§ 3. Погане поводження з військовополоненими

Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими

Погане поводження з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов’язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також недбале виконання обов’язків щодо хворих і поранених особами, на яких покладено їх лікування і піклування про них, за відсутності ознак більш тяжкого злочину —

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

Женевська конвенція № 3 «Про поводження з військовополоненими» передбачає загальнообов’язкові для сторін воєнного конфлікту правила поводження з військовополоненими. Норми цієї Конвенції встановлюють правовий статус військовополонених, визнаючи останніх жертвами війни. Такий статус покладає на сторони конфлікту обов’язок забезпечити гуманне ставлення до військовополонених, незастосування насильства, знущання та глузування над ними. Саме на виконання зазначених положень встановлено кримінальну відповідальність у ст. 434 КК.

Військовополоненими визнаються особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, та які потрапляють під владу противника. Режим воєнного полону поширюється також на особовий склад ополчень, загонів добровольців, що входять до їх складу, особовий склад організованих рухів опору, цивільних осіб екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, цивільних осіб, що обслуговують збройні сили, тощо. Конвенція поширює статус військовополонених також на осіб, інтернованих стороною, що окуповує певну територію.

Додатковим безпосереднім об’єктом цього злочину можуть виступати честь, гідність, життя чи здоров’я особи. Саме через проти правний вплив на дані об’єкти кримінально-правової охорони завдається шкода суспільним відносинам основного безпосереднього об’єкта розглядуваного злочину.

Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням суспільно небезпечного діяння та виражається в одній з форм, які в альтернативі закріплені у диспозиції ч. 1 ст. 434 КК, а саме у формі: 1) поганого поводження з військовополоненими: а) яке мало місце неодноразово; б) пов’язане з особливою жорстокістю; в) спрямоване проти хворих і поранених; 2) недбалого виконання обов’язків щодо хворих і поранених осіб.

Погане поводження з військовополоненим полягає у таких діях військовослужбовця, якими завдається шкода здоров’ю особи, порушуються її права, честь або гідність (нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень, мордування, інші вияви жорстокості). Подібні дії тягнуть за собою відповідальність у випадках, коли вони вчинювалися за наявності хоча б однієї із зазначених у ст. 434 КК обтяжуючих обставин: мали місце неодноразово, тобто не менш як два рази, або супроводжувались особливою жорстокістю, або були спрямовані проти поранених та хворих.

Недбале виконання обов’язків щодо хворих і поранених військовополонених полягає в злочинно недбалому виконанні обов’язків з надання вказаним особам лікарської допомоги і догляду за тими з них, хто цього потребує. Закон спеціально застерігає, що в таких випадках відповідальність за ст. 434 КК настає тільки тоді, коли відсутні ознаки більш тяжкого злочину.

Суб’єктивна сторона поганого поводження з військовополоненими характеризується умисною формою вини, а недбале виконання обов’язків щодо хворих і поранених може вчинюватися також через необережність.

Суб’єктом поганого поводження з військовополоненими може бути будь-який військовослужбовець, що за тих чи інших обставин вступив у постійний або тимчасовий контакт з військовополоненими.

Суб’єктом недбалого виконання обов’язків можуть бути тільки ті військовослужбовці, на яких покладено обов’язок з лікування хворих та поранених або з піклування про них. Це можуть бути як військовослужбовці Збройних Сил України, так і особи зі складу армії супротивника, які залучаються для надання лікарської допомоги хворим та пораненим військовополоненим.

Злочини, відповідальність за які встановлено у статтях 433 та 434 КК, слід відмежовувати від злочину, передбаченого ст. 438 КК («Порушення законів та звичаїв війни»). Відповідальність за насильство над населенням у районі воєнних дій (ст. 433 КК) та за погане поводження з військовополоненими (ст. 434 КК) настає лише у разі відсутності у діянні винного складу злочину, передбаченого ст. 438 КК України.

§ 4. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними

Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними

Носіння в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала особами, які не мають на те права, а також зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам, —

караються позбавленням волі на строк до двох років.

Порядок використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала регламентовано Законом України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні». Цей Закон визначає порядок та умови використання і захисту символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала на території України відповідно до вимог Же — невських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 р. і Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 р. та 8 грудня 2005 р., а також Правил щодо використання емблем Червоного Хреста або Червоного Півмісяця національними Товариствами, ухвалених XX Віденською міжнародною конференцією Червоного Хреста 1965 р. (зі змінами, внесеними Радою делегатів у Будапешті у 1991 р.), та Резолюції 1, прийнятої на XXIX Міжнародній конференції Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у 2006 р. Цей Закон, а також низка згаданих конвенцій, ратифікованих Україною, зобов’язують сторони, що воюють, утримуватися від нападу на санітарні формування, їх транспортні засоби та особовий склад, санітарні заклади і установи.

Для кращого розпізнавання санітарні служби воюючих сторін мають відмітні емблеми: знак «Червоний Хрест» на білому полі, а в деяких державах — знак «Червоний Півмісяць» або «Червоний Кристал» на білому полі. Використання цих та подібних з ними знаків особами, які не мають відношення до санітарної служби, та з іншою, ніж надання медичної допомоги, метою заборонено.

Відповідно до зазначених міжнародних угод у ст. 435 КК передбачено кримінальну відповідальність за протиправне використання знаків Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Об’єктивна сторона злочину може виражатися у таких формах: 1) носінні в районі воєнних дій знаків Червоного Хреста та Червоного Півмісяця військовослужбовцями, які не мають на це права; 2) зловживанні у воєнний час відмітними знаками, наданими санітарній службі. Тобто обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу розглядуваного злочину, що вчиняється у першій формі, є місце вчинення злочину, яким виступає район воєнних дій. Отже, носіння знаків Червоного Хреста та Червоного Півмісяця поза межами району бойових дій виключає відповідальність за ст. 435 КК.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу цього злочину, що вчиняється у другій формі, виступає обстановка його вчинення. Відповідні зловживання утворюють об’єктивну сторону злочину лише за умови воєнного стану.

Наприклад, склад розглядуваного злочину утворює використання у воєнний час морських суден, пофарбованих у білий колір, і таких, що мають на бортах чи горизонтальній поверхні знаки Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, у разі, коли за умови воєнного стану зазначені кораблі не належать до санітарно-транспортних засобів.

Із суб’єктивної сторони цей злочин може бути вчинено тільки з прямим умислом.

Суб’єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця і зловживання ними слід відмежовувати від злочину, передбаченого ст. 445 КК, відповідальність за який настає, як випливає із диспозиції цієї статті, лише у разі відсутності ознак злочину, передбаченого ст. 435 КК. Отже, норма ст. 435 КК є спеціальною щодо норми ст. 445 КК.

Контрольні запитання

1. Поняття, система та загальна характеристика злочинів, відповідальність за які передбачено міжнародними конвенціями.

2. Охарактеризуйте форми незаконного використання символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця і зловживання ними (ст. 435 КК) та назвіть відмінності даного злочину від незаконного використання символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (ст. 445 КК).

3. Назвіть і охарактеризуйте кваліфікуючі ознаки насильства над населенням у районі воєнних дій (ч. 2 ст. 433 КК).