Розділ 31 Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж - § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Криминалистика - Криміналістика (В.Ю. Шепітько)

§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися не­гайно. До цього запрошуються як спеціалісти: інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі спри­яли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є при­пущення про можливе самозаймання речовини) та інші відповідно до специфіки об’єкта, що оглядається.

Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з’ясувати: а) осередок пожежі; б)  обставини, що сприяли поширенню вогню; в) час виникнення пожежі; г) її причини; ґ) засоби підпалу; д) винних; е) стан протипожеж­них засобів та заходів; є) характер і розміри заподіяних збитків. При огляді трупа необхідно зафіксувати позу, визначити ступінь обгоряння, наявність кіптяви в дихальних шляхах, слідів боротьби та ін.

Огляду місця події має передувати опитування очевидців, осіб, що брали участь у гасінні пожежі, потерпілих. У процесі опитування слід­чий з’ясовує: коли, за яких обставин виникла пожежа; хто перший побачив вогонь, дим; якого кольору вони були, як поширювалося полум’я; хто із сторонніх осіб був на місці пожежі; хто і як гасив по­жежу, чи не було в процесі горіння вибухів тощо.

При огляді місця події слідчий передусім встановлює осередок пожежі: за характером і напрямом поширення вогню (показання свід­ків) або руйнувань, ступенем обгоряння і задимленості предметів. Температурний режим при горінні залежить від характеру, кількості та розташування пальних матеріалів, доступу та напряму руху повітря, інших умов, інтенсивності горіння тих чи інших матеріалів.

Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем обгоряння окремих предметів.

Причини пожежі встановлюють за слідами та речовими доказами, якими є: предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, за­лишки свічок, бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристрої, що сприяють підпалу або швидкому поширенню вогню, а іноді й частини одягу, документи підпалювача.

Важливо вивчити стан опалювальної та освітлювальної систем, виявити ознаки порушення протипожежних правил у процесі експлу­атації опалювальних приладів, які могли бути джерелом пожежі.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити: а) в якому місці виявлено труп; б) позу трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про прижиттєвий характер ушкоджень); в) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани; ушкодження, за­подіяні внаслідок обвалу будівлі тощо); г) стан одягу та знайдених біля трупа предметів; ґ) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе свідчення самоспалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця події.

У процесі огляду дуже важлива координація дій слідчого і оперативно-розшукових працівників.

Дані, одержані внаслідок огляду, нерідко являють собою вихідну ін­формацію для організації оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з переслідуванням злочинця по «гарячих слідах», встановленням свідків, організацією системи загороджувальних заходів. При огляді місця події використовуються всі сучасні методи фіксації обстановки: фотозйомка (орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна), відеозйомка (особливо в разі необхідності фіксації обстановки, яку важко докладно описати в прото­колі огляду: протяжність території, динаміки події, значні руйнування тощо). До протоколу огляду слід додати схематичний план місця події.

Призначення судових експертиз. Найчастіше у справах про по­жежі призначається пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з’ясовуються: а) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення; б) технічні причини пожежі; в) не­справність протипожежної техніки і причини її виникнення; г) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка); ґ) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов; д) чи не було короткого замикання; е) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади; є) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані; ж) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина; з) чи всі заходи пожежної безпеки були додержані при ви­конанні певних робіт; и) причини, що сприяли виникненню і поши­ренню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події виявлено труп, призначається судово-медична експертиза, яка вирішує такі питання: а) причина смерті; б) час на­стання смерті; в) характер і походження ушкоджень на трупі; г) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла; ґ) прижит­тєві чи посмертно спричинені вогнем ушкодження, та ін.

Для з’ ясування складу предметів, які згоріли, і виявлених речовин, їх властивостей, інших питань, що мають значення для розслідування, призначається судово-хімічна експертиза. На її розв’ язання залежно від обставин, що з’ясовуються, можуть бути поставлені такі питання:

а) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального; б) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин; в) що являла собою речовина спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків; г) що являє собою вміст осередку пожежі; ґ) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах; д) чи схожа речови­на, виявлена на місці пожежі (пальні матеріали), на речовину, вилуче­ну під час обшуку у підозрюваного.

У слідчій практиці трапляються випадки, коли результати судово- хімічної експертизи щодо складу досліджуваної золи спростовують заяви матеріально відповідальних осіб про майно, що згоріло, його характер і сприяють викриттю злочинів проти власності.

Так, дослідження золи, надісланої на судово-хімічну експертизу у справі про підпал промтоварного магазину, спростувало заяву завіду­вача магазину про те, що згоріло близько 300 м натурального шовку в рулонах. Дані судово-хімічного дослідження вказували на те, що зола за своїм характером і походженням є продуктом згоряння бавовняної тканини і гумового взуття.

При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки широко використовуються також ви­сновки дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, судово- почеркознавчої експертиз.

Криміналістичні експертизи, що призначаються у справах про по­жежі, вирішують такі питання: а) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг; б) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і гільзами, особи — за почерком (записки, залише­ні на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.

Обшук має бути проведено своєчасно і ретельно. Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому під­палювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частини предметів, знайдених на місці підпалу. Під час обшуку можуть бути знайдені пляшки з пальними рідинами; листи з погрозами підпалу або такі, що свідчать про непри­язні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в приміщенні передує обшук особи підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене в ході обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 193 КПК підозрюваний може бути підданий освідуванню з метою виявлення на ньому слідів обпалення або пальних речовин.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються у свідків та потерпілих, обумовлені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доцільно з’ясувати обставини:

а)  що стосуються моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, додержання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце й час виникнення пожежі, колір полум’я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);

б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опа­лювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох осередків пожежі, дані про недбале поводження з опалю­вальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);

в) що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипо­жежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщення та ін.).

