• зміни в організаційних засадах педагогічного процесу у вищій школі, що забезпечують його демократизацію, створюють умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об'єкта в суб'єкт цього процесу),можуть надали навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, індивідуалізації;

• обсяг модуля — це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить, передусім, одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів. Навчальний курс підручника "Кримінально-виконавче право" складається з двох модулів, їх засвоєння розпочинається з лекційного курсу. Наступний етап — індивідуальна самостійна навчальна робота, консультації. Потім проводяться кілька навчальних занять за опрацьованими джерелами;

• організаційно кожне навчальне заняття включає в себе три-чотири види навчальної роботи, серед яких два є постійними (невелика письмова робота та дискусія за змістом опрацьованих джерел), інші - змінними (аналіз ситуацій, розв'язання проблемних задач, проведення екскурсій, організація "мозкового штурму", тестування тощо);

• студент може достроково вивчити і скласти "звіт" з матеріалу, що входить до того чи іншого модуля. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо під час співбесіди з викладачем він продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх (письмово та усно);

• студенти, які засвоїли матеріал і відзвітувались за змістом обох модулів до закінчення семестру, звільняються від складання іспиту;

• у разі, коли студент не зміг з тих чи інших причин вчасно скласти звіт за змістом чергового модуля, він має змогу зробити це за домовленістю з викладачем під час консультації;

• при організації індивідуальної навчальної діяльності залишається актуальним питання про стимулювання систематичної самостійної роботи студентів з першоджерелами;

• виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю залікових одиниць, облік яких ведуть як викладач, так і сам студент, курсант, слухач.

Оскільки заздалегідь відомо, яку кількість залікових одиниць треба набрати для того, щоб отримати оцінку "5", "4" або "З", кожен студент має можливість протягом усього періоду вивчення предмета контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування у засвоєнні курсу шляхом цілеспрямованого планування та розподілу своїх зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам.

Остаточна оцінка успішності вивчення предмета визначається підсумовуванням залікових одиниць, які були отримані студентом за виконання усієї сукупності навчальних занять.

З метою стимулювання навчальної активності студентів за підсумками кожного навчального року з урахуванням загальної суми набраних залікових одиниць визначається десятка найкращих студентів серед всіх, хто вивчали цей курс.

Щоб викликати у студентів мотивацію працювати за модульно-рейтинговою системою, необхідно вміло довести її переваги, серед яких зазначимо такі:

- бажання студента отримати максимальну кількість балів дає йому можливість пройти "автоматом" підсумкову атестацію;

- протягом вивчення дисципліни студент не отримує негативних оцінок;

- модульно-рейтингова система посилює відповідальність студента за стан своєї успішності з дисципліни і це викликає у нього почуття самоповаги й самодостатності;

- модульно-рейтингова система навчання знімає загрозу конфліктних ситуацій між викладачем і студентом, що породжує взаємоповагу, взаєморозуміння та сприяє співпраці;

- модульно-рейтингова система навчання розширює діапазон часу для здачі пройденого матеріалу.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ (за вимогами ЕСТЗ)

Опис предмета курсу

Структура навчальної дисципліни

Розподіл балів за рейтинговою системою

Шкала оцінювання якості знань студентів, курсантів, слухачів:

90-100 балів - відмінно (А)

75-89 балів - добре (ВС)

60-74 балів — задовільно (ББ)

35-60 балів - незадовільно з можливістю повторного складання(РХ) 0-34 балів — незадовільно з обов'язковим повторним курсом (Р)

МОДУЛЬНА ОЦІНКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Методами вивчення дисципліни і проведення поточного та проміжного контролю є: лекції, практичні заняття, дискусійні форми розгляду ситуацій, реферативні читання, контрольні роботи, творчі самостійні завдання, тестування.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Критерії оцінки змістового модуля № 1

Критерії оцінки змістового модуля № 2

Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів, курсантів, слухачів за кредитно-модульною системою:

Ведення конспекту лекцій оцінюється за наступними критеріями: повнота, охайність, грамотність. За кожну законспектовану лекцію студенту, курсанту, слухачу нараховується 1 бал. Максимальна оцінка за наявність всіх лекцій і правильне їх оформлення — 9 балів.

Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:

4-7 балів - студент, курсант, слухач у повному обсязі опрацював програмовий матеріал (основну і додаткову літературу), має глибокі і міцні знання, впевнено оперує набутими знаннями, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати.

5-6 балів - студент, курсант, слухач вільно володіє навчальним матеріалом (опрацював основну і певну частину додаткової літератури), переказує факти і висновки, взяті з підручників та літератури, може застосовувати набуті знання.

4-5 балів - студент, курсант, слухач самостійно відтворює програмовий матеріал на рівні підручника, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є серйозні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є неточності у матеріалах і висновках.

3-4 бали - студент, курсант, слухач за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неповна, у ній нараховується багато неточностей, головний зміст матеріалу не розкрито.

1-2 бали — студент, курсант, слухач має лише приблизне уявлення про питання, що розглядається на занятті, може сказати два-три речення по суті питання, головний зміст матеріалу не розкрито.

За виконання модульної контрольної роботи студент може отримати максимально 7 балів. Кожна правильна відповідь на питання тесту оцінюється в 1 бал.