Стаття 465.   Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок

1. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

2. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до час­тини першої цієї статті.

3. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установле­ному законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу.

4. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корис­ну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.

5. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на про­мисловий зразок спливає через п'ятнадцять років від дати подання заявки на про­мисловий зразок в установленому законом порядку.

1. Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»  (ст. 22) та «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 17) вживають термін «реєстрація патенту». Співпоставлення цих статей, з одного боку, та ч. 1 ст. 465 ЦК — з другого, дає під­стави для висновку про те, що реєстрація патенту, по термінології названих двох законів, означає те ж саме, що і державна реєстрація прав, засвідчених патентом,
за термінологією п. 1 ст. 465 ЦК.

2. Державна реєстрація майнових прав, засвідчених патентом (реєстрація патен­ту), здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України на винаходи (відповідно до Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи та порядок видачі патентів [344] або до Державного реєстру патентів України на корисні моделі (відповідно до Положення про Держав­ний реєстр патентів України на корисні моделі та порядок видачі патентів [346]), або до Державного реєстру патентів України на промислові зразки (відповідно до Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки та поря­док видачі патентів [343]).

Записи до названих Реєстрів вносяться на підставі рішень про видачу патентів, що приймаються Державним департаментом. Дата державної реєстрації майнових прав, засвідчених патентом (дата реєстрації патенту), заноситься до патенту як дата, з якої набирають чинності права, що випливають із патенту.

3.  Стосовно винаходів ст. 21 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні мо­делі» встановлює правила про тимчасову правову охорону, Тимчасова правова охорона на винахід діє від дня публікації відомостей про заявку на винахід, що здійснюється в офіційному бюлетені Державного департаменту відповідно до ч. 16 ст. 16 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», до дня публікації в цьому ж бю- летені відомостей про видачу патенту на винахід або повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

4. Майнові права, що засвідчені патентом на винахід (він видається за резуль­татами кваліфікаційної експертизи заявки, зокрема на світову новизну відповідно до ч. 13 — 16 ст. 16 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі») є чинними протягом 20 років від дня подання заявки до Державного департаменту. Можливість продовження строку чинності цих прав на строк, що дорівнює періоду від дати подання заявки до дати одержання дозволу відповідного компетентного органу на використання, встановлена лише стосовно лікарських засобів, засобів за­хисту рослин або тварин, що містять в собі винахід. У будь-якому разі цей строк не може перевищувати п'яти років (ч. 4 ст. 6 Закону «Про охорону прав на вина­ходи і корисні моделі»).

5. Майнові права, що випливають із деклараційного патенту, є чинними протягом 6 років з дня подання заявки до Державного департаменту. При цьому слід враховувати, що будь-яка особа має право протягом трьох років від дати подання заявки заявити клопотання про кваліфікаційну експертизу заявки (за умови сплати встановленого збору), за результатами якої деклараційний патент може бути визнаний в судовому порядку недійсним.

6. У зв'язку з введенням в дію Цивільного кодексу втратили чинність положення ч. 5 ст. 5 Закону «Про охорону прав на промислові зразки», що встановлює строк дії майнових прав на промисловий зразок, який суперечить ч. 5 ст. 465 ЦК, та можливість продовження чинності патенту на строк до 5 років.

Стаття 466.   Дострокове припинення чинності  майнових прав  інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

1. Власник патенту (деклараційного патенту) на винахід, корисну модель, промис­ловий зразок має право в будь-який час відмовитись від патенту шляхом подачі заявки до Державного департаменту. Відмова набирає чинності від дати публікації про це в офіційному бюлетені (ч. 1 ст. 32 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [155]; ст. 24 «Про охорону прав на промислові зразки» [77]).. Така відмова
повинна кваліфікуватись як односторонній правочин, юридичні наслідки якого закон пов'язує з іншими юридичними фактами. Стосовно винаходів та корисних моделей забороняється повна або часткова відмова від патенту без попередження особи, якій надано право на використання таких об'єктів інтелектуальної власності за ліцензійним договором, зареєстрованим в Україні, а також у разі накладення арешту на майно влас­ника патенту, якщо до складу описаного майна входять права, що засвідчені патентом. Відмова від патенту за таких умов дає право особі, права якої порушено відмовою від патенту, вимагати визнання недійсними заяви про відмову від патенту, рішення Державного департаменту про припинення дії патенту та запису про припинення дії патенту, внесеного до відповідного Реєстру.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні мо­делі»; ч. 2 ст. 24 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» чинність патенту припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.

