§ 3. Наступний етап розслідування

Поряд із судово-медичною експертизою у справах даної категорії частіше за все призначаються судова автотехнічна, судово-біологічна, трасологічна та судово-хімічна експертизи.

На розгляд судової автотехнічної експертизи ставляться питання, спрямовані на встановлення:

а) технічного стану транспортних засобів (які несправності, що загрожують безпеці руху, мають система, механізм, вузол даного тран­спортного засобу; коли — до ДТП або в процесі її розвитку — виникли дані несправності; яка причина відмови даного механізму, системи транспортного засобу; чи є причинний зв’язок між даною несправніс­тю і наїздом, перекиданням, зіткненням; чи мав водій технічну мож­ливість запобігти події за наявності даної несправності тощо);

б) дій учасників події (як повинен був діяти водій у дорожніх об­ставинах, що склалися, з метою забезпечення безпеки руху; чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду, зіткненню, перекиданню з моменту виникнення небезпеки для руху; чи відповідали дії водія технічним вимогам правил дорожнього руху);

в) параметрів механізму ДТП (швидкість транспортного засобу при даній довжині слідів гальмування; допустима швидкість транспортного засобу в умовах видимості дороги; допустима швидкість транспортного засобу на заокругленні дороги даного радіуса; яке було взаємне розта­шування транспортного засобу і пішохода в різні моменти ДТП; вза­ємне розташування транспортних засобів у момент зіткнення; який із транспортних засобів у момент зіткнення стояв, а який рухався, тощо).

Крім того, перед судовою автотехнічною експертизою можуть ставитися питання, пов’язані з дослідженням на основі спеціальних автотехнічних знань дорожньої обстановки (визначення значень пара­метрів і коефіцієнтів, що характеризують рух транспортних засобів та інших об’єктів на місці події; умови видимості та оглядовості з місця водія в момент події за даними про дорожню обстановку і результата­ми огляду; які обставини, що стосуються дорожньої обстановки, спри­яли або могли сприяти виникненню ДТП тощо).

Можливості судової автотехнічної експертизи багато в чому залежать від наданих на дослідження матеріалів. її особливістю є те, що поряд з речовими доказами як об’єкти можуть використовуватися фактичні дані, одержані слідчим при проведенні слідчих дій. Тому разом з постановою про призначення судової автотехнічної експертизи надаються (залежно від поставлених питань) протокол огляду місця події зі схемою і фото- таблицями, протокол огляду транспорту, протокол відтворення обста­новки і обставин події, протоколи допитів водіїв і очевидців, висновки інших експертиз (зокрема судово-медичної) та ін.

Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження ви­явлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волос­ся та інших об’ єктів біологічного походження.

При розслідуванні ДТП досить часто виникає необхідність про­водити криміналістичні експертизи, серед яких слід виділити трасо- логічну (в тому числі цілого за частинами), дактилоскопічну та тех­нічну експертизу документів. По слідах протекторів шин, слідах на транспортному засобі і одязі потерпілого трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь у події; його тип, модель (групову належність); напрям руху; механізм слідоутворення; послідовність виникнення слідів та ін.

Трасологічна експертиза цілого за частинами призначається у разі виявлення на місці події скалок розсіювачів фар, уламків деталей, а також транспорту зі схожими пошкодженнями (розтрощене скло фари, відсутня частина деталі). Досліджуючи лінії розлому, їх рельєф, струк­туру і склад частин, експерт може встановити, чи не були раніше одним цілим частини транспортного засобу та уламки (скалки), виявлені на місці події.

Якщо виникають сумніви щодо особи, яка керувала транспортом у момент події, призначається дактилоскопічна експертиза, яка за слі­дами рук, виявлених на держаках керування, ідентифікує конкретну людину.

Під час проведення технічної експертизи документів, що можуть бути вилучені у водія, потерпілого, на транспортному підприємстві, вирішуються питання стосовно їх змінення, початкового змісту (на­приклад, якщо вони були пошкоджені, залиті фарбуючою речови­ною).

Судово-хімічна експертиза дає можливість визначити якісний і кількісний склади хімічних елементів, що містяться в досліджуваній речовині; однорідність паливно-мастильних матеріалів, нафтопродук­тів, рідкого і сипкого вантажів, лакофарбувального покриття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому та транспортному засобі.

Для вирішення найбільш складних, загальних для експертів різних спеціальностей питань призначаються комплексні експертизи. У разі наїзду (переїзду) комплексна судово-медична і трасологічна експерти­за допомагає вирішити питання щодо механізму виникнення ушко­джень на тілі потерпілого. При зіткненні транспортних засобів для вирішення питання про їх взаємне розташування в момент події при­значається комплексна судово-автотехнічна і трасологічна експертиза. Питання про знаходження в транспорті кожної із осіб може бути ви­рішене у процесі проведення комплексної судово-медичної, трасоло- гічної та судово-автотехнічної експертизи.

Відтворення обстановки та обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних по­рушень правил безпеки дорожнього руху і найчастіше проводиться з метою встановлення:

1)  можливості сприйняття будь-якого факту або явища (наприклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту; які ви­димість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка знаходилася за кермом);

2)  можливості здійснення певної дії в даних обставинах (розворо­ту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту);

3)  можливості існування якого-небудь явища (наприклад, раптово­го виникнення несправності певної системи чи деталі транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самовільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплення водія світлом фар);

4)      окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворення слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).

Особливу увагу при проведенні слідчого експерименту з рухомим транспортом слід звертати на забезпечення безпеки його учасників і оточуючих осіб. Тому до проведення слідчого експерименту слідчий визначає: мету; допустимість експерименту в конкретних дорожніх умовах; відсутність у транспортного засобу несправностей, що загро­жують безпеці руху; зміст дослідів; порядок їх проведення; заходи щодо забезпечення безпеки; необхідні науково-технічні засоби. До участі в експерименті завжди доцільно залучати експерта-автотехніка, а в деяких випадках й інших спеціалістів (судового медика, криміна­ліста).

Інші слідчі дії. В разі необхідності у справах даної категорії можуть бути проведені виїмка (одягу потерпілих, документів водія чи підпри­ємства, за яким закріплено транспорт, документів, що характеризують його технічний стан), пред’явлення для впізнання (трупа, предметів, що належать учасникам події, транспортного засобу, водія), очні став­ки (між свідком і водієм, між водіями).

Важливе значення має допит обвинуваченого, під час якого слід прагнути до одержання максимально докладних і конкретних показань щодо дорожньої обстановки, швидкості руху транспорту, його техніч­ного стану, способу вчинення злочину, дій водія, спрямованих на за­побігання ДТП, дій інших учасників ДТП, фізичного стану водія, його дій після закінчення ДТП (чи допомагав постраждалому, чи не знищу­вав сліди) та інших обставин злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке ДТП?

2. Які існують види ДТП?

3. Що являє собою дорожня обстановка?

4. Які дані необхідно з’ясовувати при вивченні особи водія?

5. Які обставини необхідно з’ ясовувати при розслідуван­ні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху?

6. Які ситуації можуть складатися на початковому етапі розслідування ДТП?

7. Які загальні версії може висувати слідчий на початко­вому етапі розслідування даної категорії злочинів?

8. Які слідчі дії є характерними при розслідуванні ДТП?

9. Які дані дозволяє встановити огляд місця події по даній категорії справ?

10. Що є основними об’єктами огляду місця події?

11. Які елементи дорожньої обстановки необхідно з’ясувати під час огляду місця події?

12. З якою метою проводиться огляд транспортного засо­бу?

13. Які питання можуть бути поставлені на розв’язання судово-медичної експертизи по даній категорії справ?

14. Які обставини необхідно з’ ясувати при допиті водія транспортного засобу?

15. Які обставини необхідно з’ ясувати при допиті потер­пілого?

16. Які питання доцільно ставити на розгляд судової авто-технічної експертизи?

17. З якою метою і на якому етапі проводиться відтворен­ня обстановки та обставин події?

^[1] У цілому перші три види становлять більшу частину всіх ДТП.