§ 6. Види статистичного спостереження

У правовій статистиці статистичне спостереження поділяється на різноманітні види.

За часом його проведення та моментом реєстрації даних статистичне спостереження може бути поточним та перервним. В основу видового розподілу статистичних спостережень покладено два критерії: 1) повнота охоплення одиниць сукупності й 2) безперервність обліку фактів у часі.

Поточне (безперервне) спостереження полягає в систематичній, постійній, безперервній реєстрації фактів в міру того, як вони виника­ють. Прикладом може бути реєстрація злочинів, актів громадянського стану, надходження грошових виплат у касу і т. ін. При поточному спостереженні факти реєструються постійно.

Перервне спостереження характеризує явище на певний момент часу або дату. Таке спостереження проводиться тоді, коли дані не мож­на одержати іншим шляхом. Перервне спостереження може бути пе­ріодичними одноразовим. Періодичне здійснюється через певні, як правило, рівні проміжки часу (наприклад, облік успішності студентів за даними екзаменаційних сесій; перепис населення проводиться один раз на десять років). Одноразове проводиться один раз або епізодично з метою вирішення певних завдань і може повторюватися через неви- значені проміжки часу при необхідності одержання даних. Застосуван­ня того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від специфіки досліджуваного об’єкта, завдань та мети дослідження.

У правовій статистиці застосовуються всі види статистичного спо­стереження.

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і несу- цільне спостереження.

Суцільне спостереження в статистиці — це повний облік одиниць сукупності (зокрема, повний облік усіх відомих злочинів або адміні­стративних правопорушень, скоєних у країні; облік виявлених осіб, що вчинили злочини; інших соціальних явищ і процесів, пов’язаних зі злочинністю). Суцільне спостереження є найбільш вірогідним та на­дійним, але його не завжди можна здійснити з ряду причин (брак грошей, обмаль часу та кадрів тощо). У таких випадках застосовуєть­ся несуцільне спостереження.

Несуцільне спостереження, як правило, проводиться для отри­мання даних, які відсутні в офіційній звітності і які одержати суцільним способом достатньо складно або практично неможливо. При несуціль- ному статистичному спостереженні реєстрації підлягають не всі оди­ниці сукупності, а якась їх частина. У свою чергу несуцільне спосте­реження поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове спостереження та моніторинг.

При спостереженні основного масиву дослідником збираються дані про найбільш масштабні або комплексні одиниці спостереження. Наприклад, при вивченні криміногенної ситуації в регіоні для поглиблено­го статистичного спостереження відбираються три-чотири міста, які за певними показниками (кількість населення, промисловий і культурний розвиток, рівень злочинності та правозастосовної діяльності правоохо­ронних органів і судів) є найбільш характерними й важливими. На осно­ві їх вивчення можна зробити загальні висновки про регіон.

Монографічне спостереження застосовується для глибокого ви­вчення одиничних, але типових у кримінологічному або соціально- правовому плані об’єктів, коли спостереженням охоплюється велика кількість одиниць. Наприклад, при вивченні злочинності в місті здій­снюється кримінологічне дослідження підприємства, у якому спосте­рігається високий рівень економічних злочинів і правопорушень або, навпаки, де встановлений високий рівень правопорядку. Монографіч­ний опис застосовується при вивченні питань, які не можуть бути до­сліджені при масових спостереженнях. Його проведення припустимо лише при типовості об’єктів вивчення, коли можна проаналізувати загальні тенденції, притаманні цим об’єктам.

При вибірковому спостереженні дослідженню підлягає відібрана в певному порядку частина одиниць сукупності, а отримані результати поширюються на всю сукупність у цілому. Важливою умовою прове­дення вибіркового спостереження є те, що кожна одиниця сукупності повинна мати рівний шанс потрапити до вибіркової сукупності.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спосте­реження за станом певного середовища. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентів тощо).

Для найбільш якісного проведення спостереження проводять контр­ольне та пробне спостереження.

Контрольне спостереження — це спостереження, яке проводить­ся з метою перевірки даних спостереження, що вже відбулося. За його результатами робляться відповідні зміни у матеріалах проведеного спостереження. Зазвичай, його обов’язково застосовують після про­ведення перепису населення для перевірки правильності реєстрації громадян.

Пробне спостереження — це таке статистичне спостереження, яке здійснюється з метою уточнення та корекції низки питань при під­готовці до основного спостереження. Його застосовують при підготов­ці до проведення перепису населення (наприклад, проводять пробний перепис у якомусь районі).