцеві суди;
  • апеляційні суди, Апеляційний суд України;
  • вищі спеціалізовані суди;
  • Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізова­них судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

  • єдиними засадами організації та діяльності судів;
  • єдиним статусом суддів;
  • обов'язковістю для всіх судів визначених законом правил су­дочинства;
  • забезпеченням Верховним Судом України однакового застосу­вання законів судами загальної юрисдикції;
  • обов'язковістю виконання на території України судових рі­шень;
  • єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
  • фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
  • вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суд­дівського самоврядування.

Отже, виходячи з конституційної норми побудови системи судів загальної юрисдикції за принципами територіальності та спеціалі­зації, в Україні створюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військо­вих формуваннях, створених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

Згідно із законом у судах різних судових юрисдикцій може за­проваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ цієї юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Прези­дентом України відповідно до Закону України "Про судоустрій Ук­раїни" за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Голо­вою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністра­тивно-територіального устрою, передислокація військ або реоргані­зація Збройних Сил України, зміна системи судів, а також інші пе­редбачені законом підстави.

Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погод­женим з Головою Верховного Суду України чи головою відповідно­го вищого спеціалізованого суду з урахуванням обсягу роботи суду і в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Залежно від обсягу наданих їм законом повноважень суди загаль­ної юрисдикції можуть діяти як суди першої, апеляційної чи касацій­ної інстанції.

Суди першої інстанції— це суди, які розглядають справу і вирі­шують її по суті своїм вироком, рішенням чи постановою. Судами першої інстанції є місцеві загальні суди, місцеві господарські та місцеві адміністративні суди. Як суди першої інстанції справи, що віднесені законом до їх підсудності, можуть розглядати також апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні військові суди регіонів, апеляційний суд Військово-Морських Сил (ВМС) України.

Суди апеляційної інстанції — це суди, які за апеляційною скаргою чи апеляційним поданням перевіряють законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, якщо це рішення не набрало закон­ної сили. Як суди апеляційної інстанції діють апеляційні суди Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апе­ляційні військові суди регіонів, апеляційний суд ВМС України, апе­ляційні господарські та адміністративні суди, Апеляційний суд України.

Суди касаційної інстанції— це суди, які за касаційною скар­гою чи касаційним поданням перевіряють законність і обґрунто­ваність судових рішень, які набрали законної сили. У касаційно­му порядку справи переглядають, вищі спеціалізовані суди Украї­ни, судові палати та військова судова колегія Верховного Суду України.