3. Перехідний тип права соціально-демократичної орієнтації

Право соціально-демократичної орієнтації —

це система загальнообов'язкових правил по­ведінки, які встановлені або санкціоновані держа­вою, зорієнтованою на соціальну демократію, ви­ражають волю більшості населення країни, спря­мовані на врегулювання відносин відповідно до цієї волі і загальносоціальних потреб (зокрема, з ме­тою створення умов для здійснення і захисту ос­новних прав людини, нації, народу) та забезпечу­ються державою.

За сучасних умов право такого типу існує у двох основних різновидах:

а) право держав, які існують у промислове розви­нених країнах соціально-орієнтованого капіталізму;

б) право держав, які існують у країнах, що пе­реходять від авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення.

Типологічні принципи права соціально-демо­кратичної орієнтації:

- гуманізація права — поступове втілення у за­конодавство загальнолюдських принципів права;

розширення законодавчого закріплення основних прав людини; піднесення рівня справедливості правового регулювання, зокрема при встановленні заходів державного примусу; розширення сфери загальнодозволенного регулювання;

- соціалізація права — спрямованість на забез­печення консенсусу між різними соціальними вер­ствами, класами, групами; збільшення питомої ва­ги законодавства, яке гарантує соціальну захище­ність кожної людини;

- «цивілізація» права — закріплення й охоро­на різноманітних форм власності на засоби вироб­ництва та інші об'єкти, забезпечення економічної свободи власників;

- сприяння затвердженню засад правової дер­жави;

- «етнізація» та інтернаціоналізація права — відтворення у законодавстві кращих національно-правових надбань та певна уніфікація правового регулювання в деяких міждержавних союзах (на­приклад, в Європейському Союзі або Співдруж­ності Незалежних Держав, утвореній у 1991 р.).

Одна з особливостей сучасних перехідних право­вих систем соціально-демократичної орієнтації по­лягає в тому, що їх основні типологічні принципи поступово виповнюються загальнолюдськими право­вими засадами, все більше наближаються, «підніма­ються» до рівня останніх. У цьому вбачається не­впинний поступ, нездоланність правового прогресу, впровадження найкращих юридичних здобутків людської цивілізації у суспільну практику.

4. Конкретно-історичні та інші принципи права

Конкретно-історичні принципи права — це за­сади, які відображають специфіку права певної держави у реальних соціальних умовах (напри­клад, принцип федеративності права в Російській Федерації або у СІЛА).

Галузеві й міжгалузеві принципи права. Галу­зеві принципи права охоплюють лише одну, а міжгалузеві — кілька галузей права певної держа­ви (наприклад, галузевий принцип диспозитивності у цивільному праві; міжгалузевий принцип глас­ності судочинства у цивільно-процесуальному й кримінально-процесуальному праві).

Загальнолюдські і типологічні принципи об'єкти­вного юридичного права входять до предмета науки загальної теорії права і держави. Дослідження й фор­мулювання інших різновидів правових принципів здійснюють відповідні галузеві юридичні науки.