§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках

За загальним правилом (ст. 380 ЦК), пла­тежі за зобов'язаннями між організаціями проводяться у порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти. З цією метою суб'єктам підприємницької діяльності, іншим організаціям та установам незалежно від форм власності (далі — під­приємства) відкриваються розрахункові, поточні та бюджетні рахунки. Відкриття зазначених рахунків здійснюється відпо­відно до ст. 31 Закону України "Про банки і банківську діяль­ність", ст. 42 Закону України "Про підприємства в Україні" на умовах, викладених в Інструкції № 3 про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 27 травня 1996 р. № 121, а також у договорі на відкриття та обслуговування банківського рахунку.

Договір на відкриття та обслуговування банківського ра­хунку укладається відповідно до Типового договору на обслу­говування комерційним банком довірчого товариства, за­твердженого наказом Фонду державного майна України від 24 грудня 1993 р. № 583 та НБУ від 18 лютого 1994 p. N ЗО.

Розрахункові рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, володіють основними й оборотними коштами та мають самостійний баланс. До створення належних умов для здійснення контролю за проведенням операцій на рахунках у банках, у тому числі щодо сплати податків і зборів (обов'яз­кових платежів), за наявності у юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності рахунків у кількох установах бан­ків, юридичним особам законодавством дозволено до 1 січня 1999 р. відкривати розрахункові (поточні) рахунки не більше ніж у двох установах банків. При цьому один з розрахункових рахунків визначається юридичною особою як основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку. Номер цього рахунку юридична особа повідомляє відповідному податковому орга­нові та банкам, у яких відкрито додаткові рахунки. Номер основного банківського рахунку юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності вказується у всіх випадках укла­дення ними цивільно-правових угод у письмовій формі.

З розрахункового рахунку здійснюються операції, які за­безпечують комерційну та іншу діяльність підприємства (роз­рахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками та покупцями продукції; надані й отримані послуги; одержан­ня заробітної плати та сплата обов'язкових платежів за нею; сплата платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових по­треб та інші відповідно до статутної діяльності підприємства).

Підприємствам, що мають філії, представництва, відділен­ня та інші відокремлені підрозділи, які перебувають на окре­мому балансі і є самостійними платниками податку, а також структурним підрозділам, що виділяються у процесі привати­зації, за клопотанням власника основного рахунку і за згодою установи банку, в якій відкривається субрахунок, можуть бути відкриті субрахунки для проведення розрахунків за місцезна­ходженням цих підрозділів.

У разі, коли відокремлені підрозділи не мають окремого ба­лансу і не є самостійними платниками податку, для них від­криваються субрахунки для зарахування виручки та наступ­ного перерахування її на основний розрахунковий рахунок підприємства.

Поточні рахунки відкриваються організаціям та установам, що перебувають на державному бюджеті; постійним уповно­важеним різних громадських фондів; підприємствам, що приїхали на гастролі, та ін.

Поточний рахунок призначений для забезпечення власних потреб цих організацій та установ (виплата заробітної плати та платежів за нею; операції, пов'язані Із соціально-побуто­вими витратами, та інші).

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх від­окремленим підрозділам), яким виділяються кошти з держав­ного або місцевого бюджету для цільового використання їх.

Позичкові рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так 1 фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати позички, з додержанням вимог чинного законодавства.

Позичкові рахунки призначені для обліку позичок, які на­дані шляхом оплати розрахункових документів чи перераху­вання на розрахунковий рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Депозитні рахунки відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у поговорі строк. Кошти на депозитні ра­хунки перераховуються з розрахункового, поточного рахунку підприємства і після закінчення строку зберігання по­вертаються на цей самий розрахунковий, поточний рахунок.

Відсотки за депозитними вкладами перераховуються в та­кому самому порядку.

Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняється.

Зазначені вище рахунки для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахунків, кредитних та касових операцій відкри­ваються в установі банку за місцем реєстрації підприємства або у будь-якому банку України за згодою сторін.

Для відкриття розрахункових (поточних) рахунків під­приємства подають установам банків такі документи:

а)   заяву   про   відкриття   рахунку   встановленого   зразка. Заяву  підписують   керівник та   головний   бухгалтер  підпри­ємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, що виконує обов'язки головного бух­галтера, заяву підписує лише керівник;

б)  копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі дер­жавної  виконавчої  влади,   іншому  органі,   уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом,  який  видав  свідоцтво  про державну реєстрацію. Бюджетні установи та організації замість свідоцтва про дер­жавну реєстрацію подають довідку про внесення до держав­ного реєстру звітних статистичних одиниць України;

в)  копію рішення про створення, реорганізацію підприєм­ства того органу, якому надано таке право чинним законо­давством,  засвідчену нотаріально чи  органом, який  видав таке рішення;

г)   копію належним чином зареєстрованого статуту (поло­ження), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом.

