§ 2. План та мета статистичного спостереження

При проведенні статистичного спостереження важливо чітко уяв­ляти етапи, з яких воно буде складатися. Для цього розробляється план спостереження, який містить програмно-методологічні та організацій­ні питання.

План спостереження — це система завчасно передбачених за­ходів, що включають певний порядок, строки та послідовність їх ви­конання, а також права, обов’язки та відповідальність осіб, які здій­снюватимуть спостереження. Загальнодержавні спостереження завжди організовує і проводить Державний комітет статистики України.

Програмно-методологічні питання спостереження включають в себе: формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослі­дження, визначення джерел інформації та методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних, а також інші питання методологічно­го забезпечення дослідження.

Головним є чітке визначення мети спостереження, оскільки кожну подію можна вивчати з різних сторін залежно від того, що нас цікавить у тому чи іншому явищі. Тому залежно від сформульованої мети необ­хідно реєструвати різні ознаки досліджуваного явища.

Метою статистичного спостереження є забезпечення збирання достовірного, якісного статистичного матеріалу для проведення всебічного аналізу досліджуваного явища, унаслідок чого можна було одержати об’єктивну, правдиву характеристику явищ і процесів, що стали об’єктом вивчення.

Мета статистичного спостереження формулюється у відповідних документах, на підставі яких і організується проведення спостережен­ня. У правовій статистиці такими документами можуть бути постано­ви та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств.

Організаційні питання спостереження включають до себе: визна­чення органів, які здійснюватимуть спостереження, час його проведен­ня (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов’язані з практичною підготовкою, організацією та про­веденням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження).

При проведенні статистичного спостереження важливо визначити­ся з містом і часом його проведення.

Місце проведення спостереження — це пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Таким пунктом може бути місце роботи або місце проживання. Наприклад, при переписі на­селення зазвичай це місце постійного проживання людини. (Перепис населення проводиться шляхом відвідування житлових будинків та житлових приміщень тимчасовим переписним персоналом.)

Час спостереження — це період, протягом якого збираються статистичні дані. Час може бути поділено на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний — це той час або період, протягом якого збираються статистичні дані, що підлягають реєстрації. Так, кількість зареєстрованих злочинів в Україні можна обчислювати за певний період часу (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кіль­кість нерозглянутих справ — на певну дату. У першому випадку — це період, а в другому — момент. Використовуються і той і інший показники в залежності від завдань спостереження.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елемен­тів сукупності, називається критичним. Так, відповідно до розпоряджен­ня Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 51-р «Про орга­нізацію проведення Всеукраїнського перепису населення» критичним моментом перепису населення 2001 р. було 0 годин 5 грудня 2001 р.

Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостережен­ня, називається суб’єктивним часом. При переписі населення 2001 р. він склав 10 днів (з 5 по 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 квітня, то суб’єктивний час, тобто час скла­дання звіту, буде з 1 по 5 квітня, а об’єктивний — один місяць (бере­зень). Суб’єктивний час, як правило, є нетривалим і повинен макси­мально наближуватися до критичного моменту.