Печать
PDF

Глава 13 Речі. Майно - Страница 2

Posted in Гражданское право - Коментар Цивільний Кодекс України

 

2. Поняття майна та його види

1- Крім поняття речей у цивільному праві застосовується також і поняття "майно". Термін "майно" застосовується неоднозначно. По-перше, під "майном" розуміють річ чи конкретну сукупність Речей. Саме про таке майно йдеться у нормах, які визначають предмет договорів купівлі-продажу, оренди, дарування, позики тоЩо. По-друге, під цим терміном розуміють сукупність прав, які належать конкретній особі. По-третє, терміном "майно" позначають також сукупність майнових прав та обов'язків  (наприклад,  під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов'язки спадкодавця, які переходять до спадкоємця).

За ЦК майном як особливим об'єктом вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст.190). У гл.54, ЦК, якою регулюється купівля-продаж, законодавець застосовує! поняття "товар" у значенні, тотожному поняттю "майно".

Оскільки правильне розуміння терміна "майно" в різних значеннях практично важливе для визначення конкретних прав та обов'язків сторін у правовідносинах, де майно є об'єктом права,слід щоразу визначати значення даного терміну шляхом тлумачення тексту правової норми. А ЦК виділяє декілька спеціальних видів майна.

2. Підприємство як єдиний майновий комплекс. З аналізу чинного законодавства в Україні можна дійти висновку про те, ще термін "підприємство" використовується як щодо суб'єктів, так І щодо об'єктів права. Відповідно до ст. 1 Закону про підприємства, який втратив чинність у зв'язку з прийняттям ГК, підприємство вважалося самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Отже, в даному випадку підприємство було визнано суб'єктом права. За цим же Законом підприємство створюється за рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу (ст.5); підприємство діє на основі статуту, що його затверджує власник (власники) майна (ст.9); власник здійснює свої права з управління підприємства безпосередньо або через уповноважені ним органи (ст.14). Ця концепція була запозичена з ЦК 1963 р., в якому поняття "підприємство" вживалося переважно у розумінні суб'єкта цивільного права зі статусом юридичної особи.

Водночас у період ринкових реформ формувалося законодавство, в якому підприємство розглядалося як цілісний майновий комплекс зі встановленням режиму об'єкта права. Так, згідно зі ст.28 Закону про власність громадським об'єднанням надається право відповідно до цілей, зазначених у їхніх статутах, мати у власності підприємства. У цих випадках йдеться про підприємство як майновий комплекс, що його використовують у підприємницькій діяльності, як про об'єкт права. Підприємство як цілісний майновий комплекс визнається нерухомістю, може в цілому або його частина бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших угод. Так, відповідно до Закону про оренду об'єктом оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). При цьому підприємство як єдине ціле виступає лише як предмет оренди, а його орендодавцем є власник або уповноважений ним орган. Відповідно до ч.і ст.4 цього Закону цілісним майновим комплексом вважається господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями та системою енергопостачання. Поряд із цим слід зазначити, що в орендних правовідносинах підприємство може бути і суб'єктом правовідносин щодо окремо індивідуально-визначеного майна, а з дозволу відповідних органів — також шодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) і нерухомого майна. При цьому ми підтримуємо думку, яка висловлена в літературі, що підприємство не може виступати в цивільному праві як суб'єкт правових відносин. Цю функцію виконує суб'єкт цивільних відносин — юридична особа. Таким чином, коли підприємство передає в оренду своє майно, воно виступає як юридична особа, а коли воно саме є предметом договору оренди — як майновий комплекс.

Певну однозначність у розуміння змісту поняття "підприємство" вніс ЦК, у ст.191 якого записано, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Таке підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Таким чином у ЦК однозначно утверджена концепція підприємства як об'єкта цивільних прав. Однак іншу позицію зайняли розробники ГК, у ст.62 якого підприємство визнається як самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб. Крім того в ГК визначено види підприємств (приватні, колективні, комунальні, державні та ін.), а також їхні організаційно-правові форми. Проте визнання суб'єкта господарювання підприємством не надає йому статус суб'єкта цивільних правовідносин. Для цього воно має набути статус юридичної особи. Власне це підтверджується ч.4 ст.62 ГК, за якою підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку Із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Тому можна зробити висновок, що поняття "підприємство" є обслуговуючим відносно юридичної особи і його вживання не суперечить положенням ЦК, оскільки воно певною мірою індивідуалізує ту чи іншу юридичну особу.

3. Гроші та валютні цінності. Гроші є особливою категорією об'єктів цивільного права, оскільки виконують роль загального еквіваленту і відповідно до цього їм властивий цілий ряд специфічних особливостей. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є гривня (ст.192 ЦК).

Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер грошей полягає у тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом вказаних у знаках грошових одиниць. Тому борг може бути погашений будь-якими купюрами. Гроші можуть бути індивідуалізовані шляхом запису номерів окремих грошових знаків.

Поряд з цим у ряді випадків гроші можуть виступати самостійним об'єктом певних договорів, зокрема позики, дарування, банківської позички. Правові засади грошового обігу визначаються законами про Національний банк України, про банки та Іншими актами законодавства.

4. Валютні цінності — певні види майна, які визначаються законом такими. У ст.193 ЦК визначені лише загальні засади правового режиму валютних цінностей. У цій статті записано, що види майна, що вважаються валютними цінностями, на порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Так, відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до валютних цінностей належать валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, Іноземна валюта, платіжні документи та Інші цінні папери, виражені у валюті України, іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

До валюти України належать грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в Інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території' України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

До іноземної валюти — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але піддягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Банківськими металами є золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (рафіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів..

Відповідно до зазначеного Декрету та Закону про банки правочини з валютними цінностями здійснюються банками та іншими фінансовими установами на підставі ліцензії НБУ.

В ЦК виділяються й Інші види майна. Так, цінним паперам присвячена окрема гл.14, виділяється майно, яке передається у. власність товариства його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу. Законодавством визначаються особливості правового режиму особистих селянських господарств (Закон про особисте селянське господарство), фермерських господарств (Закон про фермерське господарство).