§ 2. Міф та міфологія

Утворенню релігії як відносно самостійної духовної сфери передував досить тривалий процес формування та розвитку вірувань у рамках первісної міфології.

Міф (від грецьк. mythos — слово, сказання) визнача­ють як універсальну форму свідомості людей ранніх ци­вілізацій. Він являє собою таке відтворення дійсності, в якому реальні та фантастичні знання, персонажі та події вважаються однаково можливими і дієвими.

Міфові притаманні певні суттєві риси.

Ототожнення суб’єкта і об’єкта, природного і надпри­родного, чуттєвого і духовного. Для людини немає різниці між міфологічною картиною світу та своїми думками про неї. Те, що відбувається лише у свідомості людини, сприй­мається як те, що відбувається об’єктивно. Міф створює синкретичну картину єдиної та неподільної реальності, в якій раз і назавжди заведений богами порядок гарантує стабільність природного і соціального світу

Образність та емоційність. Пізнання та освоєння світу відбувається за допомогою образів, знаків, сим­волів, що спираються на розвинуту уяву та розрахову­ються перш за все на сильне емоційні враження, а не на критичний інтелектуальний розсуд. Тому міфи від сивої давнини до нашого часу були і залишаються могутнім джерелом натхнення в співах, танцях, ритуалах, живо­пису. Емоційна складова спрощує пояснення феноменів природи.

Антропосоціоморфізм. На природу в цілому перено­сяться властивості та якості самої людини, а також соці­альні правила та норми, що регулюють життя племені або роду. Природний світ пояснюється шляхом аналогій з духовно-емоційним життям людини. Вважалося, на­приклад, що не лише камінь або озеро, рослини та тва­рини, а й боги, подібно до людей, також можуть відчу­вати страждання або задоволення, стосунки між ними видаються подібними до тих, що існують серед людей.

Генетизм як універсальний спосіб пояснення світу за по­ходженням. Міфи, як правило, організуються навколо генетичних (від грецьк. genesis — походження) або етіо­логічних (від грецьк. etiologia — вчення про причини) по­яснень, звідки, яким чином і навіщо виникає певний по­рядок речей у світі. У міфі древні люди намагалися дати відповіді на можливий перелік питань, пов’язаних з по­ходженням людей та самих богів; виникнення світу; соціальних інститутів тощо.

Відносно усталена і систематизована сукупність міфів називається міфологією. На початкових стадіях розвитку суспільної свідомості міфологія була єдино можливим універсальним засобом духовного засвоєння світу і по­єднувала реалістичні знання, художні образи, соціальні норми та релігійні вірування. З часом міфологія набуває більш конкретних форм прояву. Так виникають ранньо- історичні форми релігії та родоплемінні культи.