Стаття 467. Правові наслідки припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок

1. У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної влас­ності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими
законом.

2. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки
відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

1. Право на використання засвідчених патентом винаходів, корисних моделей та промислових зразків після припинення майнових прав на них має будь-яка фізична або юридична особа.

2. Частина 2 ст. 467 ЦК не виключає пред'явлення вимоги про визнання недійс­ними відмови від патенту,  рішення про припинення дії патенту та запису про це у Реєстрі.

Стаття 468. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промис­ловий зразок

1. Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у мо­мент їх припинення.

1. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі передбачено стосовно ви­падків, коли їх чинність припинена у зв'язку з несплатою річного збору за під­тримання чинності патенту. У таких випадках чинність майнових прав інтелек­туальної власності припиняється з першого дня року, за який не сплачено збір. Але впродовж 12 місяців з цього дня можлива сплата збору, що на 50 відсотків перевищує встановлений розмір збору. За таких умов чинність патенту віднов­люється (абзац четвертий ч. 2 ст. 32 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [117]). Такі ж правила встановлені ч. 2 ст. 24 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» [55], але стосовно промислових зразків встановлено строк 6 місяців, протягом якого (після припинення чинності патенту) можлива сплата збору.

Стаття 469. Визнання прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок недійсними

1. Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

1. Хоч в ст. 469 ЦК мова і йде про визнання недійсними прав, що засвідчуються патентом, у ст. 33 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 25 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» йдеться про визнання недійсним патенту. Логічним було б пред'явлення вимоги про визнання недійсним рішення про видачу патенту, самого патенту та його державної реєстрації, а також прав інтелекту­альної власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

2. Патент може бути визнано недійсним лише у судовому порядку. Патент — це не правочин, а акт державного органу (більш точним було б стверджувати, що таким актом є рішення Державного департаменту про видачу патенту). Він може оспорюватись  в адміністративному  суді  в межах  строку,   встановленого ст. 99 КАС [45].

3. Підставою для визнання патенту недійсним є наявність у формулі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, що наведена в патенті, ознак, яких не було в поданій заявці (наявність у сукупності суттєвих ознак промислового зразка, що зазначені в патенті, ознак, яких не було в заявці). Патент визнається недійсним судом у випадках виявленої невідповідності винаходу, корисної моделі, промисло­вого зразка умовам патентоспроможності, що визначені ст. 7 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 6 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

Підставою для визнання патенту недійсним є також порушення суб'єктом права інте­лектуальної власності порядку патентування винаходу, корисної моделі, промислового зразка в іноземних державах (ст. 33 — 37 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; ст. 25, 29 Закону «Про охорону прав на промислові зразки»).

Стаття 470.   Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок

1. Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель,
промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього
користувача).

2. Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

1. Стаття, що коментується, визначає зміст права попереднього користування та вста­новлює обмежені можливості на передання (перехід) цього права до іншої особи.

2. Введення в дію нового Цивільного кодексу не вплинуло на чинність абзацу дру­гого ч. 1 ст. 31 Закону «Про охорону прав на винаходи ічкорисні моделі» [155], що обмежує право попереднього користування тим обсягом користування, яким він був на дату подання заявки.

Такий самий висновок треба зробити і стосовно промислових зразків, оскіль­ки ч. 1 ст. 22 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» [77] визнає за суб'єктом права попереднього користування «право на продовження цього ви­користання». Слова, що взяті в лапки, повинні тлумачитись як продовження ви­користання промислового зразка в тому ж обсязі і не можуть тлумачитись так, що суб'єкт має право безмежно поширювати обсяг використання промислового зразка.