Залежно від характеру слідчої версії про причину пожежі і винну особу можуть з’ясовуватися й інші питання. Зокрема, при перевірці версії про підпал: чи не було погроз відносно підпалу, з ким перебуває у неприязних стосунках потерпілий, хто конкретно підозрюється, як поводився підозрюваний до пожежі та після неї, кого бачили поблизу місця пожежі тощо.

За наявності даних про те, що причиною пожежі є порушення проти­пожежних правил, слідчий з’ясовує у допитуваних: чи не було порушен­ня правил з боку підозрюваних осіб, який стан обладнання (опалюваль­ного, освітлювального), режим зберігання самозаймистих і легкозаймис­тих речовин, стан протипожежної охорони на об’єктах та ін.

Допит підозрюваного. Залежно від даних, одержаних в результаті проведення першочергових заходів, і обставин, пов’язаних із затри­манням підозрюваного, його допит має певну специфіку. Якщо підо­зрюваного затримано на місці події, то під час його допиту слід з’ясувати: чому він там опинився, що робив, яку мету переслідував, яке відношення має до об’єкта пожежі, в яких стосунках перебуває з особами, які мешкають чи працюють на цьому об’єкті, чи не погрожу­вав він кому-небудь підпалом, чи не є його дії актом помсти тощо. Він також повинен пояснити свою поведінку (чому був на місці події, чому тікав та ін.), походження плям пальної рідини на одязі, слідів обпален- ня на тілі, інші обставини, пов’ язані з його затриманням.

У процесі допиту докладно з’ясовуються дії підозрюваного, події, що передували пожежі (де був, з ким, коли пішов, хто і коли його бачив) та супроводжували її (у зв’язку з чим перебував у тому чи іншому місці, які інструменти і предмети мав при собі, де вони знаходяться тощо).

Якщо підозрюваний допитується через деякий час після події зло­чину, необхідно використовувати раніше виявлені докази з метою отримання правдивих свідчень та перевірки його показань.

Допит обвинуваченого передбачає з’ясування широкого кола об­ставин. При підготовці до нього необхідні: а) аналіз зібраних на по­чатковому етапі розслідування доказів і визначення кола питань; б) вивчення даних про особу обвинуваченого; в) обрання прийомів до­питу, визначення доказів, які можуть бути використані для викриття обвинуваченого у випадку заперечення ним вини.

У процесі допиту з’ясовуються: мета та мотиви підпалу; причини недодержання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; спосіб вчинення злочину; стосунки з особами, яким заподіяно шкоду через підпал; час вчинення підпалу; приготування до нього; чи були співучасники; чи мали місце погрози з боку обвинуваченого; які об­ставини сприяли виникненню пожежі. Відомості, які повідомляє об­винувачений, слідчий зіставляє з іншими доказами у справі. Під час допиту обвинуваченому оголошуються фрагменти з висновків пожежно- технічної, судово-хімічної, інших видів експертиз, пропонується по­яснити конкретні факти, встановлені експертизою.

Виїмка проводиться відповідно до вимог ст. ст. 178-186, 1871, 188, 189 КПК. Підготовка до цієї слідчої дії полягає у визначенні докумен­тів, що мають значення у справі: у справах про порушення протипо­жежних правил — копії приписів державного пожежного нагляду, креслення заводських корпусів, схеми газоопалювальної та електро­систем та ін.; у справах про підпали — акти ревізій з установленням фактів нестачі товарів, копії прибутково-видаткових документів, а також документів, що відбивають час і хід навантажувально- розвантажувальних робіт, тощо. Предметом виїмки можуть також бути контрольно-вимірювальні прилади, відомче листування (накази, роз­порядження, інструкції, акти та ін.).

Відтворення обстановки та обставин події, як правило, пов’язано з встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося. Рідше проведення такої дії спрямовано на перевірку можливості самозайман­ня певних речовин у тих або інших умовах, за винятком випадків, коли названі досліди проводяться в лабораторних умовах у зв’язку з призна­ченням експертизи. Проведення дослідних дій для встановлення мож­ливості самозаймання, загоряння при певному впливі або розташуванні предметів пов’язане з труднощами. Важко також оцінити результати такого відтворення, визначити його доказове значення. Наприклад, відхилення температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і речовинах, які стикаються, багато в чому впливають на результати відтворення тих чи інших об­ставин, а отже, і на можливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати при підготовці слідчого експерименту.

Наприклад, при розслідуванні пожежі шляхом відтворення обста­новки та обставин події виникла необхідність з’ясувати, чи може загорітися шовк, що знаходиться на відстані 2 м від тріснутої лампи розжарювання. Проведення дослідів показало, що нитка розжарюван­ня при падінні в разі руйнування скляного балона електролампи за зазначених умов загоряння не викликає, оскільки вона стикається з шовком вже в обвугленому і охолодженому стані. Отримані в резуль­таті проведеного за участю спеціалістів експеримента дані були використані слідчим для спростування версії обвинуваченого про можливість загоряння шовку за описаних умов.

Перевірка показань на місці проводиться з метою зіставлення по­яснень свідків, обвинувачених з фактичними обставинами і обстанов­кою пожежі. Це дозволяє з’ясувати низку обставин, пов’язаних з ви­никненням пожежі, зокрема, місце осередку пожежі, її поширення, колір полум’я і диму, поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення для подальшо­го розслідування.