Печать
PDF

Глава 75 Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

Posted in Гражданское право - Коментар Цивільний Кодекс України

 

1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

1. Договори, за якими здійснюється розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, поділяються на такі:

1)  ліцензійний договір;

2)  ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3)  договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4)  договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5)  інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Перелік таких договорів не є вичерпним.

2. Ліцензійні договори, які у свою чергу поділяються на:

1)  авторські договори;

2)  договори про передачу (відступлення) виключних майнових авторських прав;

3)  договори про передачу права на використання твору;

4)  договори про видання твору своїм коштом;

5)  договори про управління майновими правами авторів та їх правонаступників.

3.  Форма договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності повинна бути обов'язково письмовою. Недотримання простої письмової форми договору має наслідком його недійсність, проте законом можуть бути встановлені випадки,в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатися усно, наприклад для написання статті у газету чи журнал, тез доповідей тощо письмова форма правочину не потрібна.

4.  Ліцензійний договір у сфері промислової власності — це правочин, на підставі якого власник (володілець) запатентованого або незапатентованого винаходу (ліцензІар) надає фізичній або юридичній особі (ліцензіату) дозвіл на здійснення у певному місці і протягом певного терміну однієї або кількох дій, на які має виключні права ліцензіар, а ліцензіат зобов'язується сплатити винагороду за надання права на використання винаходу.

5.  Ліцензійні договори про використання творів. Як уже зазначалося, Закон про авторське право виділяє ліцензійні договори в окрему групу авторських договорів. Так, відповідно до цього Закону авторові належить виключне право надавати іншій особі дозвіл на використання твору одним або всіма відомими способами на підставі невиключної чи виключної ліцензії.

За ліцензійним договором автор чи його правонаступник, який має   виключне   право   на  твір   (ліцензіар),   надає   іншій   стороні (ліцензіату) дозвіл на право використання твору способом, обумовленим у договорі. Власне кажучи, всі авторські договори на право використання твору, крім договорів на замовлення, є ліцензійними. У ліцензійному договорі мають бути визначені права, шо надаються за ліцензійним договором, межі та строки  їх використання. Ліцензійний договір, як правило, є о платним. За простою невиключною ліцензією ліцензіар передає ліцензіатові право на використання твору і при цьому зберігає за собою право на використання цього самого твору і видачі ліцензії на право використання його Іншим особам.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта прав інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Виключна ліцензія може бути обмежена територією, строком або кількістю примірників твору. В такому разі ліцензіар має право видати ліцензію на використання твору іншим особам за межами дії ліцензій.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливість використання ліцєнзіаром цього об'єкта.

6. Ліцензійний договір передбачає способи використання твору,тобто конкретні права, що передаються за таким договором, строк дії договору та визначає територію його чинності; розмір винагороди і порядок ЇЇ визначення за кожний спосіб використання твору,порядок і строки її виплати. У ліцензійний договір за бажанням сторін можуть бути включені й інші умови, що конкретизують ліцензійний договір.

Якщо в ліцензійному договорі не визначено спосіб використання твору (конкретні права, що передаються за договором), договір щ вважається укладеним на такі способи використання твору, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, шо були викладені під час укладення договору.

Може бути укладено ліцензійний договір, у якому не визначено строк його чинності. У такому разі договір може бути розірвано в односторонньому порядку після закінчення 5 років від дати його укладення, але за умови, що користувач буде попереджений про це за 6 місяців до розірвання договору.

Ліцензійний договір, який не містить умови про територію його чинності, діє на всій території України. Предметом ліцензійного договору можуть бути права на використання твору, якого на момент укладення договору ще немає.

7. Права, передані ліцензіаром ліцензіатові, можуть бути предметом субліцензії лише за згодою ліцензіара.

Умови ліцензійного договору не можуть обмежувати автора у праві створювати в майбутньому твори на певну тему або в певному жанрі.

Ті умови цього договору, що суперечать чинному законодавству про" авторське право, є недійсними.

У договорі має бути визначено розмір винагороди за угодою сторін. Відмова автора чи його правонаступників від винагороди є

недійсною.

Ліцензійний договір може укладатися на будь-який строк, але в межах чинності авторського права.

8. Найпоширенішими є авторські ліцензійні договори про використання творів. До них належать: видавничий договір; договір про депонування рукопису твору; постановочний договір; сценарний договір; договір художнього замовлення; договір про використання у промисловості неопублікованого твору декоративно-ужиткового мистецтва та Ін.