Установа банку, в якій відкриваються рахунки (субра­хунки), робить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примірнику статуту (положення), на якому стоїть відмітка податкових органів про реєстрацію підприємства в податко­вих органах, після чого цей примірник повертається власни­кові рахунку;

д)  картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чин­ного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахун­кових документів.

У картку включається також зразок відбитку печатки, присвоєної підприємству.

Бюджетні рахунки відкриваються на підставі розпоряджен­ня відповідного фінансового органу або органу Державного казначейства України з поданням до установи банку картки Із зразками підписів та відбитком печатки. У разі, якщо в цій установі банку відкрито розрахунковий чи поточний рахунок клієнта, надання картки не обов'язкове.

При відкритті суброзрахункових рахунків для філій та інших відокремлених підрозділів підприємств до установи банку, в якій відкривається суброзрахунковий рахунок, подають такі документи:

а)  заяву про відкриття суброзрахункового рахунку вста­новленого зразка.  Заяву підписують  керівник та  головний бухгалтер відокремленого підрозділу. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, яка виконує обов'язки головного бухгалтера, заяву підписує лише керівник;

б)  копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої впади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвід­чену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про дер­жавну реєстрацію;

в)  копію рішення про створення відокремленого підрозділу тим органом, якому надано таке право чинним законодавст­вом, засвідчену нотаріально чи органом, який прийняв таке рішення;

г)   копію  належним  чином  оформленого  положення   про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально чи органом, що створив відокремлений підрозділ;

Установа банку, в якій відкривається суброзрахунковий рахунок відокремленому підрозділу, що має окремий баланс та стоїть на обліку в податковому органі як платник податку, ставить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примір­нику положення про відокремлений підрозділ, на якому є відмітка податкового органу про реєстрацію підрозділу як платника податків, після чого цей примірник повертається власникові рахунку,

д)  картку із зразками підписів посадових осіб відокремле­ного  підрозділу,  яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами підприємства надано право роз­порядження рахунком та підпису розрахункових документів. Картку   підписують   керівник   та   головний   бухгалтер   підприємства. Зразки підписів та повноваження посадових осіб засвідчуються нотаріально;

ж) клопотання підприємства або відповідного органу при­ватизації (щодо структурних підрозділів, які виділяються у процесі приватизації) до банку, в якому відкривається суб-розрахунковий рахунок, про відкриття суброзрахункового рахунку з визначенням обсягу та характеру операцій, які про­водитимуться на ньому, а також із зазначенням юридичної адреси підприємства та його розрахункового рахунку.

Установа банку, в якій відкрито суброзрахунковий раху­нок, у триденний строк повідомляє про це відповідний подат­ковий орган та банк, в якому відкрито розрахунковий рахунок підприємства в національній валюті або розрахунковий раху­нок в іноземній валюті у разі відкриття суброзрахункового рахунку в іноземній валюті.

Повідомлення зберігається у справі з юридичного оформ­лення розрахункового рахунку. Копії повідомлень у подат­ковий орган та банк зберігаються у справі з юридичного оформлення субрахунку.

Наведений вище перелік документів є загальним. Для окремих видів підприємств законодавством передбачено подання додаткових документів (наприклад, для орендного — нотаріально засвідченої копії договору оренди); інші під­приємства звільнені від подання певних документів (так, ста­тут не подається повним та командитним товариством, фер­мерським господарством, бюджетними установами та орга­нізаціями).

Рахунки юридичним особам—нерезидентам відкривають­ся в порядку, передбаченому розділом 4 Інструкції № 3.

Рахунок типу "П" відкриває уповноважений банк постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Відкриття постійним представництвам юридичних осіб— нерезидентів рахунків типу Тґ здійснюється на підставі:

нотаріально засвідченої копії індивідуальної ліцензії Крим­ського республіканського, по м. Києву і області та обласних управлінь Національного банку України; заяви про відкриття рахунку;

копії легалізованого доручення на здійснення представ­ницьких функцій, засвідченої нотаріально;

картки із зразками підписів та відбитком печатки, засвід­ченої нотаріально.

