§ 6. Дії судді, пов'язані з підготовкою справи до розгляду в судовому засіданні

Дійшовши висновку про достатність підстав для призначення справи до судового розгляду, суддя має вирішити низку питань, які забезпечують необхідні умови для правильного розгляду справи в су­довому засіданні та здійснення прав сторін. Проведення дій з підго­товки справи до судового розгляду має сприяти повному, всебічному розгляду справи і постановленню законного, обґрунтованого та спра­ведливого судового рішення.

Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше 10 діб, а у випадках складності справи — не пізніше 20 діб з дня поперед­нього її розгляду (ст. 256 КПК).

Після призначення справи до судового розгляду закон передбачає, що суддя вирішує такі питання: про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов'язковою¹; про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу²; про визнання особи законним представ­ником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником по­терпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прий­няте під час розслідування справи; про визнання потерпілого цивіль­ним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи; про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів; про заходи щодо забезпечення ци­вільного позову; про виклик у необхідних випадках перекладача; про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні; про день і місце судового розгляду справи; всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.

За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відпо­відно до ст. 299 КПК будуть досліджуватися лише деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя вправі викликати в судо­ве засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду. Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони є належни­ми і допустимими.

Відповідно до ст. 254 КПК копія обвинувального висновку і повіст­ка про виклик до суду вручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються. У разі зміни прокурором або його заступ­ником в порядку, передбаченому ст. 231 КПК, обвинувачення, викла­деного в обвинувальному висновку, підсудному вручається і копія відповідної постанови прокурора або його заступника.

Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Копія обвинувального висновку неповнолітньому підсудному вру­чається йому і його законному представникові.

Невручення або несвоєчасне вручення підсудному та його закон­ному представнику копії обвинувального висновку істотно обмежує право підсудного на захист і за певних умов може потягти за собою скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд (ст. 286 КПК).

Коли до кримінальної відповідальності в одній справі притягують­ся декілька осіб, кожній з них вручається копія повного тексту обви­нувального висновку. Вручення витягу з обвинувального висновку не допускається.

Зазначені в п. 1 ст. 254 КПК документи можуть бути вручені як безпосередньо в суді після закінчення попереднього розгляду справи, так і через пошту, нарочним. Підсудному, який перебуває під вартою, документи вручаються через адміністрацію місця ув'язнення. У всіх випадках від підсудного відбирається розписка з його підписом про вручення йому повістки про виклик до суду та копій документів із за­значенням дати і часу вручення.

У разі відмови підсудного дати розписку про вручення йому повіст­ки та інших документів особа, яка провадить вручення, робить про це відповідну відмітку на повістці. Розписка підсудного чи повернута повістка додаються до справи.

До підсудного, який відмовився дати розписку про явку до суду чи про одержання відповідних документів, за наявності відповідних під­став може бути застосовано привід з метою забезпечення вручення документів, а також змінено запобіжний захід на такий, який би забез­печив явку підсудного в судове засідання.

Після призначення справи до судового розгляду суддя повинен за­безпечити прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивіль­ному відповідачеві і його представникові — з матеріалами, що стосу­ються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з мате­ріалів необхідні виписки.

Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'яв­ляються (ст. 255 КПК)¹.

У праві на ознайомлення з матеріалами справи після призначення її до судового розгляду названим суб'єктам кримінального процесу не може бути відмовлено на тій підставі, що вони вже знайомилися з ними після закінчення досудового слідства або що до судового розгляду справи залишилось мало часу. У разі необхідності суддя повинен від­класти розгляд до закінчення ознайомлення учасників процесу з мате­ріалами справи.

Як правило, сторони знайомляться з матеріалами справи в примі­щенні суду під контролем працівника суду. Підсудний, який перебуває під вартою, знайомиться з матеріалами справи за місцем ув'язнення також під контролем працівника суду.

Прокурор не має права витребувати справу з суду для ознайомлен­ня з її матеріалами.

Законом не передбачена можливість обмеження учасника процесу в часі, необхідному для ознайомлення з матеріалами справи. Якщо він, зловживаючи своїм правом знайомитися з матеріалами справи, зволікає з ознайомленням, з тим щоб затягнути розгляд справи чи досягти якоїсь іншої мети, що не узгоджується з цим його правом, суди практикують встановлення відповідною постановою певного строку для ознайом­лення з матеріалами справи. При цьому враховується обсяг справи, її складність, фізичні чи інтелектуальні можливості учасника процесу тощо.

Відмова судді у задоволенні клопотання підсудного, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача, їхніх представників про ознайомлення з матеріалами справи або ж необґрунтоване обме­ження їх у цьому праві за певних умов може потягти за собою скасу­вання вироку.