Печать
PDF

Глава 81 Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

Posted in Гражданское право - Коментар Цивільний Кодекс України

 

1. Загальна характеристика зобов'язань, що виникають внаслідок створення загрози

1. Зобов'язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, належать до "абсолютних" новел ЦК. Хоча в юридичній літературі і раніше неодноразово висловлювалися пропозиції щодо врегулювання так званих "деліктів створення небезпеки", проте у ЦК 1963 p. ці відносини так і не були врегульовані.

Стаття 1163 ЦК 2003 p. передбачає можливість виникнення не-договірних зобов'язань між особою, інтересам якої загрожує небезпека, і особою, котра таку небезпеку створює.

Підставами виникнення таких зобов'язань є вчинення боржником дій, якими створюється загроза життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Суб'єктами даного зобов'язання є той, хто створив небезпеку (боржник), і той, чиїм інтересам загрожує створена боржником небезпека (кредитор). Загалом, ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Але суб'єктний склад конкретних зобов'язань залежить від об'єктів, котрим створюється загроза. Так, у випадку, коли йдеться про усунення загрози здоров'ю, кредитором може бути лише особа фізична. Якщо ж загроза створена майну, то кредитором є власник (володілець) останнього. Отже, у таких випадках кредитором може бути як фізична, так і юридична особа. Остання може виступати як уповноважена особа у цих зобов'язаннях у тих випадках, коли загроза створена її майну.

Підставою виникнення зобов'язань є факт створення загрози цивільним правам та інтересам інших осіб.

Зміст зобов'язань включає право кредитора вимагати усунення загрози від того, хто її створює, і обов'язок останнього (боржника) усунути небезпеку. Усунення небезпеки може полягати як у припиненні дій, котрими створюється небезпека, так і у вчиненні дій, якщо чинником небезпеки є бездіяльність посадової особи, котра мала б забезпечувати спокій оточуючим.

 

2. Правові наслідки неусунення загрози

1. Наслідками неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної або майну юридичної особи є можливість застосування кредитором кількох способів впливу на боржника.

Зокрема, ст. 1164 ЦК передбачає, що кредитор має право вимагати вжиття невідкладних заходів щодо усунення такої загрози, відшкодування завданої шкоди, заборони діяльності, яка створює загрозу. Хоча у цій нормі немає безпосередньої вказівки на приблизний характер вимог, які може висунути кредитор, але із ст. 16 ЦК випливає, що можливе застосування й інших засобів захисту цивільних прав особи, інтересам якої виникає небезпека внаслідок неналежної поведінки іншої особи.

Отже, особа, інтересам якої створено небезпеку, може вимагати або негайного усунення загрози, або заборони діяльності, що створює загрозу, на майбутнє (це певним чином дозволяє їй уникнути небезпеки від рецидиву порушень, що полягають у створенні загрози).

2. Але більш дієвою формою захисту прав кредитора у таких випадках є відшкодування шкоди, завданої його інтересам внаслідок неусунення загрози. При цьому слід звернути увагу на те, що право заінтересованої особи вимагати відшкодування шкоди, може бути реалізоване у тих випадках, коли внаслідок створення загрози та її неусунення тим, хто створив небезпеку життю, здоров'ю, майну фізичної або майну юридичної особи, заподіяно шкоду (майнову або немайнову).

Стаття 1165 ЦК встановлює лише загальні засади відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Вона передбачає, що така шкода відшкодовується відповідно до ЦК, відсилаючи таким чином до загальних положень щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди (гл.82 ЦК).

 

3. Умови виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози

1. З норм, які містяться у главах 81, 82 ЦК, випливає, що умовами виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, є:

1)   виникнення майнової (матеріальної) або немайнової шкоди. Можливі випадки, коли в результаті однієї і тієї самої дії може виникнути одночасно як та, так й інша шкода, а посягання на немайнове благо спричиняє, поряд з немайновою, матеріальну шкоду і навпаки;

2)   протиправна дія або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння шкоди. Протиправність є юридичним вираженням шкідливості поведінки (дії або бездіяльності) правопорушника.  При створенні загрози заподіяння шкоди суб'єктивному праву, інтересу порушується норма об'єктивного права, що охороняє ці інтереси. Поведінка того, хто створив загрозу інтересам іншої особи, шкідлива тому, що порушує чужий майновий або немайновий інтерес. Крім того, вона протиправна, оскільки нею порушуються норми,які охороняють цей інтерес;

3)   причинний зв'язок між протиправною дією або бездіяльністю,якими створено небезпеку, і шкодою, що її зазнала заінтересована особа. При цьому варто звернути увагу на те, що у даних зобов'язаннях умовою відповідальності є подвійний причинний зв'язок. По-перше, це причинний зв'язок між протиправною поведінкою і виникненням небезпеки завдання шкоди інтересам іншої особи. По-друге це зв'язок між створеною небезпекою і шкодою, що виникла внаслідок неусунення небезпеки; провина особи, що створила небезпеку заподіяння шкоди. При цьому вже саме по собі створення небезпеки  протиправною поведінкою породжує презумпцію винуватості особи, яка  її створила.

Розмір та обсяг шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначаються відповідно до правил гл.82 ЦК.