Для одержання індивідуальної ліцензії на відкриття та користування рахунком типу "П" постійні представництва юридичних осіб — нерезидентів подають такі документи:

клопотання юридичної особи—нерезидента до відповідних установ Національного банку України про відкриття постійно­му представництву рахунку типу "П";

письмову згоду уповноваженого банку на відкриття та обслуговування рахунку типу "П";

копію свідоцтва про реєстрацію постійного представництва у Міністерстві статистики України, засвідчену нотаріально або органом, що видав свідоцтво;

копію свідоцтва про реєстрацію постійного представництва у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, засвідчену нотаріально або органом, що видав свідоцтво;

копію свідоцтва про державну реєстрацію постійного пред­ставництва з метою оподаткування у місцевому органі дер­жавної податкової адміністрації, засвідчену нотаріально або органом, що видав свідоцтво;

копію легалізованого статуту юридичної особи—нерези­дента, якій належить представництво, засвідчену нота­ріально;

копію легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу впади іноземної держави про реєстрацію нерезидента — юридичної особи, якому належить постійне представництво;

копію легалізованого доручення іноземної юридичної особи її постійному представникові на ведення справ в Україні, засвідчену нотаріально;

копію дозволу центрального банку відповідної країни на відкриття рахунку типу 77" постійному представництву юри­дичної особи-нерезидента на території України, засвідчену нотаріально (для резидентів країн — республік колишнього СРСР).

Рахунок типу П використовується відповідно до правил, встановлених для розрахункових рахунків резидентів У країни (у тому числі для нарахування та зарахування на рахунок відсотків за залишком коштів на цьому рахунку, якщо таке на­рахування передбачено договором між банком і власником рахунку), крім випадків купівлі іноземної валюти на міжбан-ківському валютному ринку України (МВРУ).

Постійне представництво має право з рахунку типу "П" купити іноземну валюту на МВРУ тільки для перерахування юридичній особі—нерезиденту, яку воно представляє, на суму коштів:

отриманих у зв'язку із здійсненням експортно-імпортних операцій;

нарахованих та зарахованих відсотків за залишком коштів на цьому рахунку;

на суму залишку коштів на рахунку — у разі припинення діяльності на території України (що підтверджується відповід­ними документами) після сплати обов'язкових податків і платежів.

Здійснення інвестицій в Україні, інших операцій, що забо­ронені чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України з цього виду рахунків, не дозво­ляється.

У разі переоформлення рахунку у зв'язку з реорганізацією підприємства подаються такі самі документи, що й при ство­ренні підприємства.

Розрахункові та поточні рахунки закриваються в устано­вах банку:

1)      на підставі заяви власника рахунку;

2)      на підставі рішення органу, на який відповідно до зако­нодавства покладено функції щодо ліквідації або реорганізації
підприємства;

3)      на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

4)      з інших підстав, передбачених чинним законодавством України чи договором  між установою банку та власником рахунку.

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку може бути розірвано за погодженням сторін. Протя­гом 10 днів з дата розірвання договору банк закриває раху­нок, а залишок коштів на ньому перераховує на інший рахунок за дорученням клієнта. Установа банку повідомляє податко­ву інспекцію за місцем реєстрації власника рахунку про закриття рахунку в триденний строк.

Від закриття рахунку слід відрізняти тимчасове припинення операцій з розрахунковими, поточними рахунками на підставі рішень державних податкових інспекцій, судових, правоохо­ронних органів та в інших випадках, передбачених законодав­чими актами.

Законодавством України встановлено спеціальний поря­док відкриття валютних рахунків.

Відповідно до розділу 6 Інструкції № 3 банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

—  розрахункові;

—  суброзрахункові;

—  позичкові;

—  депозитні (вкладні).

Розрахунковий рахунок призначений для розрахунків у межах чинного законодавства у безготівковій і готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визна­чених законодавством України про валютне регулювання та нормативними актами Національного банку України.

Суброзрахунковип рахунок відкривається для філій чи інших відокремлених підрозділів підприємств, що мають право відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України використовувати іноземну валюту (за згодою власника рахунку — головного під­приємства).

Позичкові рахунки в іноземній валюті відкриває уповнова­жений банк на договірній основі юридичним особам (резиден­там та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб—нерезидентів незалежно від наявності розрахункового рахунку у цьому банку у встановленому чинним законодав­ством порядку.

Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриває уповноважений банк фізичним і юридичним особам (рези­дентам та нерезидентам), а також представництвам юридич­них осіб—нерезидентів на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк.

Кошти на депозитний рахунок юридичної особи—резиден­та та представництва юридичної особи—нерезидента пере­раховуються з розрахункового рахунку в іноземній валюті власника коштів і після закінчення строку їх зберігання повертаються на цей самий розрахунковий рахунок.

Для відкриття розрахункового рахунку в іноземній валюті юридична особа—резидент подає уповноваженому банку ті самі документи, що й для відкриття розрахункового рахунку в національній валюті.

Відкриття субрахунку в іноземній валюті для філії чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи—резидента здій­снює уповноважений банк на підставі нотаріально засвідче­ного дозволу на використання юридичною особою іноземної валюти як засобу платежу та нотаріально засвідчених копій документів, визначених Інструкцією № 3.