 

2. Видавничий договір

І. Видавничі договори поділяються на: видавничий договір на літературні твори; видавничий договір на твори образотворчого мистецтва; видавничий договір на музичні твори; договори на видання творів у перекладі та ін.

Предметом видавничого договору можуть бути твори в галузі науки, літератури, музики, образотворчого мистецтва, тобто будь-які твори, які допускають можливість їх відтворення і тиражування видавничими засобами (друкарським або іншим способом).

2. Видавничим є договір, на підставі якого автор чи його правонаступник передає або зобов'язується передати видавництву твір наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов'язання цей твір опублікувати, тобто випустити у світ.

Випуском твору у світ або опублікуванням визнається випуск в обіг примірників твору чи фонограми або відеограми за згодою автора або іншої особи, яким належить авторське право та суміжні права, у кількості, що задовольняє розумні потреби публіки, шляхом продажу, здачі в найм, публічного прокату або шляхом іншої передачі права власності чи права володіння примірником твору або фонограми. Під опублікуванням розуміється також надання доступу до твору чи фонограми через електронні системи інформації. Об'єктом видавничого договору є продукт творчої діяльності автора — твори науки, літератури чи мистецтва, виражені в об'єктивній формі, яка дає можливість відтворювати твір і розмножувати його, тобто випускати у світ. Як уже зазначалося, об'єктом видавничого Договору може бути як готовий твір, так і твір, який автор ще тільки зобов'язується створити і передати видавництву. Це можуть бути твори художні, наукові, суспільно-публіцистичні, навчальні тощо, твори образотворчого мистецтва — оригінали, ескізи, ескізи-макети; музичні твори — ноти у формі клавіру, партитури тощо.

3. Зміст видавничого договору становлять права та обов'язки сторін. Передусім видавничий договір має містити поштові адреси сторін, у ньому визначається місцезнаходження видавництва, особа, яка представляє його і діє на підставі статуту чи іншого документа, що робить цю особу уповноваженою. Зазначається повне прізвище, ім'я та по батькові автора чи його правонаступника та їх точна адреса.

У договорі обов'язково має бути зазначено місце і дата його укладення.

Далі в договорі чітко визначається його об'єкт — твір і наводиться його попередньо погоджена назва. Назва твору може уточнюватися у процесі роботи над твором.

Автор зобов'язаний передати твір в обсязі та за структурою, щ0 визначені завданням видавництва, яке додається до видавничого договору і є його невід'ємною частиною. Завдання формулює видавництво, воно вважається прийнятим автором з моменту його письмової згоди на це.

4.  У договорі автор має однозначно підтвердити належність саме йому авторського права і те, що він не зробив щодо нього ніяких розпоряджень, які б суперечили чинному законодавству чи умовам договору. Таке застереження має стосуватися також усякого іншого матеріалу, що використовується у творі. Якщо автор пропонує ілюстративний матеріал, який йому не належить, він має застерегти про це видавництво.

5.  Крім того, автор може передати видавництву на час дії основного права ще й додаткові права:

1)  право попередньої публікації чи пізнішого передруку повністю або частково, в тому числі в газетах або часописах;

2)  право перекладу іншими мовами;

3)  право надання ліцензій на україномовні видання в інших країнах;

4)  право на видання мікро копій;

5)  право на інші форми розмноження, у тому числі фотомеханічним чи подібним до нього способом (наприклад фотокопіюванням);

6)  право запису чи знімання на апаратурі для пізнішого повторення у зображенні чи звуку, як і право розмноження та відтворення таких записів;

7)  право надання ліцензій на реалізацію вищезазначених прав.

Стосовно обов'язків видавництва, протягом 6 тижнів від подання автором усього твору видавництво зобов'язане розглянути рукопис і постановити рішення про його прийняття, необхідність доопрацювання чи відхилення, про шо повідомляє автора.

Протягом встановленого у договорі строку видавництво повинні но видати твір. При цьому воно бере на себе всю організацію, матеріально-технічні, фінансові та інші витрати щодо підготовки рукопису до друку, виготовлення і розповсюдження тиражу. Видавництво здійснює також художнє та технічне оформлення, встановлює розміри тиражу, термін випуску, порядок розповсюдження Строк видання твору — 6 місяців від дати прийняття рукопису.

Видавництво виплачує автору гонорар у встановленому договором розмірі протягом місяця після виготовлення тиражу.

Видавництво зобов'язане при виданні твору друкувати в ньому знак © відповідно до Закону про авторське право.