Розділ 12 Соціологія права PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Соціологія ( за ред. М.П. Требіна )

Розділ 12 Соціологія права

 

§ 1. Соціологічний підхід до аналізу права

Соціологія права — це галузь наукових знань, що з точки зору об’єкта досліджень має міждисциплінарний характер, тобто вона сформувалась і розвивається на межі соціології та правових наук. Об’єктом соціології права є не взяті окремо правове і соціальне, а їхній взаємозв’язок і взаємодія. У найзагальнішому плані об’єкт соціології права — це право (правова реальність); у конкретному (вузькому) варіанті — це соціальне у праві, взаємодія права і соціуму. Предмет соціології права можна визначити як знання про соціальні закономірності функціонування та зміни права; форми прояву і ме­ханізми їх дії в поведінці та діяльності індивідів, соціальних груп, суспільства в цілому. Право — це важливий не тільки політичний і юридичний, а й соціальний інститут, якому належить найважливіша роль у соціальному контролі та соціальному регулюванні. Правові явища і процеси не можуть бути глибоко і всебічно вивчені поза їх зв’язком із суспільством як соціальною системою, тобто поза соці­альними зв’язками.

Соціологію права можна визначити як науку про загальні та спе­цифічні соціальні властивості, закономірності і механізми взаємодії суспільства як соціальної системи і права як його підсистеми, як за­собу соціального регулювання. Соціологія права виходить з суспільних відносин над правовідносинами та юридичною нормою. Характер суспільних відносин визначає і систему правових норм, і ступінь їх порушення (додержання), і «форму» реагування суспільства на правопорушення. На відміну від юридичного підходу (правові нор­ми — судова практика) соціологічний прагне розкрити більш глибин­ні зв’язки, що відображають суть правових явищ: суспільні відносини — право — функціонування правових норм у суспільстві — їх соціальна ефективність.

Соціологічний підхід до дослідження права передбачає вивчення юридичних явищ у трьох основних напрямах.

Перший напрям дослідження охоплює вивчення тих особливос­тей соціально-економічних умов життя, що потребують юридично­го врегулювання суспільних відносин у кримінально-, цивільно-, адміністративно-правових та інших формах. Тут набувають свого матеріального обґрунтування всі юридичні інститути та норми. Інакше кажучи, у ході дослідження, яке проводиться в цьому на­прямі, виявляються потреби суспільства в певному виді правового регулювання і дається пояснення вибору юридичних засобів їх за­доволення.

Другий напрям охоплює дослідження соціального, соціально- психологічного і юридичного механізмів дії правової норми. Вивчення соціального і соціально-психологічного механізмів передбачає визна­чення відповідних чинників, які впливають на виконання юридичних норм і побудову ряду моделей поведінки, що дозволяють досліджува­ти сукупну дію усіх цих соціально і юридично значущих чинників, які зведені до єдиної системи. Його результати стають теоретичною базою для науково обґрунтованих рекомендацій органам, що застосовують право, та для удосконалення законодавства шляхом збагачення його соціального змісту за рахунок відбиття у правових нормах економічних, політичних, соціально-психологічних та інших моментів. У свою чер­гу, дослідження юридичного механізму приводить до створення тео­ретичного фундаменту для поліпшення структури власне правових норм, більш чіткого відбиття їх юридичного змісту шляхом уточнення прав і обов’язків учасників правовідносин і для раціоналізації законо­давчої техніки.

Третій напрям включає вивчення ефективності правових норм, у ході якого виявляється достатність або недостатність юридичних засобів, обраних для досягнення поставлених цілей.

Структурно соціологія права складається з таких головних розді­лів: загальні теоретичні та методологічні питання; спеціальні про­блеми та конкретні соціально-правові дослідження (наприклад, су­дова соціологія, соціологія законодавчої діяльності, соціологія кри­мінального права тощо); методика та техніка соціально-правових досліджень.

Соціологія права являє собою певним чином структуровану сис­тему соціальних знань про право як особливий соціально-юридичний феномен у його генезисі, а також дії, тобто як соціально детерміно­ване і соціально діюче (соціально спрямоване) явище, процес. Отже, соціологія права розглядає генезис, функціонування і розвиток права як соціально обумовлений феномен.