1. Способи припинення права власності

1.  Закон детально регулює припинення права власності з тим,щоб була можливість найкраще захистити права власника. Припинення права власності можливе лише у випадках, передбачених законом. Право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;знищення майна; викупу пам'яток Історії та культури; викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв'язку з суспільною необхідністю; викупу з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Такий перелік підстав припинення права власності зазначений в ст.346 ЦК. Важливо відзначити, що цей перелік не є вичерпним. Згідно з ч.2 вказаної статті право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом, але принциповим є те положення, що припинення права власності може відбутися лише на підставі закону.

2.  Вилучення майна у власника і відповідно припинення права власності може бути оплатним і безоплатним, може бути примусовим або здійснюватися за згодою особи, якій майно належало. ВЦК внесена стаття про відмову від права власності (ст.347), де вказується, що особа може відмовитися від права власності на майно,заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про ЇЇ відмову від права власності. Відмова від права власності   з волею особи, якій належало майно. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю (ст.350 ЦК) може відбуватися як за згодою власника, так і за рішенням суду. Рішення про викуп  земельної ділянки  у зв'язку із  суспільною  необхідністю приймається у межах своєї компетенції органом державної влади,органом АРК або органом місцевого самоврядування. За рішенням суду припиняється право власності на житловий будинок, інші буДІвлІ, споруди, насадження у зв'язку із викупом земельної ділянки,на якій вони розміщені, проте тут має відбутися обов'язкове попереднє відшкодування збитків у повному обсязі. Крім того, права попереднього власника, які припиняються, можуть бути захищені завдяки тому, що особа, право власності якої припинилося, має право вимагати надання їй іншої, рівноцінної за якістю, земельної Ділянки в межах цього населеного пункту.

 

2. Примусове припинення права власності

1. Примусове припинення права власності може використовуватися як санкція у випадках, коли існує загроза пошкодження або знищення пам'яток історії та культури (ст.352 ЦК). Спочатку в ці випадках робиться попередження власнику пам'ятки, а потім, які що власник пам'ятки історії та культури не вживе заходів щодо збереження, суд за позовом державного органу з питань охорони" пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп (ст.352 ЦК).

2.  Без попередження власника пред'являється позов у разі невідкладної необхідності збереження пам'ятки історії та культури. Викуплена пам'ятка Історії та культури переходить у власність держави.

3.  На майно особи-власника може бути звернено стягнення за борги, проте це стягнення може відбутися лише на підставах, вказаних законом. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ст.14 ЦК).

4.  Примусове припинення права власності може бути також здійснене у випадку реквізиції, яка настає з метою суспільної необхідності у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, на підставах І в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування вартості майна. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ст.353 ЦК).

5.  Безоплатне вилучення майна у власника з позбавленням його права власності відбувається у разі застосування такої санкції, як конфіскація. Конфіскація провадиться за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави.

6.  Право власності може припинитися також внаслідок знищення майна. Якщо майно підлягало державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

7.  Примусовий порядок припинення права власності застосовується також у випадку, якщо у особи з підстав, які не були заборонені законом, з'явилося відповідно до закону, який був прийнятий пізніше, майно, що не може їй належати. Це майно має бути відчужено власником протягом строку, встановленого законом. Якщо воно не було відчужено власником, воно підлягає на підставі заяви відповідного державного органу влади до суду примусовому продажу.

Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави.