§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню

Відповідно до ч. 6 ст. 101 КПК органи державного пожежного на­гляду є органами дізнання у справах про пожежі і порушення проти­пожежних правил. Організація роботи органів дізнання регламенту­ється КПК, Положенням про органи дізнання в системі МНС, затвер­дженим наказом МНС України від 27 квітня 2004 р. № 187, і будуєть­ся за центральним, територіальним та місцевим принципами з ураху­ванням оперативної обстановки з пожежами.

Питання взаємодії органів внутрішніх справ та органів державно­го пожежного нагляду з розслідування пожеж та злочинів, пов’язаних з ними, регламентуються наказом МВС України та МНС України від 26 серпня 2003 р. № 943/302 «Про взаємодію органів внутрішніх справ України та органів Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов’язаних із по­жежами».

Обставини, що підлягають з ’ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про під­пали необхідно з’ясувати: а) спосіб вчинення і використані засоби; б) об’ єкти; в) винну особу; г) співучасників; ґ) мотиви і мету; д) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину; е) наслідки; є) матері­альну шкоду; ж) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.

У справах про порушення встановлених законодавством вимог по­жежної безпеки обставинами, що підлягають з’ясуванню, є: а) які ви­моги пожежної безпеки порушено (не додержано), в яких діях це ви­явилось; б) причини порушення; в) причинний зв’язок між діями і виникненням пожежі; г) винна особа; ґ) наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров’ю людей тощо); д) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.