§ 9. Договори про експедицію

Серед допоміжних договорів, що пов'язані з перевезеннями вантажів, багажу та пошти, спід виділити до­говори про експедицію. У зв'язку з розвитком централізова­них перевезень вантажів автомобільному транспорту часто передаються функції, пов'язані з виникненням або завершен­ням процесу перевезення вантажів на інших видах транспор­ту. Автотранспортні підприємства чи спеціально створювані транспортно-експедиційні організації приймають на себе весь комплекс операцій по відправленню вантажів залізнич­ним, водним та повітряним транспортом, одержанню від них вантажів і доставці їх одержувачам, проведенню розрахунків за перевезення тощо. Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транспортними підприємствами оформляються до­говорами про експедицію.

Експедиційні функції здійснюють також підприємства зв'язку. За договорами з видавництвами газет, журналів вони одержують періодичні видання від друкарень, обробля­ють, упаковують і відправляють їх за призначенням. Поштові підприємства виконують функції експедитора і тоді, коли вони приймають і доставляють клієнтурі — громадянам та органі­заціям — різні поштові відправлення: листи, посилки, банде­ролі, грошові перекази, газети та журнали. Пересилання пош­тових відправлень неможливе без їх перевезення різними видами транспорту. Установи зв'язку укладають з перевіз­никами договори на перевезення пошти. Зокрема, залізниці здійснюють поштові перевезення як у спеціальних вагонах Міністерства зв'язку, так і у вагонах залізниць, включаючи їх у пасажирські, швидкі та поштово-багажні поїзди.

У чинному ЦК України немає норм щодо договору про експедицію.

Договору про транспортну експедицію присвячується гла­ва 63 проекту ЦК України (статті 986—992). Відносини по транспортно-експедиційному обслуговуванню регулюються нормами транспортних статутів (ст. 78 Статуту внутрішнього водного транспорту; статті 125 і 126 Статуту автомобільного транспорту), Правилами централізованого завезення (виве­зення) вантажів автомобільним транспортом загального користування на залізничні станції, аеропорти, морські порти, порти (пристані) внутрішнього водного транспорту, що спільно затверджуються відповідними транспортними міністер­ствами.

За договором про транспортну експедицію експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок відправника ван­тажу укласти від його або свого імені один чи кілька договорів про перевезення вантажу та організувати виконання зазна­чених у договорі додаткових послуг, пов'язаних із перевезен­ням. Як додаткові послуги за договором експедиції можуть передбачатись: здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як одержання потрібних для експорту або імпорту документів, виконання митних та інших формальнос­тей, перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження І розвантаження, сплата мита, зборів та інших витрат, що пок­ладаються на відправника, зберігання вантажу, його одер­жання у пункті призначення.

Експедитор може діяти від імені клієнта або від свого імені. Якщо експедитор за умовами договору діє від імені відправ­ника, то щодо відносин по договору експедиції застосовують­ся положення про договір доручення. У разі, якщо він діє від свого імені, застосовуються відповідні правила про договір комісії. При цьому відповідальність за невиконання чи нена­лежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких прийняв на себе експедитор, визна­чається законодавством про відповідний договір (підряду, зберігання тощо) та умовами договору про експедицію. Отже, договір експедиції може містити елементи кількох видів дого­ворів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо, які тісно переплітаються в одному юридичному факті (договорі).

У договорі про транспортну експедицію, укладеному між експедитором і клієнтом, експедитор по суті заміняє клієнта у відносинах із перевізником. У зв'язку з цим автотранспортні підприємства, що здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування клієнтури, користуються правами і несуть обов'язки та відповідальність, передбачені транспортними статутами для відправників та одержувачів вантажів.

Водночас автотранспортні підприємства (експедитор) укладають з організаціями залізничного транспорту, морськими і річковими портами та аеропортами договори про централізоване завезення та вивезення вантажів. У цих договорах передбачаються:

обсяги перевезень вантажів;

строки доставки вантажів згідно із погодженими гра­фіками;

забезпечення схоронності вантажу;

виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в обумовлені години доби;

умови розрахунків за перевезення та виконання експеди­торських робіт;

взаємна відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань тощо.

Договори, що укладаються автотранспортними підприєм­ствами, з одного боку, з клієнтурою на транспортно-експе­диційне обслуговування, а з другого — з транспортними підприємствами на централізоване завезення 1 вивезення вантажів, за своїм змістом мають бути взаємопогодженими, щоб забезпечити чітку й злагоджену роботу транспорту та клієнтури. Тому на клієнта покладаються такі обов'язки:

пред'являти вантажі експедиторові рівномірно протягом кварталу, місяця, доби;

забезпечувати на своїх складах роботу по відправленню та прийманню вантажів у певні години, погоджені з експедито­ром, тощо.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором про транспортно-експедиційне обслуговування сторони несуть майнову відповідальність. Вона визначається як загальними положеннями про зобов'язання, так і нормами транспортних статутів (кодексів), договорами між експедито­рами   та   клієнтами,   які   укладаються   на   основі   типових договорів (наприклад, типовий договір про централізоване завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані), аеропорти, виконання міжміських перевезень вантажів і транспортно-експедиційне обслуговування авто­транспортними підприємствами та організаціями автомобіль­ного транспорту загального користування).

Договором про експедицію, за умовами якого експедитор діє від свого імені, може бути передбачено відповідальність експедитора за неналежне виконання договорів перевезен­ня, укладених ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така відповідальність експедитора визначається за тими самими правилами, за якими перед ним відповідає той чи інший перевізник, якщо договором не передбачено підвищену відповідальність експедитора. Зокрема, експедитор відпові­дає перед клієнтом за неподання контейнера під завантажен­ня, за невручення квитанції про приймання вантажу до пере­везення або накладної після одержання вантажу від перевіз­ника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клієнт несе відповідальність за невикористання поданих автомобілів чи контейнерів, за несвоєчасну оплату наданих послуг тощо.