РОЗДІЛ 15 Попередній розгляд справи суддею - Страница 7

Posted in Уголовное процесуальное право - Ю.М. Грошевий Кримінальний процес

§ 7. Особливості попереднього розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого

Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені КПК щодо обвинувального висновку (статті 223, 224 КПК). Якщо у скарзі чітко не викладені підстави для порушення справи, час, місце, мотиви, наслідки вчинення злочину, його юридична кваліфікація та відповідні докази, не наведені дані про особу, яка підозрюється у вчи­ненні злочину, та відсутнє прохання про притягнення особи до кримі­нальної відповідальності, вона залишається без розгляду і повертаєть­ся особі, яка її подала. У постанові судді про залишення скарги без розгляду має бути роз'яснено, що після усунення недоліків скарги осо­ба може знову звернутися до суду зі скаргою в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (п. 7 постанови від ЗО травня 2008 року № 6)1.

Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:

1)    залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 1 ст. 251 КПК, та повертає її особі, яка подала скаргу;

2)    за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;

3)    за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 КПК, порушує кримінальну справу і призна­чає її до розгляду.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 97 КПК рішення по скарзі потерпілого суддя зобов'язаний прийняти не пізніше триденного строку з дня над­ходження скарги. Направлення особі, яка подала скаргу, та особі, про притягнення якої до кримінальної відповідальності порушується пи­тання, повідомлення про день досудового розгляду скарги законом не передбачено.

Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи по­винна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання.

Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в ч. 1 ст. 27 КПК, можуть бути об'єднані в одну справу.

На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи про­тягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу, або інша особа, інтересів якої вона стосується, або її представник, вправі по­дати апеляцію до апеляційного суду. Однак з урахуванням необхіднос­ті реального забезпечення прав потерпілого при колізії між нормами ч. 3 ст. 991 і ч. 5 ст. 251 КПК у частині визначення моменту, з якого обчислюється строк на оскарження постанови зазначеними особами, цей строк слід обчислювати із дня одержання ними копії постанови судді про відмову в порушенні кримінальної справи (ст. 991 КПК), а не з дня винесення цієї постанови (ст. 251 КПК) (п. 22 постанови від ЗО травня 2008 року № 6)1.

Питання для самоконтролю

1.         Розкрийте сутність інституту підсудності кримінальних справ. Хто і коли визначає підсудність кримінальної спра­ви?

2.         Охарактеризуйте види підсудності.

3.         Назвіть процесуальний порядок визначення підсудності справ, які належать до компетенції декількох однойменних або різнойменних судів.

4.         Аргументуйте точку зору про самостійність стадії поперед­нього розгляду справи суддею.

5.         Назвіть завдання стадії попереднього розгляду справи суддею.

6.         Проаналізуйте питання, які з'ясовуються суддею при попе­редньому розгляді справи.

7.         Охарактеризуйте процесуальний порядок попереднього роз­гляду справи суддею: учасники судового розгляду, процеду­ра, засоби фіксації ходу судового засідання.

8.         Охарактеризуйте рішення, які приймаються суддею за ре­зультатами досудового розгляду справи.

9.         Розкрийте умови та правові підстави повернення справи на додаткове розслідування із стадії попереднього розгляду справи суддею.

10.       Назвіть підстави для повернення справи прокурору із стадії попереднього розгляду справи суддею. Чи підлягає оскар­женню рішення судді про таке повернення?