Стаття 675.   Гарантії якості товару

1. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має від­повідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором
купівлі-продажу.

2. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого про­давець гарантує якість товару (гарантійний строк).

3. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

1. Зазначення у ч. 2 ст. 675 ЦК, що гарантійний строк може бути встановлений законом або договором, не слід тлумачити так, що воно суперечить абзацу першому ч. 1 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів» [186], відповідно до якого гарантій­ ні строки встановлюються також законодавством та нормативними документами. Під останніми маються, зокрема на увазі стандарти і технічні умови. Через розмаїття видів товарів установлення гарантійних строків безпосередньо законами є неможливим.

2. Із ст. 675 і 676 ЦК слід зробити висновок про те, що під гарантійним строком у цьому Кодексі розуміється строк експлуатації. Це відповідає п. 5 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів», з якого випливає, що гарантійний строк — це строк застосування (використання) товару, який зобов'язаний забезпечити виробник (про­давець). Поряд з цим строком у ст. 677 ЦК використовується термін «строк придат­ності товару».

Стаття 676.   Обчислення гарантійного строку

1. Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

2. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обстави­нами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг викорис­товуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

3. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.

4. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантій­ний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

1. Гарантійний строк обчислюється з 24 годин дня, в який товар був переданий покупцеві.

2. Загальне правило абзацу першого ч. 2 ст. 676 ЦК не виключає дії спеціально­го правила абзацу другого ч. 2 ст. 676 ЦК, яка допускає продовження гарантійного строку у разі виявлення недоліків у проданому товару тільки за умови повідомлення продавця про це у встановленому порядку.

3. Перебіг гарантійного строку на комплектуючий виріб починається в той же день, що і перебіг гарантійного строку на основний виріб. Але у разі заміни комплектуючого виробу гарантійний строк на нього обчислюється з дня заміни, а тривалість його до­рівнює гарантійному строку на основний виріб.

Стаття 677.   Строк придатності товару

1. Законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за при­значенням (строк придатності).

2. Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

3. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

1. Відповідно до ч. З ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів» [186] строки придатності встановлюються для продукції, споживчі властивості якої з часом мо­жуть погіршуватись і становити небезпеку для життя, здоров'я або майна споживачів і навколишнього природного середовища. Строк придатності відповідно до ч. З ст. 7 названого Закону вважається видом гарантійного строку. Це законодавче положення слід тлумачити так, що воно вимагає встановлення строку придатності на всі товари, що підпадають під передбачені ним ознаки. Якщо строк придатності на товари всупереч вимогам ч. З ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів» не встановлено, шкода, за­вдана внаслідок недоліків товарів, відшкодовується відповідно до ч. 2 ст. 1211 ЦК.

2. Оскільки строки придатності визнаються видом гарантійних строків, переважно перед положенням ч. 1 ст. 677 ЦК, яка передбачає встановлення строків придатності законом або іншими нормативно-правовими актами, застосовується ч. 1 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів», яка передбачає встановлення гарантійних строків не тільки нормативно-правовими актами, а й нормативними документами, до яких належать стандарти і технічні умови. При тлумаченні положення ч. 1 ст. 677 ЦК слід використовувати наступний методологічний інструментарій. Із цього положення непрямо випливає і висновком від протилежного виявляється правовий припис, від­повідно до якого іншими, крім нормативно-правових, актами строки придатності вста­новлюватись не можуть. Але цей правовий припис не може застосовуватись усупереч загальному правилу ч. З ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів». Крім того, ч. 2 розділу V «Прикінцеві положення» Закону «Про захист прав споживачів» не допускає застосування раніше прийнятих актів, які суперечать цьому Закону (це поширюється і на Цивільний кодекс).

Стаття 678.   Правові наслідки передання товару неналежної якості

1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними ви­тратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

3. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків мо­жуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

4. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодек­сом або іншим законом.

1. Ця стаття встановлює загальні правила про наслідки продажу товарів неналеж­ної якості. Переважно перед цими правилами до відповідних правовідносин засто­совуються положення ст. 708 ЦК і ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів», що встановлюють для покупців за договором роздрібної купівлі-продажу (споживачів) більш сприятливі правила.

2. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 678 ЦК покупець у разі передання йому товару неналежної якості має право на свій розсуд вимагати або зміни договору шляхом пропорційного зменшення ціни, або безоплатного усунення недоліків товарів, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Можливість зміни договору при цьому обумовлена тією обставиною, що зобов'язання продавця, яке ґрунтується
на договорі купівлі-продажу, не припиняється переданням продавцем покупцеві товару, оскільки воно включає до себе гарантійні обов'язки продавця. Поки діє зобов'язання, чинним є і договір купівлі-продажу, в який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 678 ЦК можуть вноситись зміни.

3. Відповідно до спеціального правила ч. 2 ст. 678 ЦК при істотному порушенні продавцем вимог щодо якості проданих товарів покупцеві на вибір надаються дві правомочності: 1) розірвати договір шляхом односторонньої відмови від нього. При цьому покупцеві надається право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Покупець при цьому зобов'язаний повернути продавцеві недоброякісний товар. Застосування у таких випадках ч. 4 ст. 653 ЦК, яка не допускає повернення виконаного до моменту розірвання договору, суперечило б спеціальному правилу п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК; 2) вимагати заміни товару, тобто повторного належного виконання зобов'язання з поверненням покупцем продавцеві отриманого в порядку первинного виконання, яке виявилось неналежним.

Істотними визнаються такі порушення: 1) передання товару з недоліками, які не можна усунути, або з недоліками, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; 2) передання товару, в якому пізніше недоліки були виявлені неодноразово (два або більше разів) або знову з'явилися після їх усунення (один чи декілька разів недоліки товару були усунені і з'явилися знову).

Стаття 679.   Недоліки товару, за які відповідає продавець

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виник­ли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

2. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання по­купцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару,
дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

1. Стаття, що коментується, встановлює розподіл обов'язків щодо доказування при­чин виникнення недоліків товарів. Одночасно тут вирішується і питання про вину як підставу відповідальності продавця.

2. На покупця покладається обов'язок доведення того, що недоліки товару виник­ли до передання останнього покупцеві або внаслідок причин, що існували до цього моменту. Це — загальне правило. Спеціальним є правило ч. 2 ст. 679 ЦК, яке засто­совується у випадках, коли продавець надав гарантії якості товару (якщо на товар установлено гарантійний строк). У цьому разі на продавця покладається обов'язок
доведення того, що недоліки виникли після передання товару покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування товаром або правил його зберігання, чи внаслідок дій третіх осіб, чи внаслідок дії випадку або непереборної сили. Отже, обов'язки щодо доказування часу та причин виникнення недоліків товарів розподіля­ються між продавцем і покупцем залежно від того, чи були надані продавцем гарантії
щодо якості товару.

Стаття 680.   Строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недо­ліками проданого товару

1. Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна — в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

3. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліка­ми комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

4. Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

5. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували
до цього моменту.

1. Частиною 2 ст. 680 ЦК встановлюється досить жорстке стосовно продавця прави­ло щодо строків виявлення покупцем недоліків у проданому товарі, на який не вста­новлено гарантійний строк. Строк виявлення покупцем недоліків у проданому товарі має бути розумним, що передбачає врахування особливостей товару. Крім того, цей строк не обов'язково обмежується двома роками, а щодо нерухомого майна — трьо­ма роками від дня передання товару покупцеві (договором або спеціальним законом може бути встановлено більш тривалий строк). Жорсткість цього правила стосовно продавця пом'якшується правилом ч. 1 ст. 679 ЦК, яка обов'язок доведення того, що недоліки товару виникли до його передання покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, покладає на покупця.

2. Частина 2 ст. 680 ЦК застосовується разом із ч. 1 ст. 679 ЦК, яка допускає від­повідальність продавця за недоліки товару, якщо ці недоліки виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, і покладає обов'язок доказування цих обставин на покупця.

3. Можна з достатньою впевненістю прогнозувати, що трирічний строк, передба­чений ч. 2 ст. 680 ЦК, буде застосовуватись і у сфері дії Закону «Про захист прав споживачів» [186]. Але ж цей Закон трирічного строку не передбачає, а встановлює (ч. 5 ст. 7) лише загальний дворічний строк. З урахуванням застереження, що форму­люється в п. 2 розділу V «Прикінцеві положення» названого Закону («до приведення у відповідність з цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону»), трирічний строк, передбачений ч. 2 ст. 680 ЦК, застосуванню у сфері дії цього Закону не підлягає.

4. Якщо на товар установлений гарантійний строк або строк придатності, вимоги до про­давця можуть бути пред'явлені, якщо недоліки товару виявлені протягом цих строків.

5. У межах строків, установлених ч. 2 ст. 680 ЦК, гарантійного строку чи строку придатності товару мають бути виявлені недоліки проданих товарів. Якщо покупець пред'явив позов після спливу цих строків, він має довести, що недоліки товару були виявлені до їх спливу.

6. Сплив гарантійного строку або строку придатності не виключає відповідальнос­ті продавця (не позбавляє покупця прав, наданих йому ст. 678 ЦК), якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, що іс­нували до цього моменту. Тобто сплив зазначених строків тягне лише перерозподіл обов'язків доказування, установлених ч. 2 ст. 679 ЦК.

Стаття 681.   Позовна давність, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару

1. До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

1. Позовна давність, установлена ст. 681 ЦК, відповідає п. 4 ч. 2 ст. 258 ЦК. Вона обчислюється від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку, строку при­датності або строку, встановленого ч. 2 ст. 680 ЦК. Це правило є лише конкретизацією загального правила ч. 1 ст. 261 ЦК, відповідно до якого перебіг позовної давності по­чинається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Відсутність такої конкретизації стосовно випадків, передбачених ч. 5 ст. 680 ЦК, не виключає прямого застосування загального правила ч. 1 ст. 261 ЦК.

Стаття 682.   Комплектність товару

1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові до­говору купівлі-продажу щодо комплектності.

2. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно став­ляться.

1. Статті 682 і 683 ЦК характеризуються тим, що вони відходять від фундаменталь­ної цивілістичної термінології, що визначається в ст. 186 — 188 ЦК. Виходячи із цієї термінології обов'язок продавця передати товар відповідно до умов договору купівлі-продажу щодо комплектності слід тлумачити як обов'язок передати товар з усіма його складовими частинами та приналежностями. Комплектність зазвичай визначається стандартами, технічними умовами. Сторони мають право відступати від вимог до комплектності, встановлених стандартами або технічними умовами.

Стаття 683.   Комплект товару

1. Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є ви­конаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

2. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одно­часно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

1. Поняття комплекту товару має базуватись на визначенні складних речей у ст. 188 ЦК. Але поняття комплекту товару є більш широким, тобто, сторони не обмежені у визначенні комплекту товару на свій розсуд.

Стаття 684.   Правові наслідки передання некомплектного товару

1. У разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від про­давця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний строк.

2. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

3. Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов'язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

1. Правила ст. 684 ЦК застосовуються у випадках порушення продавцем умов договору купівлі-продажу щодо комплектності товару або комплекту трвару. Такі порушення тягнуть виникнення на боці покупця двох правомочностей, із яких він може використати одну: 1) пред'явити вимогу про належне виконання зобов'язання (про доукомплектування товару) у розумний строк; 2) пред'явити вимогу про зміну договору (про пропорційне зменшення ціни). Невиконання продавцем у розумний строк цих вимог тягне виникнення на боці покупця нових прав: 1) покупець може пред'явити вимогу про заміну некомплектного товару на комплектний; 2) покупець має право розірвати договір шляхом односторонньої відмови від нього та вимагати повернення сплаченої грошової суми. Це спеціальне правило підлягає переважному застосуванню перед положенням ч. 4 ст. 653 ЦК. Некомплектний товар при цьому він зобов'язаний повернути продавцеві. Цей висновок хоч і суперечить ч. 4 ст. 653 ЦК, але ґрунтується на засадах справед­ливості і розумності (п. З ст. 6 ЦК).

Стаття 685.   Тара та упаковка за договором купівлі-продажу

1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаков­ці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання.

Обов'язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування.

2. Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності — способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором
купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.

3. Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

1. За загальним правилом, на продавця покладається обов'язок передати товар у тарі та (або) упаковці. Вимоги до тари і упаковки встановлюються стандартами і технічними умовами. Із ч. З ст. 685 ЦК випливає, що вони можуть встановлюватись актами цивільного законодавства. Винятки із цього загального правила можуть уста­новлюватись договором. Вони можуть випливати із суті зобов'язання або характеру товару. Це — один із випадків, коли суті зобов'язання надається нормативно-правове значення.

Стаття 686.   Правові наслідки передання товару з порушенням вимоги про тару та (або) упаковку

1. Якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в нена­лежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати від продавця передан­ня товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 678 цього Кодексу).

1. Порушення умов договору купівлі-продажу щодо тари і упаковки веде до ви­никнення на стороні покупця прав, передбачених ст. 686 і ч. 2 ст. 678 ЦК. Покупець реалізує ці права на свій вибір.